2. Особливості першої зустрічі

Чому перша зустріч дуже важлива для подальшої консульта­тивної роботи?

Процес психологічного консультування починається із зустрічі.

Зустріч — узагалі одне з ціннісних понять у сучасній гуманістичній та консультативній допомозі, залучене до психології з екзистенціалізму.

У тривалих та детальних дослідженнях початкових моментів контакту визначено, що вирішальними для початкового орієнтуван­ня у партнерів, є уособлення себе (термін Г. П. ІЦедровицького, 1987) у ситуації спілкування, формування власного самовідчуття, що впливає на вибір тієї чи іншої стратегії поведінки із співбесідником, є перші 4 хвилини контакту (2ишп Ь. Р. 27).

Саме перші 4 хвилини найважчі для партнерів. За цей час найчас­тіше виробляються неусвщомлені, але стратегічно важливі рішення, які стосуються сприйняття партнера до оцінки йош особи та прогнозуван­ня можливих стосунків. Перші хвилини зустрічі надзвичайно важливі як вільний, поза установкою простір для формування першого вражен­ня про людину і, в нашому випадку, оцінки особистішого (психологіч­ного) потенціалу клієнта (детальніше про це сказано нижче).

З трьох стадій будь-якого людського спілкування — початку стосунків, їх розвитку, динаміки та припинення — перша стадія, безперечно, є ключовою. Особливо в ситуаціях надання психологіч­ної допомоги.

Під час першої зустрічі з клієнтом немає жодної, буквально жодної деталі, яка б не мала значення для успіху першого контакту: від виразу обличчя, погляду, інтонації та відстані до клієнта (опти­мальна — 1,5 м) до введення клієнта в семантику консультативної та психологічної роботи. Звичайно, вся наступна психологічна робо­та не може визначатися першою зустріччю, і прожиття психологіч­ної допомоги як перенавчання, просвіти або психотерапії проходить кілька етапів, але в консультативній роботі, зокрема, справа може обмежитися єдиною бесідою. Ось чому початковому контактові на­дається таке велике значення.

Що необхідно для успішного здійснення першої консультатив­ної бесіди?

1. Інформація. У принципі бажано (так показує практика кон­сультативної роботи в багатьох країнах), аби до першої зустрі­чі, скажімо, під час запису на консультацію клієнт повідомив про себе орієнтовні формальні відомості приблизно такого об­сягу: ім'я та прізвище, вік, професія та освіта, сімейний статус, ким направлений, чи має досвід спілкування з психіатром або психологом. Наявність такої формальної інформації вивільняє робочий час психолога для змістовної роботи.

2. Психодіагностичне обстеження. У багатьох випадках (проф- консультації, інша ситуація, що вимагає позамедичної психоте­рапії) корисною видається попередня особистісна діагностика, що полегшує орієнтування в особистих особливостях клієнта і його стану. Якщо обстеження проводиться до консультативної бесіди, то краще, аби проводив його не сам психолог-консуль- тант, а його співробітники або колеги.

Що небажано для успішного проведення першої зустрічі?

Небажано навантажувати себе інформацією про особу та життя клієнта, яка не виходить саме від нього. Небажано: сперечатися з клієнтом, спростовувати його твердження (це не означає, звичайно, що психолог зобов'язаний з усім погоджуватися, в тому числі, на­приклад, поділяти хиби або явні забобони, але й активно протидіяти їм із місця — непрофесійно); хвалити клієнта або обнадіювати без видимих підстав; давати обіцянки, які не можуть бути виконані; ін­терпретувати його поведінку або давати оцінку діям і вчинкам; ста­вити клієнтові додаткові запитання про сторони життя чи проблеми, до яких він надто чутливий; переконувати клієнта про необхідність роботи з вами або іншим психологом; підтримувати клієнта в його нападках на інших осіб (батьки, діти, чоловік чи дружина, інший спеціаліст та ін.).

Крім того, слід враховувати тенденції у сприйнятті психологів- консультантів. З психологічних досліджень відомі, зокрема, такі особливості сприйняття клієнтами психологів-консультантів: фізич­но привабливі психологи сприйє позитивніше, ніж фізично непри­вабливі: одні й ті ж психологи сприймаються по різному залежно від того, із якою проблемою приходить клієнт; з особистою чи соціаль­ною (втрата роботи, профконсультація); люди більше схильні покла­датися на тих професіоналів, чиї соціокультурні цінності (релігійні, світоглядні) не розбігаються з їх, власними; люди різняться у своїх оцінках міри відповідності психолога прийнятим у суспільстві соці­альним нормам благополуччя та статусу (сімейний стан, відповід­ність «лику професії»; ступінь видимого благополуччя та ін ).

Ці та багато інших обставин, не кажучи вже про репутацію та авторитетність, відіграють свою роль у ході першої зустрічі.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Що необхідно та бажано для успішного проведення першої консультативної бесіди?

2. Які негативні моменти заважають успішному проведенню першої зустрічі?