7. Функції масової культури, її вплив на сучасну людину.

Серед основних проявів і напрямів масової культури нашого часу можна виділити наступні:

• індустрія "субкультури дитинства" (художні твори для дітей, іграшки і промислово вироблювані ігри, товари специфічного дитячого споживання, дитячі клуби і табори, воєнізовані і інші організації, технології колективного виховання дітей і т.п.), переслідуючі цілі явної або закамуфльованої стандартизації змісту і форм виховання дітей, упровадження в їх свідомість уніфікованих форм і навиків соціальної і особистої культури, ідеологічно орієнтованих «миро представлений», закладаючих основи базових ціннісних установок, офіційно пропагованих в даному суспільстві;

• масова загальноосвітня школа, що тісно корелює з установками "субкультури дитинства", залучаюча що вчаться до основ наукових знань, філософських і релігійних уявлень про навколишній світ, до історичного соціокультурного досвіду колективної життєдіяльності людей, до прийнятих в співтоваристві ціннісних орієнтацій.

• засоби масової інформації (друкарські і електронні), що транслюють широким верствам населення поточну актуальну інформацію, що "розтлумачують" пересічній людині значення подій, думок і вчинків діячів, що відбуваються, з різних спеціалізованих сфер суспільної практики і інтерпретуючі цю інформацію в "потрібному" для ангажуючого дане ЗМІ замовника ракурсі, тобто фактично маніпулюючі свідомістю людей і формуючі громадську думку по тих або інших проблемах на користь свого замовника (при цьому у принципі не виключається можливість існування неангажованої журналістики, хоча практично це така ж безглуздість, як і "незалежна армія");

• система національної (державної) ідеології і пропаганди, "патріотичного" виховання і ін., контролююча і формуюча политико-ідеологічні орієнтації населення і його окремих груп (наприклад, політико-виховна робота з військовослужбовцями), маніпулююча свідомістю людей на користь правлячих еліт, забезпечуюча політичну благонадійність і бажану електоральну поведінку громадян, "мобілізаційну готовність" суспільства до можливих військових загроз і політичних потрясінь і т.п.;

• масові політичні рухи (партійні і молодіжні організації, маніфестації, демонстрації, пропагандистські і виборні кампанії і т.п.), що ініціюються правлячими або опозиційними елітами з метою залучення в політичні акції широких верств населення, в більшості своїй вельми далекого від політичних інтересів еліт, мало розуміючого значення пропонованих політичних програм, на підтримку яких людей мобілізують методом нагнітання політичного, націоналістичного, релігійного і іншого психозу;

• масова соціальна міфологія (націонал-шовінізм і істеричний "патріотизм", соціальна демагогія, популізм, квазірелігійні і паранаукові навчання і рухи, екстрасенсорика, "кумироманія", "шпиономанія", "охота на відьом", провокативні "просочування інформації", чутки, плітки і т.п.), що спрощує складну систему ціннісних орієнтацій людини і різноманіття відтінків світобачення до елементарних дуальних опозицій ("наші – не наші"), заміщаюча аналіз складних причинно-наслідкових зв'язків багаточинників між явищами і подіями апеляціям до простих і, як правило, фантастичних пояснень (світова змова, підступи іноземних спецслужб, "барабашки", інопланетяни і ін.), партикуляризуюча свідомість (абсолютизуюче одиничне і випадкове, ігноруючи при цьому типове, статистично переважаюче) і т.п. Це кінець кінцем звільняє людей, не схильних до складних інтелектуальних рефлексій, від зусиль по раціональному поясненню хвилюючих їх проблем, дає вихід емоціям в їх самому інфантильному прояві;

• індустрія розважального дозвілля, що включає масову художню культуру (практично по всіх видах літератури і мистецтва, мабуть, за певним виключенням архітектури), масові постановочно-видовищні уявлення (від спортивно-циркових до еротичних), професійний спорт (як видовище для уболівальників), структури по проведенню організованого розважального дозвілля (відповідні типи клубів, дискотеки, танцмайданчика і ін.) і інші види масових шоу. Тут споживач, як правило, виступає не тільки в ролі пасивного глядача (слухача), але і постійно провокується на активне включення або екстатичну емоційну реакцію на те, що відбувається (деколи не без допомоги допінгових стимуляторів), що є у багатьох відношеннях еквівалентом все тієї ж "субкультури дитинства", тільки оптимізованим під смаки і інтереси дорослого або підліткового споживача.

• індустрія оздоровчого дозвілля, фізичної реабілітації людини і виправлення його тілесного іміджу (курортна індустрія, масовий фізкультурний рух, культуризм і аеробіка, спортивний туризм, а також система хірургічних, фізіотерапевтичних, фармацевтичних, парфюмерних і косметичних послуг для виправлення зовнішності), що, крім об'єктивно необхідної фізичної рекреації людського організму, дає індивіду можливість "підправити" свою зовнішність відповідно до актуальної моди на тип іміджу, з попитом на типажі сексуальних партнерів, укріплює людину не тільки фізично, але і психологічно (піднімає його упевненість в своїй фізичній витривалості, гендерній конкурентоспроможності і т.п.);

• індустрія інтелектуального і естетичного дозвілля ("культурний" туризм, художня самодіяльність, колекціонування, інтелектуально або естетично розвиваючі кухлі по інтересах, різноманітні суспільства збирачів, любителів і прихильників чого б то не було, науково-просвітницькі установи і об'єднання, а також все, що потрапляє під визначення "науково-популярне", інтелектуальні ігри, вікторини, кросворди і т.п.), що залучає людей до науково-популярних знань, науковому і художньому аматорству, розвиваюча загальну "гуманітарну ерудицію" біля населення, актуалізуюча погляди на торжество обізнаності і гуманності, на "виправлення вдач" за допомогою естетичної дії на людину і т.п., що цілком відповідає ще "просвітницькому" пафосу "прогресу через знання", що зберігається в культурі західного типу;

• система організації, стимуляції і управління споживацьким попитом на речі, послуги, ідеї як індивідуального, так і колективного користування (реклама, мода), формулююча в суспільній свідомості стандарти соціально престижних образів і стилів життя, інтересів і потреб, імітуюча в масових і доступних за цінами моделях форми елітних зразків, включаюча рядового споживача в ажіотажний попит як на престижні предмети споживання, так і моделі поведінки (особливо проведення дозвілля), типи зовнішності, кулінарні переваги, перетворююча процес безупинного споживання соціальних благ в самоціль існування індивіда;

• різного роду ігрові комплекси від механічних ігрових автоматів, електронних приставок, комп'ютерних ігор і т.п. до систем віртуальної реальності, розвиваючі певного роду психомоторні реакції людини, що привчають його до швидкості реакції в інформаційно недостатніх і до вибору в інформаційно надмірних ситуаціях, що знаходить вживання як в програмах підготовки певних фахівців (льотчиків, космонавтів), так і в загальнорозвиваючих і розважальних цілях:

• всілякі словники, довідники, енциклопедії, каталоги, електронні і інші банки інформації,