Тема 13. Форми державного правління

План

1. Сутність і різновиди форм державного правління.

2. Монархія як форма державного правління та її різновиди.

Відмінності між конституційною й абсолютною

монархією.

3. Республіканська форма державного правління.

Основні поняття: держава, державне правління, форма державного правління, верховна влада, вищі органи влади, монархія, республіка, конституція.

Методичні рекомендації

Висвітлення першого питання варто розпочати зі з’ясування сутності поняття «форма державного правління», що вказує на спосіб організації верховної влади в державі. Розкриваючи сутність цього поняття, доцільно наголосити, що форма державного правління визначається джерелами, порядком формування, правовим статусом вищих органів влади та зумовлює їх структуру, принципи взаємовідносин і співвідношення сфер компетенцій. Політологічна наука розрізняє дві основні форми державного правління — республіку і монархію, кожна з яких має декілька підвидів.

У другому питанні необхідно охарактеризувати монархію як форму державного правління, за якої найвища державна влада повністю або частково належить одній особі (монарху), здійснюється за спадковим правом і не є похідною від будь-якої іншої влади. У цьому ж питанні докладно розгляньте такі різновиди монархій, як абсолютна, дуалістична та парламентська, проаналізуйте основні відмінності між конституційною й абсолютною монархією.

Третє питання доцільно розпочати з визначення поняття республіка. Необхідно наголосити, що республіка є такою формою державного правління, за якої найвища державна влада здійснюється виборними органами, що обираються на певний визначений термін і залежно від відповідальності уряду (перед президентом або парламентом), існує в трьох формах республіканського правління: президентській, парламентській і змішаній.

Тему рекомендуємо розкривати з використанням конкретних прикладів історичних і сучасних форм державного правління на прикладі Європи, Америки, країн Азії та Африки.

Тема 14. Державно-територіальний устрій

План

1. Поняття й різновиди державно-територіального устрою.

2. Сутність та ознаки унітарних держав.

3. Особливості й типологія складних держав.

Основні поняття: держава, державно-територіальний устрій, територіальна одиниця, централізація державної влади, імперія, унітаризм, федерація, конфедерація, суверенітет.

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання, необхідно розкрити поняття державно-територіального устрою, проаналізувати політико-правовий статус територіально-адміністративних складових держави, принципи їх взаємовідносин з центральними органами влади і між собою. Також потрібно наголосити, що державно-територіальний устрій є втіленням деякого ступеня централізації або децентралізації державних функцій, певного співвідношення владних повноважень центральних і регіональних владних структур.

Вивчення другого питання передбачає висвітлення основних характеристик простої (унітарної) форми державно-територіального устрою. Потрібно відмітити, що унітарна держава є найпоширенішою формою державно-територіального устрою; це — єдина держава, територіальні одиниці якої не мають свого власного суверенітету та політичної самостійності. Слід також охарактеризувати основні ознаки унітарної держави та докладно розглянути види унітарної держави за ступенем централізації державної влади з наведенням конкретних прикладів.

У третьому питанні розгляньте складну форму держави як різновид державно-територіального устрою, що включає в себе такі види: федерація, конфедерація та імперія, також подайте їх визначення, детальну характеристику, основні відмінності між собою, історію формування. Особливу увагу приділіть проблемі утворення та функціонування федерації, яких на сьогоднішній день у світі є значна кількість, і на прикладі деяких розвинених країн у загальних рисах визначте специфічні риси федеративних систем.