- •Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт з курсу «Політологія»
- •І. Рекомендовані теми контрольних робіт
- •Тема 2. Еволюція світової політичної думки
- •Тема 3. Міфологічна і філософсько-етична концепції
- •Методичні рекомендації
- •Тема 4. Політичні ідеї Відродження і Нового часу
- •Тема 5. Основні напрямки розвитку сучасної західної
- •Тема 7. Політика як суспільне явище
- •Тема 8. Влада і владні відносини
- •Методичні рекомендації
- •Тема 9. Політична система суспільства
- •Тема 10. Типологія політичних систем
- •Тема 11. Політичні системи сучасності*
- •Тема 12. Держава в політичній системі суспільства
- •Тема 13. Форми державного правління
- •Тема 14. Державно-територіальний устрій
- •Тема 15. Правова держава і громадянське суспільство*
- •Тема 16. Політичні партії та партійні системи
- •Тема 17. Громадські рухи й об’єднання
- •Тема 18. Політичні режими* План
- •1. Сутність поняття «політичний режим».
- •Тема 19. Демократія в політичному житті сучасного суспільства
- •Методичні рекомендації
- •Тема 20. Тоталітарні та авторитарні політичні режими
- •Методичні рекомендації
- •Тема 21. Вибори і виборчі системи
- •Тема 22. Політичний процес
- •Тема 23. Політична діяльність
- •Тема 24. Модернізація як політичний розвиток*
- •Тема 25. Конфлікти і кризи в суспільно-політичному
- •Тема 26. Політика та етнонаціональні відносини*
- •Методичні рекомендації
- •Тема 27. Світова політика і міжнародні відносини
- •Тема 28. Україна в системі міжнародних відносин
- •Тема 29. Сучасні глобалізаційні процеси*
- •Тема 30. Світові політико-ідеологічні доктрини*
- •Тема 31. Політична культура як соціальний феномен План
- •Методичні рекомендації
- •Тема 32. Політичні еліти як суб’єкти політики
- •Тема 33. Політичне лідерство
- •Тема 34. Особистість у політичному процесі
- •1. Офіційні джерела і державні акти
- •2. Підручники, навчальні посібники та словники:
- •Кирилюк ф. М. Історія політології: Підручник. - к., 2002.
- •3. Першоджерела та наукові видання:
- •Мигул і. Політичні ідеології: порівняльний аналіз. – к.: Фонд «Українська перспектива».– 1997.–52 с.
- •Плахотнюк с. С. Основи політичної доктрини сучасності: Навч. Посіб. – Вінниця, 2003. – 73 с.
- •4. Інтернет-сайти наукових установ, дослідницьких
- •Http://chitalka.Info —електронна бібліотека «читалка»
- •IV. Методика написання контрольної роботи
- •V. Критерії оцінювання контрольної роботи
- •Vі. Додатки
Тема 7. Політика як суспільне явище
План
1. Сутність, структура і функції політики.
2. Об’єкти, суб’єкти та види політики.
3. Взаємозв’язок політики з іншими сферами суспільного
життя.
Основні поняття: політика, влада, політична влада, суб’єкти політики, первинні суб’єкти політики, вторинні суб’єкти політики, право.
Методичні рекомендації
Готуючись до виконання контрольної роботи і аналізуючи наукові джерела, зверніть особливу увагу на те, що політична наука тісно пов’язана з політикою, витікає з неї, так чи інакше аналізує різні аспекти політичного життя. Висвітлюючи тему, розкрийте етимологію і зміст терміна «політика», акцентуючи увагу на тому, що політика є необхідним і специфічним видом людської діяльності, соціальним призначенням якої є досягнення загального блага через узгодження інтересів окремих індивідів і соціальних груп. Зверніть увагу на багатогранність і багатоаспектність політики й у зв'язку з цим на різноманітність визначень цього поняття. Порівняйте найбільш поширені підходи до визначення політики, виділіть основні структурні складові.
Проаналізуйте її види та функції, зосередившись на тих, без яких сучасні суспільства не можуть нормально розвиватися (функція забезпечення цілісності й стабільності суспільства, функція мобілізації і забезпечення ефективності суспільної діяльності, управлінська і регулятивна функція, функція політичної соціалізації, інноваційна функція та інші).
З’ясуйте, які чинники здійснюють вплив на політику, дайте характеристику її суб’єктів за характером і місцем, яке вони посідають у суспільній структурі (соціальні, інституціональні, функціональні суб’єкти).
У цьому контексті покажіть, що суб’єкти політики поділяються на первинні і вторинні. Первинні суб’єкти політики — це об’єктивно виникаючі спільноти людей зі своїми об’єктивними інтересами − соціальні спільноти (класи й інше), соціально-демографічні (молодь, жінки й інше), етнічні (нації й інше) і т.д. Вторинні суб’єкти політики − це створені для політичної діяльності структури — держава, партії, громадські організації і рухи. Об’єкти політики — усі сфери і сторони життя суспільства, вплив на який з боку політики визначається законом. Сфера політичних відносин досить різноманітна, вона включає й інститути, і дії, і процеси, і різні системи обґрунтування цих дій.
Завершуючи розгляд теми, зупиніться на взаємодії політики з іншими сферами суспільного життя, зокрема економікою, мораллю, правом.
Тема 8. Влада і владні відносини
План
1. Концепції та визначення влади. Сутність, структура і
різноманітність її форм.
2. Легітимність влади як соціальна проблема. Критерії
ефективної влади.
3. Поняття і типологія ресурсів влади.
4. Політична влада в Україні та її основні характеристики.
Основні поняття: влада, панування, політична влада, структура влади, ресурси влади, легітимність політичної влади, легальність політичної влади, політичний інститут, харизма.
Методичні рекомендації
У першому питанні, аналізуючи сутність і зміст влади як соціального явища, необхідно наголосити, що влада є одним із фундаментальних начал суспільства та політики. Тому важливим теоретичним блоком контрольної роботи є розгляд головних концепцій політичної влади, які намагаються зрозуміти сутність і походження влади (теологічна, біологічна, біхевіористська, психоаналітична, міфологічна, соціологічна, конфліктологічна тощо).
Користуючись відповідною рекомендованою літературою, котра дає досить докладний перелік головних ознак політичної влади, необхідно з’ясувати структуру влади, суб’єкт і об’єкт, розібратись з головними видами влади, її ресурсами та витоками ( стимулювання, переконання, примус, багатство та знання), на які вона спирається. При цьому слід пам’ятати, що влада так само, як і політика, виникає на основі соціально-обумовленої потреби в управлінні і координації життя суспільства і так само, як і політика, є соціальним явищем. У цьому зв’язку буде доцільним розібратись із залежністю між владою й авторитетом, майновим і соціальним станом носіїв влади тощо. Зверніть увагу, що політична влада та державна влада мають різний обсяг повноважень.
Друге питання доцільно розпочати з розкриття таких властивостей політичної влади, як легальність, верховенство, легітимність, публічність, ефективність влади. Окремо варто розглянути поняття легітимності політичної влади, як такої що має позитивну оцінку, прийняття її суспільством, визнання її правомірною та згоду їй підкорятися. Необхідно пояснити, чому легітимність пов’язана з авторитетом влади, її відповідністю до моральних уявлень більшості громадян, з консенсусом суспільства стосовно основоположних політичних цінностей. Певну увагу слід приділити типології політичного панування, зокрема за класифікаціями М. Вебера (традиційне, харизматичне, легітимне) та Д. Істона.
Із легітимністю влади тісно пов’язана її ефективність. Необхідно розглянути, за яких умов влада є ефективною, тобто результативною, якою є міра виконання нею своїх функцій у політичній системі й суспільстві. Слід пояснити, чому легітимність влади та її ефективність є двома важливими факторами її стабільності, довіри до неї, підтримки її громадянами. На завершення необхідно визначити, за яких умов можлива криза легітимності влади, як можна її подолати.
Політична влада використовує певні ресурси (психологічні, матеріальні, структурні та ін.) й визначається за певними джерелами. У третьому питанні слід проаналізувати зміни уявлень про різноманітні засоби і джерела влади, визначити позиції науковців стосовно їх історичної зміни. Доцільно порівняти основні ресурси, які сьогодні використовують суб’єкти владних відносин, визначивши головні з них; дати характеристику основних ресурсів влади (економічних, соціальних, інформаційних, силових), спираючись на які суб’єкт має змогу контролювати об’єкт.
Завершуючи роботу, слід надати характеристику головним особливостям структурного, легітимаційного та загального розвитку політичної влади в Україні.
