Тема 5. Основні напрямки розвитку сучасної західної

політології

План

1. Розширення сфери політологічних досліджень й

обґрунтування нових парадигм у XX столітті.

2. Основні національні школи та концепції сучасної

політології.

3. Проблемні підходи сучасної політології.

Основні поняття: теорія плю­ралістичної демократії, елітизм, теорія виборів і виборчих процесів, теорії суспільної стабільності, структурно-функціональний аналіз політики, теорія політичної мобілізації, теорія політичних систем, біхевіоризм, позитивізм.

Методичні рекомендації

Розкриваючи сучасну західну політичну думку, покажіть, який вплив на розвиток політологічних шкіл мають національні політичні традиції, окресліть зміст розвитку політичної науки на сучасному етапі: у США —загальна політологічна наука (Ч. Мерріам, У. Монро, Г. Ласуел, Г. Алмонд, С. Верба та інші), теорія плюралістичної демократії та елітизму (С. Хангтінгтон, А. Бентлі, Р. Даль), теорія виборів і виборчих процесів (П. Лазарсфельд, Д. Браун, Ф.-М. Сейба), теорії суспільної стабільності (Г. Моргентау); в Англії — структурно-функціональний аналіз політики (Р. Джоунс), теорія політичної мобілізації й теорія політичних систем (Р. Роуз, М. Девіс. В. Льюіс); у Франції — вивчення поведінки виборців (Ж. Шарло, Ж. Ганте, Ж. Жафар, А. Ласло), дослідження політич­них партій (М. Дюверже, Ж. Шарло); у Німеччині — нормативістська політологія, позитивістсько-біхевіористична емпірична соціологія, «практично-критична наука про соціально-політичну» владу (Фран­кфуртська школа — Т. Адорно, Р. Дарендорф, Ф. Нойман).

Узагалі стосовно розвитку західної політології до останньої чверті ХХ століття слід наголосити, що її методологічною основою були різноманітні модифікації позитивізму— біхевіоризм і постбіхевіоризм, структурний функціоналізм, технократизм та інші, але з середини 70-х років у суспільному житті Заходу відбуваються суттєві зміни, пов’язані з кризою демократії, некерованістю державно-політичних інститутів і, як наслідок, процесом реідеологізації, котрий змусив політологів по-новому підійти до проблем держави, бюрократизації демократичних інститутів тощо. Продемонструйте, що в контексті дослідження проблем держави, демократії та влади сучасна політологія велику увагу приділяє засобам масової інформації, на основі вивчення впливу яких на різні аудиторії, виявлення їх ролі в стабілізації суспільства виникли численні теорії комунікації. Більшість сучасних політологічних досліджень присвячено проблемам гуманізації суспільно-політичних наук. На зміну теорії технологічної людини прийшла концепція людини біологічної, котра аналізує «незмінну людську природу» як найважливіший чинник розвитку особистості.

План

1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з

прадавніх часів до ХVШ століття.

2. Формування політичних ідей в умовах українського

культурно-національного відродження і просвітництва.

3. Українська політична думка Нової доби.

4. Політичні концепції українських мислителів ХХ ст.

Основні поняття: українська політична думка, національне відродження, національна ідея, державницька ідея, напрям (школа) у вітчизняній історико-політичній науці.

Методичні рекомендації

Основне завданн, яке потрібно вирішити при написанні даної контрольної роботи, — це показати залежність політичних ідей від політичної реальності різних історичних періодів.

Для того, щоб проаналізувати розвиток політичних ідей на терені нашої держави з прадавніх часів, слід розглянути міфологічні уявлення і політичні ідеї прадавніх українців, які містяться в таких основних пам’ятках політичної думки часів Київської Русі, таких як «Слово про закон і благодать» Ілларіона, «Повчання В. Мономаха», «Руська правда» Ярослава Мудрого, «Слово о полку Ігоревім». У цьому контексті розкрийте особливості та значення прийняття християнства в Київській Русі, наслідки формування централізованої держави і зміцнення її міжнародного статусу.

Визначте внутрішні й зовнішні фактори, які зумовили значне піднесення суспільної думки і формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва. Розкрийте політичні ідеї Кирило-Мефодіївського братства, проаналізуйте доробок діячів Києво-Могилянської академії як головного осередку культури й освіти, починаючи від її заснування до просвітників і політичних діячів першої половини XVIII століття, наведіть основні ознаки демократизму української політичної думки ХVI–ХVIIІ століть, які реалізувались у суспільно-політичному житті козацтва Запорізької Січі.

Розкриваючи тему контрольної роботи, необхідно виокремити загальне й особливе в політичних течіях і напрямках українського суспільно-політичного руху ХІХ – ХХ століть, зокрема в самостійницьких концепціях державної влади М.Грушевського, М.Міхновського, В.Липинського, Д.Донцова, розглянути державотворчі ідеї представників національно-державницького напрямку, соціалістичну концепцію В.Винниченка та інших.

Окремо потрібно зупинитися на характеристиці української політичної думки в часи Центральної Ради та УРСР, викласти матеріал про захист національних інтересів України шестидесятниками, коротко висвітлити політичні ідеї українських інтелектуалів у діаспорі.

Підсумовуючи, слід проаналізувати сучасний стан української політичної науки.