Тема 2. Еволюція світової політичної думки

План

1. Політична думка Стародавнього Світу та Середньовіччя.

2. Політичні ідеї мислителів епохи Відродження і Нового

часу.

3. Зародження та еволюція політичних доктрин соціал-

утопізму, соціалізму і комунізму.

Основні поняття: політична історія, політична думка, історія політичної думки, політична ідея, політичне вчення, політична наука.

Методичні рекомендації

Головною метою цієї теми є ознайомлення з політичними ідеями мислителів різних епох, починаючи з політичних концепцій Стародавнього світу і до основних проблем сучасної політичної науки.

Вивчаючи матеріал теми, необхідно освоїти чималий обсяг теоретичного матеріалу, який включає в себе історичні, філософські, правові, політичні та інші джерела суспільствознавчої науки, формування яких було пов’язане з різними стадіями існування суспільств, де відбувалася соціальна диференціація, зароджувалися та виникали державні утворення.

При характеристиці концепцій епохи Відродження і Нового часу слід звернути увагу на поширені в ту добу моделі соціально-державницького устрою, трактовку взаємодії держави, особистості й суспільства, цінності, що, на думку їх авторів, забезпечують стабільність соціуму.

Висвітлюючи політичні погляди Нового часу, необхідно також звернути увагу на те, що цей період охоплює і становлення соціалістичних, комуністичних, ліберальних, раціоналістичних та утопічних концепцій політики. Тому, відповідаючи на третє питання, слід розглянути політичні ідеї соціал-утопізму, соціалізму і комунізму ХVШ — початку ХХ ст., коли розвиваються теорії про сутність людини, закономірності суспільного розвитку, розробляються вчення про державу, її природу та перспективи розвит­ку, обґрунтовується питання про владу, її завоювання і зміцнення, звернути увагу на погляди Ж. Бодена, Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш. Л. Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо, І. Канта, Ж. Мельє, Мореллі, Маблі, Бабефа, Сен-Сімона, Фур’є, Оуена, К. Маркса, Е. Бернштейна, Ф. Лассаля, К. Каутського, В. Леніна та інших.

Тема 3. Міфологічна і філософсько-етична концепції

політики у філософії Стародавнього Світу та

Середньовіччя

План

1. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього

Сходу (Єгипет, Індія, Вавилон, Китай).

2. Політичні доктрини античності (Стародавня Греція,

Стародавній Рим).

3. Релігійна концепція політики в період Середньовіччя —

політичні ідеї у Європі (А.Августин, Ф.Аквінський) та

державах Сходу (Аль-Фарабі, Ібн-Хальдун, Ібн-Сіна).

Основні поняття: політична думка, політична ідея, легізм, конфуціанство, даосизм, моїзм, брахманізм, цезаризм, томізм, ідеаль­на держава, ідеальний правитель, ідеальний громадянин, теократія, деспотія, тимократія, демократія, аристократія, олігархія, охлократія, поліс.

Методичні рекомендації

Відповідаючи на перше питання плану, основну увагу приділіть аналізу сутності вчення Конфуція, а саме, патріархально-патерналістській концепції держави, змісту доброчесності кожного її громадянина, а особливо правителя.

Розкриваючи зміст політичного вчення Платона, зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з обраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля слід зробити акцент на сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну. Розглядаючи питання про римське право і політику, доречно звернути увагу на зміст політичної доктрини Полібія, який убачав успіх Риму в поєднанні трьох державних форм правління (царської, аристократичної, демократичної), та Цицерона, який виступав противником повновладдя окремих осіб у республіці, зокрема проти монополізації влади.

Оскільки в час утвердження в Римській імперії християнства значного поширення набуло вчення Аврелія Августина Блаженного, слід проаналізувати його погляди на управління державою та «порядок» людського життя загалом.

Доцільно окреслити основні особливості соціально-економічного та духовного життя суспільства Середньовіччя, вирішальний вплив на політичні вчення якого здійснювали християнська релігія загалом і римо-католицька церква зокрема. Пояснивши зміст схоластики (релігійної філософії католицизму, спрямованої на виправдання постулатів віри формально-логічними засобами), перейдіть до аналізу поглядів Фоми Аквінського, що обґрунтовував католицькі догмати про мету державності та сутність влади, а також Марсилія Падуанського, який одним із перших в історії політичної думки висунув ідею розмежування законодавчої й виконавчої влади держави.

Завершуючи розгляд теми, варто звернутись до екскурсу в політичну думку Середньої Азії та Арабського Сходу, де, незважаючи на визначальний вплив на неї ісламу і створення Арабського халіфату (а часто і всупереч з ними), у працях відомих філософів Х-ХІ століть Аль-Фарабі, Ібн-Сіни, Ібн-Хальдуна та інших тривав розвиток спадщини античної філософії, спроби сформулювати вчення про державу на основі розуму і досвіду, викладалися концепції розумного (ідеального) суспільства і держави, де панують соціальна рівність, справедливість, свобода та гуманізм, відображались політичні ідеї про державу і державний устрій як результат об’єднання людей для задоволення життєвих потреб, що стало суттєвим проривом у теологічному тлумаченні держави і права.