4. Інтернет-сайти наукових установ, дослідницьких

центрів та електронних бібліотек:

http://readbookz.com — Бібліотека Онлайн

http://www.politstudies.ru — журнал «Политические исследования»

http://www.nbuv.gov.ua — журнал«Політичний менеджмент»

http://politologa.net — студенческий Банк Предметных Лекций

http://www.nbuv.gov.ua — Бібліотека ім. В.І Вернадського

http://www.politdumka.kiev.ua —видання «Політична думка»

Http://chitalka.Info —електронна бібліотека «читалка»

http://www.dif.org.ua/ — фонд «Демократичні ініціативи»

http://www.uceps.org.ua/ — Центр досліджень О. Разумкова

IV. Методика написання контрольної роботи

Виконання роботи складається з кількох етапів:

а) вибір теми;

б) підбір та вивчення джерел, літературного і практичного

матеріалу;

в) складання розгорнутого плану розкриття теми;

г) змістовна частина контрольної роботи;

д) формулювання висновків по темі;

є) наукове та редакційно-технічне оформлення.

а) Вибір теми

Вивчення курсу політології студентами заочної форми навчання всіх спеціальностей Криворізького національного університету відбувається протягом одного семестру і передбачає написання контрольної роботи. Тему студент вибирає відповідно до двох останніх цифр порядкового номера своєї залікової книжки та тематики контрольних робіт (дивись перелік тем контрольних робіт). Наприклад, № залікової книжки 00017, варіантів робіт 34, тому варіант роботи слухача № 17, або № залікової книжки 00077, то варіант слухача № 9 ( 77-34-34=9). Вибрану тему, а також умови виконання контрольної роботи студент узгоджує з викладачем і лише тоді приступає до її виконання. У ході такої консультації можна уточнити зміст теми в цілому та її окремих питань, а у виняткових випадках – скорегувати її назву, визначитися з остаточним формулюванням назв основних розділів, параграфів чи пунктів плану, отримати інші пояснення по суті роботи. Декілька студентів академічної групи можуть виконувати контрольну роботу за однією й тією ж темою, але в жодному разі тексти таких робіт не повинні бути ідентичними, навіть якщо їх автори користувалися однаковими науковими джерелами.

б) Підбір та вивчення джерел

Роботу над будь-якою темою бажано починати з чіткого розуміння і засвоєння її основних термінів і понять. Прочитайте всі підручники, словники, енциклопедії, навчальні посібникі, спеціальні наукові публікації (монографії, статті), хрестоматії та інші матеріали, які вдалося знайти по своїй темі, для чого скористуйтеся рекомендованим списком літератури, наведеним у кінці даних методичних рекомендацій. Не варто обмежуватися однією-двома книгами чи статтями, а треба прагнути до ознайомлення з якомога більшим колом джерел, що посилить особистий інтерес до теми і стане хорошою передумовою написання якісної роботи. Разом із вивченням літератури вести конспекти прочитаного і «розкладати» їх згідно з логікою плану контрольної роботи, при цьому точно і відповідно до правил бібліографічного опису літератури фіксувати, з якого джерела і з якої саме його сторінки зроблена конкретна виписка (цитата, цифрові дані, теоретичні оцінки тощо).

в) Складання розгорнутого плану розкриття теми

Контрольна робота повинна мати чітку структуру, обов’язковими елементами якої є :

І. Вступ.

ІІ. Основна частина:

1. (Зміст питання)

2. (Зміст питання)

3. (Зміст питання)

ІІІ. Заключна частина.

IV. Література.

До формулювання пунктів плану необхідно підходити усвідомлено, аргументовано, творчо, на основі вивчення літератури за темою. Не можна допускати, щоб назва окремого розділу дублювала назву всієї роботи — це суперечить самому поняттю «план роботи». Структура роботи у вигляді «Змісту» має бути відображена на окремому аркуші, розміщеному на початку або в кінці роботи. Слова «Основна частина» і «Заключна частина», як у змісті, так і в самому тексті контрольної, не пишуть, а відразу зазначають номери і назви розділів. Навпроти назви кожного структурного елементу, розділу і додатка (якщо він є), — біля правого поля аркуша, указують початкові сторінки їх розміщення в тексті контрольної роботи.

г) Змістовна частина контрольної роботи

Важливими питаннями методики написання контрольної роботи є:

• послідовність розкриття теми;

• дотримання вимог редагування, стилістики та

оформлення контрольної роботи;

• використання джерел та правильне оформлення довідкового матеріалу.

Як правило, написання роботи починається зі «Вступу», в якому необхідно сформулювати основну ідею та обгрунтувати значення й актуальність теми контрольної роботи в політичному, загальносуспільному й пізнавальному планах, стисло охарактеризувати опрацьовану наукову літературу, конкретизувати обставини, які є найважливішими для розкриття теми. За обсягом вступ не перевищує 1-2 сторінок.

Основна частина за призначенням є найвагомішим елементом контрольної роботи. У ній мають бути висвітлені конкретні проблеми, згідно з пунктами плану. При цьому слід не просто списувати тексти джерел, а намагатися самостійно їх інтерпретувати, не спотворюючи, звичайно ж, думки автора, тобто певним чином узагальнювати, систематизувати матеріали публікацій, виділяти головне, бути лаконічним і дотримуватися обов’язкової умови — аби зміст викладеного не розходився з назвою відповідного розділу. Основний зміст|вміст| роботи необхідно викласти детально, переконливо, з|із| обов’язковим наведенням різних поглядів з даної проблеми. Кожне питання роботи повинно закінчуватись лаконічними висновками по суті викладених проблем.

д) Формулювання висновків по темі

Логічним завершенням роботи є «Заключна частина» (2-3 сторінки), в якій робляться короткі висновки по висвітленій темі. У «Висновках» слід зробити узагальнення по роботі в цілому, показати зв’язок між теоретико-політологічними положеннями і конкретними реаліями вітчизняної політики, сучасним періодом розвитку українського суспільства. Тут можна поділитися думками про те, наскільки глибшими внаслідок виконання контрольної роботи стали ваші знання з політології, чи більш усвідомлено ви почали сприймати факти та явища політичного процесу, чи виникло бажання стати більш активним суб’єктом політики тощо.

є) Наукове й редакційно-технічне оформлення

Належну увагу треба приділити оформленню наукового апарата контрольної роботи, який включає в себе список опрацьованої літератури та посилання на безпосередньо використані джерела. Варто пам’ятати, що «Список» є обов’язковою частиною контрольної роботи, і за його відсутності контрольна не буде прийнята до рецензування. Він має бути реалістичним, тобто включати ті джерела, які насправді були тією чи іншою мірою використані для написання контрольної роботи. Бажано, щоб хронологічні рамки списку були обмежені десятьма останніми роками. Якщо тема надактуальна і фундаментальних праць ще не існує, допускається використання тільки періодичного друку (журнали, газети, збірки, альманахи і так далі).

Список використаної учбової літератури та інших джерел під назвою «Література» упорядковують на окремому аркуші і розміщують у кінці роботи після «Висновків», обов’язково дотримуючись правил повного бібліографічного опису відповідного виду публікацій з|із| вказівкою прізвищ авторів, назви роботи, місця|місце-милі| видання, року видання, номера тому або часопису. Бібліографічний опис робиться тією мовою, якою написана праця, твір, документ (укр., англ., рос. тощо). Усі джерела, включені до списку літератури, нумерують послідовно арабськими цифрами і розміщують за алфавітом (початкова буква бібліографічного опису). Якщо використано кілька праць одного автора, то їх указують за хронологією виходу у світ.

Список літератури оформляють у такому порядку:

1. Спочатку розміщуються офіційні джерела:

• законодавчі матеріали;

• укази Президента України;

• постанови і декрети уряду;

• статистичні збірники;

• інструкції і роз’яс­нення в хронологічній послідовністі.

2. Наукова література та публікації в періодичних виданнях (в алфавітному порядку за прізвищами авторів, а колективні монографії — за назвою роботи).

3. Адреси сайтів, електронні носії вказуються по закінченню переліку традиційних джерел.

Важливим елементом написання контрольної роботи є коректне використання джерел (книг, статей, документів тощо) та правильне оформлення посилань на них у тексті роботи. Такі посилання є обов’язковими, якщо в контрольній наведено цитату чи якісь оригінальні фактичні дані, принципові положення, висновки або погляди різних авторів. До речі, якщо загальні, головні положення роботи розкриваються автором своїми словами, то текст цитати переписується докладно зі збереженням пунктуації і береться в лапки.

Існує кілька способів оформлення бібліографічних посилань. Найпростіший, яким доцільно послуговуватися в контрольній, — це застосування квадратних дужок — [ ]. Їх ставлять безпосередньо в тексті контрольної роботи віддразу після тієї цитати, фрази чи даних, які потребують такого посилання. У дужках спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела, під яким воно розміщене в списку літератури, ставлять кому, а потім – номер конкретної сторінки (чи сторінок), де вміщено інформацію, на яку зроблено посилання, наприклад, [3, С. 20-21].

Контрольну роботу, як правило, виконують у друкованому вигляді за допомогою комп’ютера (редактор Word; розмір 14; 1,5 міжрядкового інтервалу) або друкарської машинки (2 міжрядкових інтервали) з одного боку аркуша білого паперу формату А4. Допускається й рукописний варіант, якщо автор володіє достатньо розбірливим почерком. Загальний обсяг роботи не повинен бути надто великим і має становити 18–20 сторінок комп’ютерного набору або 24 сторінки рукописного тексту. Першою сторінкою вважається титульна, другою – зворот титульного аркуша. Титульна сторінка оформлюється аналогічно зі зразком (див. додаток № 1). Сторінки тексту роботи слід пронумерувати арабськими цифрами у верхньому або нижньому куті правого поля аркуша, починаючи з цифри «3». На останній сторінці робота має бути підписана студентом і поставлена дата її написання. Після цього роботу брошурують за допомогою швидкозшивача і подають на кафедру для реєстрації і рецензування.

За бажанням студента контрольна робота може бути виконана українською або російською мовою. У цьому виборі слід керуватися не лише особистими уподобаннями, а брати до уваги те, якою мовою опублікована література, що є у вашому розпорядженні. Це важлива обставина і нею не варто нехтувати, інакше можна припуститися грубих помилок і недоречностей у контрольній роботі. Якщо ваших знань недостатньо для розуміння окремих фрагментів українського тексту, зверніться до того, хто знає українську мову краще за вас. З’ясувавши, про що йдеться, викладіть зміст прочитаного своїми словами. Головне — не перекрутити, не спотворити інформацію, теоретичне положення, думку чи висновок автора публікації. Якщо виникає необхідність процитувати якесь джерело чи документ, написані іншою мовою, ніж та, якою виконана вся робота (маються на увазі українська і російська мови), то цей фрагмент можна навести в тексті контрольної мовою оригіналу, або в перекладі, якщо ви впевнені в його точності.

Контрольна робота може містити додатки у вигляді схем, таблиць, витягів із документів тощо.