Тема 32. Політичні еліти як суб’єкти політики

План

1. Походження, структура та функції політичної еліти.

2. Механізми відбору політичних еліт

3.Формування політичної еліти в Україні.

Основні поняття: еліта, політична еліта, функції політичної еліти, партійно-політична еліта, правляча еліта, політич­на олігархія, адміністративна еліта, номенклатура, еліта впливу, контреліта, елітизм, демократичний елітизм, національна еліта, етнополітична еліта.

Методичні рекомендації

Готуючи перше питання, слід розкрити зміст таких базових понять, як «еліта», «політична еліта», «національна еліта» тощо. Найкраще це зробити, скориставшись спеціальними словниками, а також матеріалом відповідної теми рекомендованих підручників.

Розглядаючи якісні характеристики еліт та їх типологію, слід звернути особливу увагу на особливості формування та етапи еволюції політичної еліти, охарактеризувати зміст основних концепцій елітизму, що як цілісна система поглядів та концепцій сформувався в першій половині XX століття в працях В. Парето, Г. Моски та Р. Міхельса, зупинитися на концепціях політичних еліт, авторами яких є вітчизняні мислителі Д. Донцов і В. Липинський.

Тематика роботи вимагає викладу окремих напрямків діяльності, що визначають функціональну скерованість чинної політичної еліти. Тому в процесі визначення змісту діяльності еліти спочатку слід наголосити на базових принципах – ієрархічності, розмежуванні компетенції, соціальній престижності або елітарності, а потім перейти до розкриття специфіки таких її головних функцій, як: а) здійснення політичної влади, б) всебічний аналіз політичної ситуації, в) політичне прогнозування, г) вироблення тактики й стратегії політичної діяльності на близьку й далеку перспективу, д) політичне представництво, є) підготовка і висунення кадрів. У цьому контексті викладіть практичні способи формування і рекрутування еліти, зверніть увагу на механізм відбору політичних еліт через антрепренерську систему та систему гільдій, наведіть приклади щодо їх переваг і недоліків.

Третє питання потребує аналізу різноманітних аспектів українського політичного процесу, розкриття його історичних особливостей, які допоможуть з’ясувати, чому в сучасному українському суспільстві з особливою гостротою постала проблема формування нової політичної еліти. Огляд становлення нашої національної еліти варто почати з ХІХ століття, продовжити радянським періодом, однак більш детально зупинитися на сучасних реаліях вітчизняної демократії.

Тема 33. Політичне лідерство

План

1. Політичне лідерство як явище: соціально-психологічний і

соціально-політичний аспекти.

2. Концепції політичного лідерства та його типологія.

3. Політичне лідерство в сучасній Україні.

Основні поняття: політичне лідерство, політичний лідер, авторитарне лідерство, політичний вождь, полі­тичне керівництво, харизма, месіанізм.

Методичні рекомендації

Готуючись до викладення теми, насампе­ред необхідно осмислити, що проблема політичного лідерства, будучи безпосередньо пов’язаною з характером політичної вла­ди, її якістю та конкретним способом структурування, є однією з центральних у політології.

Починаючи вивчати цю тему, треба згадати матеріал з історії політичної думки. Є декілька підходів до визначення того, що таке лідерство. Загалом його можливо охарактеризувати як постійний пріоритетний вплив видатної особистості на все суспільство, організацію, групу. У цьому питанні слід відповісти, яким повинен бути лідер та які функції в суспільстві він виконує.

Покажіть, що зміст і форми прояву лідерства ви­значені рядом об’єктивних і суб’єктивних факторів: умовами конкрет­ної ситуації, соціальним становищем лідерів і тих, хто йде за ними, їх психологічними особливостями тощо. Тому, аналізуючи в першому питанні політичне лідерство як явище, необхідно розкрити соціально-психологічні та соціально-політичні аспекти цього феномена, дати відповіді на те, хто в певному суспільстві є реальним суб’єктом державного управління і керівництва, у чиїх ру­ках зосереджено всю повноту політичної влади, хто прямо чи опосе­редковано визначає характер найважливіших політичних рішень.

У другому питанні необхідно охарактеризувати теорію рис, ситуаційну теорію, теорію конституентів, психологічні концепції. Щодо типології лідерів слід розглянути авторитарне та демократичне лідерство, традиційне, харизматичне, раціонально-легальне та інше, визначити різні образи лідерів: «прапороносець», «слуга», «торговець», «пожежник».

Необхідно зазначи­ти, що в політичному житті за характером і масштабами діяльності розрізняють лідерів трьох рівнів: 1) лідерів малої групи; 2) лідерів громадського руху (організації, партії); 3) політичних лідерів, що діють у системі владних відно­син у національному масштабі.

Третє питання потребує аналізу різноманітних аспектів українського політичного процесу, розкриття його історичних особливостей, які допоможуть з’ясувати, чому в сучасному українському суспільстві з особливою гостротою постала проблема формування нової політичної еліти і політичного лідерства. Зверніть увагу на недоліки (регіоналізм, відстоювання кланових чи групових інтересів, некомпетентність та інше), внаслідок яких сучасний політичний світ України, формуючись лише за рахунок правлячої еліти колишнього СРСР, дисидентів радянських часів та нової генерації політичних діячів, так і не зміг створити нову систему дієздатного політичного лідерства.