Тема 17. Громадські рухи й об’єднання

План

1. Поняття громадських об’єднань (організацій) і рухів,

їх типи та функції.

3. Групи інтересів, їх типи і способи впливу на державну

політику.

4. Сутність лобізму і ресурси впливу.

Основні поняття: групи інтересів, групи тиску, лобі, громадські об’єднання, громадські організації, громадські рухи, самодіяльні громадські органи, реформаторські рухи, нові соціальні рухи, молодіжний рух, жіночий рух, теорії групових інтересів.

Методичні рекомендації

Приступаючи до висвітлення цієї теми, слід усвідомити, що спектр соціальних одиниць, які відносяться до громадських об’єднань і рухів, дуже обширний. Насамперед варто уяснити, що головним принципом громадських об’єднань є добровільність на основі широкого і свідомого волевиявлення і спільності інтересів. Головною метою їх утворення є захист різноманітних громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав, інтересів як окремих індивідів, так і певних спільнот. Спираючись на цю тезу, треба здійснити типологію громадських об’єднань й організацій, визначити й охарактеризувати їх основні функції.

Для повноти розкриття даної теми розгляньте теорії плюралізму інтересів, груп інтересів як головних учасників політичного процесу (за А. Бентлі, Д.Труменом, М. Дюверже та ін.), сутність і різновиди груп інтересів за ступенем організованості, метою і спрямуванням групової діяльності, а також способами їх діяльності. Детальніше розгляньте політичне лобіюваня і покажіть, в яких напрямах і формах воно здійснюється. Рекомендуємо простежити взаємозв’язок між певною моделлю захисту групових інтересів (плюралістичною, патронажно-клієнтальною чи корпоративною) та історичними традиціями політичного розвитку того чи іншого суспільства.

У висновках варто охарактеризувати громадську діяльність в Україні і дати їй оцінку, спираючись на загальний матеріал теми.

Тема 18. Політичні режими* План

1. Сутність поняття «політичний режим».

2. Основні типи політичних режимів:

а) тоталітаризм;

б) авторитаризм;

в) демократичний політичний режим.

Основні поняття: автократія, охлократія, теократія, політичний режим, політична влада, тоталітаризм, культ особистості, права людини.

Методичні рекомендації

Висвітлюючи обрану тему, почніть з історії політичної думки. Пригадайте, що вперше основні типи політичних режимів сформулювали ще Платон й Аристотель — монархію, деспотію, демократію, аристократію, олігархію та політію.

Треба закцентувати, що такі фактори, як рівень економічного та соціокультурного розвитку, наявність конфліктності у суспільстві, історичні традиції суспільства впливають на формування того чи іншого типу політичного режиму, унаслідок чого всі існуючі політичні режими відрізняються один від одного за характерними рисами: владними інтересами, рівнем участі громадян у політичному житті, структурою пануючих еліт, характером відносин між державою та суспільством тощо. Разом з тим зверніть увагу, що політична система може існувати у вигляді декількох політичних режимів, наприклад авторитарна політична система може існувати й у вигляді монархії, й у вигляді диктатури.

Трактуючи ці аспекти, треба з’ясувати визначення тоталітаризму, згадати тоталітарні ідеї в історії політичної теорії й практики, виявити фактори психологічного, соціально-економічного, політичного виникнення тоталітарної моделі суспільства. Щодо авторитарного режиму, слід також виявити його особливості та відмінність від тоталітарного. Зробіть наголос, що авторитарні політичні режими з глибини віків існують як абсолютні й обмежені монархії, деспотії й диктатури, авторитарно-демократичні і тоталітарні устрої влади. Уясніть для себе, які риси політичного устрою держави та суспільства характерні для цього типу політичних режимів.

Звертаючись до розгляду демократичних політичних режимів, доцільно підкреслити, що основні принципи демократичних політичних режимів — виборність влади, періодична зміна влади, прозорість і публічність політичного життя, право на вибір кожного громадянина та інші, притаманні більшості демократичних політичних режимів, але мають свої особливості.

У контексті цього дискурсу слід також з’ясувати, чим відрізняються такі типи демократичних політичних систем як демократично-авторитарні,буржуазно-ліберальні, консервативні, народно-демократичні та державно-бюрократичні.