Запитання для самоперевірки

1. Дати загальну характеристику вітчизняного досвіду наукової експертизи документів та їх грошової оцінки.

2. Коли науковці стали розробляти методики грошової оцінки документів?

3. Статті якого Закону стимулювали розробку методики грошової оцінки документів?

4. Який порядок організації та проведення грошової оцінки документів?

5. Які сфери застосування грошової оцінки документів?

6. Які основні критерії враховуються під час проведення експертизи і грошової оцінки документів?

Література: 8, 21, 38, 39, 51, 53.

Семінарське заняття 1

Напрацювання методів виявлення фальшованих документів

1. Вклад Ж. Мабійона у розроблення методів виявлення фальшованих документів.

2. Напрацювання методик доведення автентичності документів у 18–19 ст.

3. Студії про фальшування документів у 20 ст.: наукові методики та новаторські підходи.

Завдання для самостійної роботи

Охарактеризувати комплекс прийомів щодо встановлення оригінальності документів, напрацьованих вченими 17–20 ст.ст.

Запитання для самоперевірки

1. Яка дисципліна розробила комплекс прийомів для встановлення оригінальності документів?

2. Хто є родоначальником історико-філологічної критики документів?

3. В чому суть полеміки між болландистами і мавристами?

4. Які прийоми встановлення оригінальності чи фальшованості документів запропонував Жан Мабійон?

5. Що таке клаузули документів?

6. Назвіть зразки актуалізації фальшованих документів.

7. В якій праці подається типологія документів-фальсифікатів?

Література: 6, 9, 10, 16, 19, 24, 26, 27, 30–32, 58.

Семінарське заняття 2

Формування науково-методичних засад експертизи цінності документів

1. Становлення та розвиток теорії експертизи цінності документів в архівознавстві.

2. Вклад російської архівознавчої школи в розробку теорії експертизи цінності документів.

3. Етапи формування нормативно-методичної бази експертизи цінності документів.

4. Науково-методичні засади експертизи документів на сучасному етапі.

Семінарське заняття 3

Археографія та історичне джерелознавство: здобутки на теренах вивчення документа у 19–20 ст.

1. Заснування науково-дослідних центрів вивчення джерел та напрацювання методик роботи з історичними документами.

2. Історичне джерелознавство: роль у накопиченні наукових знань про документ.

3. Археографічні проекти 19–20 ст. та студіювання історичних документів. Напрацювання методів пошуку, описання та видання документів.

Завдання для самостійної роботи

Визначити архівознавчі, документознавчі, джерелознавчі та інформаційні підходи при експертизі документів приватної колекції П.П. Потоцького (ЦДІАК України, ф. 2213).

Запитання для самоперевірки

1. Яке місце документа в історичній науці?

2. Якої еволюції зазнало трактування співвідношення понять “документ – музейний предмет”?

3. Які основні стадії побутування документа?

4. Що вкладають в поняття “життєвий цикл документа”?

5. В якій сфері запроваджено поняття “доджерело” і яка його сутність?

6. Які аспекти дослідження документа в археографії?

Література: 2, 3, 22, 45, 55, 60.