2.6 Грошово-кредитна політика України в перехідний період у світлі сучасних монетаристських теорій

Політика – діяльність суспільних класів, партій, груп, що визначається їхніми інтересами та цілями, а також діяльність органів державної влади та державного управління, яка відображає соціально-економічну природу даного суспільства; це мистецтво управління державою.

Монетарна (грошово-кредитна) політика – це узгоджена діяльність органів держаної влади щодо управління грішми, яка, використовуючи певні, специфічні механізми роботи, спрямована на досягнення заздалегідь визначених макроекономічних цілей.

Економічний зміст економічної політики полягає в наступному:

1. Монетарна політика – це один з секторів економічної політики вищих органів державної влади;

2. Вищі органи державної влади регулюють гроші, як систему відносин суб'єктів економіки;

3. Регулювання грошей є одним з механізмів впливу держави на:

• характер (якість) та обсяг обміну товарами, роботами та послугами поміж суб'єктів економіки;

• динаміку розподілу створеної доданої вартості на кінцеві споживачі витрати у цілому та валове нагромадження основного капіталу, зміну запасів матеріальних оборотних коштів, придбання (за винятком вибуття) цінностей, чистий експорт, пропорції розподілу загальних кінцевих споживчих витрат на: загальні кінцеві споживчі витрати домогосподарств, комерційних організацій, сектора державного управління.

4. Монетарна політика забезпечується притаманними їй монетарними механізмами.

Вищою кінцевою метою грошово-кредитної політики України є забезпечення стабільності цін, повної зайнятості та зростання реального обсягу виробництва.

Контрольні питання:

1. Поясніть суть кількісної теорії грошей.

2. в чому полягає сутність принципів кількісної теорії?

3. Які соціально-економічні причини виникнення кількісної теорії грошей?

4. У чому полягає суть “трансакційного варіанта” кількісної теорії грошей?

5. Поясніть причинно-наслідкові зв'язки у рівнянні обміну І.Фішера.

6. У чому полягає суть “кембріджської версії” кількісної теорії грошей?

7. Дайте тлумачення формули А.Пігу “кембріджської версії”.

8. Вклад Дж.Кейнса у розробку кількісної теорії грошей.

9. У чому полягає специфіка рекомендацій Дж.Кейнса щодо грошового регулювання економіки?

10. У чому полягає суть монетаристської версії кількісної теорії грошей?

11. В чому полягає відмінність кейнсіанських поглядів від монетаристських на грошовий механізм?

12. В чому полягає сутність кейнсіансько-неокласичного синтезу?

13. Чому сучасний монетаризм вважають характерним для високо розвинутої економіки?

14. У чому полягає суть фіскальної політики щодо її впливу на економічну кон'юнктуру?

15. Охарактеризуйте грошово-кредитну політику України в світлі сучасних монетаристських ідей.

3 Грошовий оборот і грошові потоки

3.1 Грошовий оборот: сутність, поняття, основні складові та визначальні параметри

Грошовий оборот являє собою сукупність грошових потоків, які здійснюються мільйонами економічних суб’єктів.

Грошовий оборот – сукупність всіх грошових потоків в економіці за певний період.

Залежно від призначення платежів у відтворювальному процесі, їх можна згрупувати в декілька великих потоків. Це дає можливість схематизувати грошовий оборот у вигляді декількох взаємопов’язаних і здійснюваних по колу потоків руху грошей.

Грошовий потік – сукупність платежів, які обслуговують окремий етап (чи його частину) процесу розширеного відтворення.

Загальна схема грошового обороту і його складові потоки наведені на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 – Схема грошового обігу

1– оплата фірмами необхідних їм ресурсів, які вони купують у сімейних господарств (робоча сила, земля, житло тощо);

2 – оплата урядовими органами праці державних службовців;

3 – доходи сімейних господарств від реалізації їхніх ресурсів (заробітна плата, проценти, дивіденди, рента тощо);

4 – витрати сімейних господарств на споживання;

5 – сплата сімейними господарствами чистих податків;

6 – сплата сімейними господарствами заощаджень, які спрямовуються на грошовий ринок;

7 – мобілізація фірмами на грошовому ринку коштів, необхідних їм для інвестицій;

8 – інвестиційні витрати фірм;

9 – мобілізація державою коштів на грошовому ринку (державні позики);

10 – державні закупки;

11 – оплата продуктів, що надходять в країну по імпорту;

12 – надходження в країну грошей зі світового ринку в оплату експорту;

13 – доходи фірм від реалізації товарів та послуг (національного продукту);

14 – чистий приплив грошових коштів (капіталу) зі світового ринку на внутрішній;

15 – чистий відплив грошових коштів (капіталу) зі на внутрішнього ринку на світовій.