1.4 Вартість і купівельна спроможність грошей

Еволюція розвитку форм та видів грошей висунула на перший план питання про їх вартість, яке по праву можна вважати найскладнішим питанням економічної теорій та теорій грошей. Особливо ускладнилось воно після того, як панівною формою стали кредитні гроші, що не мають власної внутрішньої вартості.

Вартість повноцінних грошей визначалася вартістю того товару, який виконував роль грошей. Повноцінність грошей забезпечувала довіру до них з боку суб’єктів ринку і вони приймали їх у всі платежі.

Після демонетизації золота, тобто втрати золотом грошових функцій, виникла інша ситуація.

Сучасні носії грошових функцій не мають внутрішньої вартості, проте їх приймають в оплату реальних цінностей, тобто як реальну вартість. Це пояснюється тим, що всі види сучасних грошей є борговими зобов’язаннями певних суб’єктів ринкової економіки (наприклад, банкноти і монети – це боргові зобов'язання центрального банку, за яким стоїть вся економіка країни, депозитні гроші – це зобов'язання комерційних банків, векселі – підприємств та інших комерційних структур).

Довіра до кредитних грошей підтримується рядом факторів:

• економічним потенціалом емітентів;

• попереднім досвідом суб’єктів ринку з використання таких грошей в економічному обороті;

• наданням державою паперовим знакам і монетам статусу законних платіжних засобів;

• створенням державної системи страхування банківських депозитів, що підвищує довіру до банків та до депозитів, як банківських грошей;

• створенням системи гарантій по векселях і чеках.

Забезпечення довіри до кредитних (неповноцінних) грошей надає їм специфічну форму вартості - купівельну спроможність.

Купівельна спроможність - маса товарів та послуг які можна купити за грошову одиницю.

Маса товарів, які можна купити за одиницю грошей, визначається рівнем їх цін: чим ціни вищі, тим менше товарів можна купити на грошову одиницю, і навпаки. Отже, між вартістю (купівельною спроможністю) кредитних грошей та рівнем цін на товари існує обернена залежність.

При дослідженні цього питання необхідно мати на увазі, що вартість грошей змінюватись під впливом часу. Це пов'язано з механізмом формування вартості грошей; особливостями прояву грошей як грошей і грошей як капіталу. При цьому необхідно зрозуміти, що процент – це ціна грошей як капіталу і уяснити, що таке альтернативна вартість грошей.

1.5 Функції грошей та їх еволюція

В розвинутому товарному виробництві можна виділити такі функції грошей:

• міра вартості;

• засіб обігу;

• засіб платежу;

• засіб утворення скарбів та нагромадження.

• світові гроші.

Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового матеріалу прийняти за одиницю (визначити масштаб цін). Масштаб цін встановлює держава в законодавчому порядку, тоді як функцію міри вартості гроші виконують об’єктивно. Масштаб цін не залежить від зміни вартості грошового металу, бо він є фіксованою ваговою кількістю металу.

Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що гроші є посередником при обміні товарів. Цю функцію виконують реальні повноцінні і неповноцінні гроші.

Функція засобу платежу тісно пов’язана з функцією грошей як засобу обігу. В товарообігу, опосередкованому грошима (продаж заради купівлі), гроші виступали як швидкоплинний посередник і виконували функцію засобу обігу. Коли ж гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони здійснюють функцію засобу платежу (тобто їх використовують для виплат без прямого обміну на товари (сплата податків, комунальних платежів, заробітної плати тощо)).

Функцію засобу утворення скарбів та нагромадження гроші виконують тоді, коли залишають сферу обігу (“випадають” із обігу) і затримуються в руках певних осіб. Гроші, виступаючи в своїй золотій та срібній формі, тобто це реальні повноцінні гроші, утворюють скарб. Зауважимо, що поряд з безпосереднім нагромадженням скарбів у монетній формі відбувається їх нагромадження у вигляді предметів розкоші з золота та срібла. Це призводить до того, що, з одного боку, все більше розширюється ринок для з золота та срібла незалежно від виконуваної ними функції, а з другого – створюється приховане джерело пропозиції грошей, яке є особливо дійовим у періоди суспільних потрясінь.

Функція світових грошей полягає в тому, що світові гроші функціонують як загальний купівельний засіб (при оплаті міжнародної товарної угоди наявними грошима); як загальне втілення суспільного багатства (коли багатство переноситься з однієї країни в іншу). Крім того, золото у вигляді скарбу одночасно є резервним фондом світових грошей. Зауважимо, що зростає також реальна роль у цій функції національних резервних валют та інших різновидів грошей.

Для того, щоб будь-який товар міг вважатися грошима і виконувати відповідні функції, він повинен мати такі якості: транспортабельність, портативність, довговічність, одноманітність, недостатність, визнаність, стійкість і таким, що може бути прийнятим, збереженим, ділимим, розпізнаним.

Транспортабельність: грошима можуть бути тільки ті товари, що можуть транспортуватися з одного місця в інше.

Портативність: гроші повинні бути такими, щоб існувала можливість їх довгострокового зберігання.

Одноманітність: будь-яка держава повинна мати за одиницю виміру єдині гроші.

Недостатність: грошима можуть виступати тільки такі товари, які складно знайти і яких постійно не вистачає для задоволення потреб у них.

Визнаність: всі громадяни держави повинні визнавати даний товар як засіб взаємних розрахунків, тільки в цьому випадку цей товар може претендувати на те, щоб називатись грошима.

Можливість розпізнання: товар, що виступає як гроші, повинен мати такі характерні риси, які дозволили б відрізнити дійсні гроші від фальшивих.

Можливість зберігання: гроші повинні легко зберігатися і не вимагати значних витрат на зберігання.

Властивість ділитися: гроші повинні ділитися на дрібніші одиниці, що дозволить здійснюватися будь-якій операції.

Стійкість: властивість грошей зберігати свою вартість при відносно незначних змінах економічних умов у державі.