Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КУРС ЛЕКЦІЙ З ПРЕДМЕТУ гроші.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
283.14 Кб
Скачать

4.2 Інституціональна модель грошового ринку

Грошовий ринок має дуже складний механізм функціонування. На ньому діє багато різних суб’єктів: продавці, покупці, посередники. Застосовуються різні інструменти і методи управління грошовими потоками. Істотно відрізняються за характером і самі грошові потоки. В загальному вигляді інституційна схема грошового ринку наведена на рисунку 4.2.

За інституційною побудовою та характером окремих потоків грошей грошовий ринок можна поділити на два великих сектори:

  • сектор прямого фінансування;

  • сектор опосередкованого фінансування.

ПРОЦЕНТ

Рисунок 4.2 – Інституціональна схема грошового ринку

В першому секторі продавці і покупці грошей зустрічаються безпосередньо і всі питання купівлі-продажу вирішують прямо один з одним. Працюючі тут брокери виконують скоріш технічну роль звичайних посередників. В цьому секторі виділяються два канали руху грошей:

  1. канал капітального (акціонерного) фінансування;

  2. канал запозичення з допомогою облігацій та інших фінансових активів.

Суб’єктами (продавцями і покупцями) цього сектору можуть бути фірми, сімейні господарства, уряд, іноземні юридичні і фізичні особи. Активну участь тут можуть брати і банки – як продавці і покупці своїх цінних паперів та як звичайні посередники – брокери.

В другому секторі зв’язок між продавцями і покупцями грошей реалізується через фінансових посередників, які спочатку акумулюють у себе ресурси, що пропонуються на ринку, а потім продають їх покупцям від свого імені. Вони можуть самі створювати вимоги і пропозиції, які виступають самостійними об’єктами (інструментами) грошового ринку. Тому фінансові посередники другого сектору грошового ринку істотно відрізняються від технічних посередників в першому секторі.

4.3 Економічна структура грошового ринку

Залежно від призначення коштів, що обертаються на грошовому ринку, в ньому можна виділити два сектори: ринок грошей і ринок капіталів. На першому з них продаються і купуються короткострокові грошові кошти (до 1 року), на другому – середньо- та довгострокові кошти (більше 1 року). (див. рисунок 4.1).

Рисунок 4.1 – Структура грошового ринку

В свою чергу ринок грошей поділяється на ринок короткострокових банківських кредитів, який задовольняє короткострокові потреби в фінансових ресурсах; ринок короткострокових фінансових активів та валютний ринок. Зауважимо, що рух грошей на ринку грошей викликаний різницею в рівнях прибутку і ризику, а фінансові активи, що працюють на ринку грошей зазвичай ліквідні та низько ризиковані.

Валютний ринок обслуговує міжнародний платіжний оборот, пов’язаний з оплатою грошових зобов’язань юридичних і фізичних зобов’язань різних країн. Специфіка міжнародних розрахунків полягає в відсутності загальноприйнятого для всіх країн платіжного засобу. Тому необхідним засобом розрахунку в зовнішній торгівлі товарами та послугами, в міждержавних платежах є обмін однієї валюти на іншу в формі купівлі чи продажі іноземної валюти. Таким чином, валютні ринки – це офіційні центри, де здійснюється купівля-продаж валют на основі попиту і пропозиції.

Ринок капіталів виступає джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, банків, підприємств та поділяється на ринок цінних паперів та ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів.

Ринок цінних паперів (середньо- і довгострокових), це передусім, облігації, державні казначейські зобов’язання, векселі з одного боку, а з другого – всі види акцій та їх похідні – опціони, ф’ючерси та інші аналогічні цінні папери).

Ринок цінних паперів можна розглядати як сукупність первинного і вторинного ринків, а також поділяти на національний і міжнародний. Первинний ринок виникає в момент емісій цінних паперів, на ньому мобілізуються фінансові ресурси. На вторинному ринку ці фінансові ресурси перерозподіляються. При наявності життєздатного вторинного ринка досягається ліквідність фінансових інструментів, тобто, якщо в майбутньому покупці треба буде продати цінний папір, у нього буде така можливість.

Вторинний ринок, в свою чергу поділяється на біржовий і позабіржовий. На останньому відбувається купівля-продаж цінних паперів, які з якихсь причин не котуються на біржі (наприклад, через банки).