2.4 Модель циклу замовлення

У моделі циклу замовлення оптимізації підлягають такі параметри системи запасів:

• рівень максимального запасу М;

• цикл замовлення R (однаковий час між черговими поставками).

Рівень максимального запасу визначається так (2.3):

. (2.3)

Беручи за основу, що річний попит має бути задоволений партіями оптимальної величини, можна розрахувати оптимальну кількість партій (закупівель) n_opt та оптимальний цикл закупівлі R_opt за такими формулами:

; (2.4)

. (2.5)

Отже, приймаючи на реалізацію управління запасами модель циклу замовлення, оптимальним управлінням слід уважати такий стан, коли один раз у R часу необхідно замовляти таку величину Q_і, яка б визначалася за формулою

, (2.6)

де Z_і – наявний запас на складі на початку і-того циклу;

Z_{і-1 дор} – можливі поставки у дорозі (для наведеного прикладу, якщо R>L ця величина дорівнює нулю).

Графічно процес використання і поповнення поточного запасу в моделі циклу замовлення можна показати на рис. 2.4.

Основними перевагами цієї моделі, порівняно з першою, є неістотні витрати моніторингу рівня запасів (один раз на початку циклу замовлення) та можливість використання норми постійної величини замовлення у разі стабільного попиту.

Запас (Z), одиниць

Максимальний розрахунковий запас

М

Q₂ M = const

Q₁ A₂ Q₃ R = const

A₁ A₃

L L L Час(t), днів

R R R

Рисунок 2.4. - Графічна інтерпретація моделі циклу замовлення

2.5 Фінансові обмеження під час формування системи управління запасами

Інтегруючи сферу управління запасами зі сферою фінансів, організації часто змушені керуватися принципом ліквідності майна, тобто усвідомлюючи, що запаси матеріалів є менш ліквідними, ніж запас грошей. Інколи актуальність запасів пов’язана з умовами їх кредитування, що зумовлено фінансовими та кредитними можливостями організації. Тому розраховані на засадах теорії оптимальності системи управління запасами кожної асортиментної позиції можуть спричинити до такого загального середнього рівня запасів у цілому організації, що це не відповідатиме прийнятій фінансовій політиці та фінансовій стратегії організації: вартість середньорічного запасу за всіма асортиментними позиціями, наприклад, істотно перевищує допустимий рівень «замороження» капіталу в запасах.

Інакше кажучи, виникає потреба взяти до уваги залежність «trade off» між логістикою та фінансами. Найпростішим варіантом знаходження компромісу є встановлення з боку фінансів обмежень щодо сукупної вартості запасів організації. Викладемо методику врахування фінансових обмежень під час формування системи управління запасами організації, суть якої полягає у такому: коли середньорічна вартість запасів організації перевищує допустиму величину, то необхідно зменшити середньорічний рівень запасів деяких чи всіх позицій асортименту запасів, а це можна досягти зменшенням величини партії закупівлі. При цьому приймається незмінність цінових параметрів. Реально ж матиме місце зростання окремих цінових чинників (де-ефект масштабу протилежне ефекту, наприклад).

Викладемо аналітичну сутність врахуванням фінансових обмежень під час розрахунку оптимальної величини замовлення. Для цього запишемо формули розрахунку основних показників:

1. Загальна вартість страхового запасу за всіма асортиментними позиціями і (і = 1, )

, (2.7)

де , С_і – відповідна кількість і вартість одиниці страхового запасу

і-ї позиції.

2. Фінансові обмеження середньорічної вартості поточних запасів (без урахування страхових запасів)

, (2.8)

де F₀ – граничне (допустиме) значення середньорічної вартості всіх запасів організації.

3. Витрати замовлення і утримання всіх запасів (за винятком страхових запасів) без урахування фінансових обмежень

, (2.9)

4. Витрати замовлення і утримання всіх запасів (за винятком страхових запасів) із урахування фінансових обмежень

, (2.10)

де λ – множник Лагранжа, що визначається за формулою:

. (2.11)

5. Скорегована величина партії замовлення із урахуванням фінансових обмежень

.(2.12)

6. Розрахунок фінансових результатів коригування величини замовлення:

.(2.13)

Ми розглянемо методику урахування фінансових обмежень під час формування системи управління запасами на прикладі в розділі 3.