2.3 Модель рівня запасу

управління запас економічний страховий

У моделі рівня запасу нормуванню і контролюванню підлягають два важелі управління запасами:

• рівень мінімального запасу («тривожного» запасу) А, який інформує про необхідність термінового оформлення чергового замовлення;

• величина партії замовлення.

Рівень мінімального запасу охоплює і страховий запас (запас безпеки), призначення якого випливає з ймовірності появи непередбачуваного зростання попиту та / чи непередбачуваного довшого терміну виконання замовлення. На думку Саріуш-Вольського, рівень мінімального запасу може бути розрахований за такою залежністю:

(2.1)

де у – прогноз попиту за одиницю часу;

L – середній час виконання замовлення в одиницях часу;

k – коефіцієнт кратності і стандартного відхилення для визначення страхового запасу для прийнятого рівня ризику вичерпання запасу (k = 1 для ризику 15,9 %; k = 2 для ризику 2,3%; k = 3 для ризику 0,1 %);

S_t – прогноз стандартного відхилення попиту за одиницю часу.

Як видно з поданої формули розрахунку, перша складова є частиною поточного запасу, необхідною для задоволення середнього попиту (наприклад, денного) у період реалізації замовлення (наприклад протягом L днів), друга складова унаочнює величину страхового запасу.

Другою нормою управління запасами є встановлення і дотримання величини партії одноразової поставки для дискретного поповнення поточних запасів. Керуючись теорією моделі ЕОQ, за таку величину одноразової партії постави приймається оптимальна величина замовлення, що забезпечує мінімум витрат замовлення і утримання запасів за розрахунковий період. Оптимальна величина замовлення розраховується за формулою Вільсона (2.2):

, (2.2)

де Ц_зам – витрати опрацювання одного замовлення;

С – вартість одиниці запасу;

r – питомі витрати утримання запасу у відсотках від вартості запасу;

Р_р – річний попит, одиниць товару.

Графічно процес використання і поповнення поточного запасу показано на рис. 2.3.

Q₁ = Q₂ = Q₃

З апаси (Z), одиниць М₂ A = const

M₁ Q₂

M₃

Q₁

Q₃ A

Z_cmp

t_z Час (t), днів

L L L

R₁ R₂ R₃

Рисунок 2.3. - Графічна інтерпретація моделі рівня запасу

Викладена у такому вигляді модель рівня запасу є придатною для прийняття рішень щодо окремого виробничого чи дистрибуційного об’єкта, що і є її недоліком. Водночас за умови істотної зміни інтенсивності попиту ймовірна ситуація, коли розрахованого страхового запасу буде замало для задоволення інтенсивнішого попиту, як це має місце в третьому циклі поставок (рис. 2.3). Також істотним недоліком цієї моделі треба вважати значні витрати моніторингу рівня запасу, щоб визначити момент досягнення розрахованого мінімального рівня.