2. Підготовка опорних схем та асоціативних малюнків

У навчанні дисципліни "Друга іноземна мова (німецька)" на початковому етапі значну роль відіграє використання наочних посібників-малюнків, картин, таблиць, схем. Сучасні дослідження вчених доводять, що звичайне нотування – слово за словом, речення за реченням, тобто інформація, яка розташована лінійно або стовпчиком, не зберігається у мозку. Символічне зображення слів і словосполучень сприяє швидкому і міцному запам'ятовуванню досліджуваного матеріалу.

Використання опорних схем на різних етапах навчання формують уміння та навички, сприяють узагальненню й систематизації знань, розвитку логічного мислення та критичного осмислення програмного матеріалу. У методичній літературі зазначено, що опорні схеми не мають строго визначених вимог щодо форми їх подачі, отже тут відкривається широке поле творчої діяльності. Створюючи свої опорні сигнали, можна закодувати один і той самий текст у різному вигляді, але результат буде один – створені змістові опори допомагають засвоїти великий обсяг матеріалу та збільшують мотивацію до навчання. Використання опорних схем не виключає, а припускає активну розумову діяльність студентів, в основі якої лежить єдність аналітичної і синтетичної форм мислення. Подібного роду символічні наочності допомагають студентам досить швидко згадати заучені фрази, невеликі речення та мовні кліше, що, в свою чергу, сприяють формуванню граматичних навичок та їхньому активному використанню у мовленні.

Наприклад, засвоєння граматичного матеріалу викликає багато труднощів, але одним із найбільш ефективних способів формування німецькомовної граматичної компетенції можна вважати використання опорних схем з вивчення тієї чи іншої граматичної категорії. Функціональне значення символу в навчанні граматиці і формуванні граматичних навичок полягає в тому, що саме символ виступає засобом концентрації матеріалу. Наприклад, одним із правил складання опорних схем з навчання часових форм дієслів німецької мови виступає знаходження слів-ідентифікаторів, що характеризують час виникнення дії, її тривалість. Зазвичай констатація того факту, що скоєння певної дії носить регулярний характер, використовується часова форма Präsens. Утім, для демонстрації дії, яка відбувається постійно чи регулярно, замість форми Präsens може використовуватися також і форма Futurum. Така заміна відбувається у ситуації, коли йде мова про близьку дію в майбутньому. Наприклад, при перекладі фрази „Ми завтра підпишемо цей договір” потрібно використовувати форму Präsens (навіть незважаючи на присутність в реченні прислівника „завтра”). Необхідність застосування цієї форми зумовлена часовою формою вживання дієслова. Переклад фрази німецькою має виглядати так – “Morgen schließen wir diesen Vertrag”. Отже, складання опорних схем має здійснюватися також на основі урахування контексту ситуації, в якій відбувається дія.

Morgen часова умова Präsens

Для представлення у схемі принципів побудови часової форми потрібно звертати уваги на граматичну складову цієї форми, до якої відносяться тип речення, тип питання, число і підмет.