Міністерство освіти і науки України
Кременчуцький державний політехнічний університет
імені Михайла Остроградського
Методичні вказівки
щодо виконання розрахунково-графічних робіт
з навчальної дисципліни
“основи міського кадастру”
для студентів денної та заочної форм навчання
зі спеціальності 6.070900 – “Землевпорядкування та кадастр”
(У ТОМУ ЧИСЛІ СКОРОЧЕНИЙ ТЕРМІН НАВЧАННЯ)
Кременчук 2007
Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічних робіт з навчальної дисципліни „Основи міського кадастру” зі спеціальності 6.070900 – “Землевпорядкування та кадастр” денної та заочної форм навчання (у тому числі скорочений термін навчання)
Укладач асистент М.В. Помазан
Рецензент доцент О.Г. Хохлов
Кафедра геодезії, землевпорядкування та кадастру
Затверджено методичною радою КДПУ
Протокол № _______ від "____"_____________2007 р.
Заступник голови методичної ради ___________ доц. С.А. Сергієнко
ЗМІСТ
Вступ
1 Розрахунково-графічна робота №1
1.1 Загальні відомості
1.2 Завдання та вихідні дані для самостійної роботи
1.3 Приклад виконання роботи 6
2 Розрахунково-графічна робота № 2 8
2.1 Законодавча та нормативно-правова база грошової оцінки земель
2.2 Завдання та вихідні дані для самостійної роботи 10
2.3 Характеристика району розташування та опис земельної делянки…
2.4 Методика грошової оцінки земель населених пунктов………………
2.5 Визначення факторів впливу та їх відбиття системою
коефіцієнтів.....................................................................................................
2.6 Визначення вартості земельної делянки……………………………….
Список літератури
Додаток А Діапазон реґулювання привода
Вступ
Розрахунково-графічні роботи: “Паспортизація квартир житлового сектора міста” та “Нормативна грошова оцінка земельної ділянки міста” виконують під час вивчення курсу “Основи міського кадастру”. Виконання цих робіт дозволить студентам навчитись вільно оперувати кадастровими даними щодо елементів території та об’єктів міського середовища, включаючи вміння зібрати необхідну інформацію про земельну ділянку, споруду чи будівлю та набути навичок графічної побудови поверхового плану будівлі чи споруди.
Роботи оформлюють на аркушах форматом А4, а за необхідністю і А3, зброшуровують у форматі А4 (нумерація сторінок наскрізна). Зразки титульних сторінок наведено в додатках А, Б.
Розрахунково-графічні роботи мають починатися переліком завдань і всіх вихідних даних, включаючи довідковий матеріал.
Розрахунково-графічна робота №1
“Паспортизація квартир житлового сектора міста”
1.1 Загальні відомості
В процесі збору даних і їх аналізу заповнюють паспорти об’єктів нерухомості, використовуючи для цього матеріали відповідних служб і відомств. У разі відсутності необхідних матеріалів виконують натурні обстеження та виміри, а також уточнюють паспортні дані. В результаті виконання цього процесу отримують відкоректовані паспорти об’єктів.
Кожен об’єкт характеризується певними показниками, які поділяються на: правові, метричні, технічні, функціональні, вартісні та місцеположення.
Дані про об’єкти, які відносяться до містобудівного кадастру, є інформацією відкритого типу. Виключення має інформація конфіденційного характеру, доступ до якої можливий за згоди її власника чи юридичної особи.
У відомостях про будівлю вказують власника та його юридичну адресу, місцезнаходження (поштову адресу), права користування будівлею та форму власності, функціональне призначення й використання, тип будівлі та її серію, метричні характеристики, кількість поверхів, довжина, ширина, висота, загальна площа і площа під забудовою, будівельний об’єм, а також при будинкові приміщення та їх корисна площа, функціональне призначення, технічний стан, рік забудови та останнього ремонту, матеріал фундаменту, стін, покриття, перекриття, процент зношення і стадію будівництва (для незавершених об’єктів), історико-культурну цінність (категорія цінності та охоронний номер), ціну балансову й оціночну відповідно до економічної чи експертної оцінки, інженерно-технічне облаштування: тип водопостачання, опалення, дощової, побутової та виробничої каналізації, газопостачання, електропостачання, вентиляції, транспортних комунікацій, площі забезпечення водопостачанням, опаленням і каналізацією, кількість ванн, сміттєпроводів, а також вихідні документи, які підтверджують вищевказані відомості і прийняття будівлі в експлуатацію.
Приміщення – внутрішня ізольована частина будівлі, відокремлена від інших суміжних приміщень стінами без отворів або глухими переділками, яка має самостійний вихід на вулицю, у двір, коридор загального користування або на сходову клітку.
Приміщення, як і будівлі, по своєму призначенню поділяються на житлові і нежитлові.
До житлових приміщень відносять: житлові будинки, квартири, кімнати. Житлова кімната – частина квартири, гуртожитку, відокремлена від інших приміщень (кімнат) переділками, призначена для проживання, відпочинку, позашкільних занять (у гуртожитках).
В житлову квартиру, крім житлових кімнат входять: коридори, холи, кухні, вбиральні, ванни, кладові, внутрішні тамбури, передні (прихожі).
Загальна площа в квартирних будинках – сума площ усіх житлових і підсобних приміщень, включаючи площу вбудованих шаф, внутрішньо квартирних коридорів і шлюзів.
Житлова площа – сумарна площа житлових кімнат.
Внутрішній обмір приміщень виконується з точністю до 1 см по всьому периметру стін на висоті 1,10-1,20 м від підлоги, з одночасним обміром дверей, печей, виступів і решти елементів, із дотриманням наступних обов’язкових правил:
дверні і віконні отвори заміряються по світлу (по завісах);
обмір печей і кухонних вогнищ виконується по їх горизонтальному перерізі на рівні плити і по висоті – від підлоги до верху самої печі;
при обмірі сходових кліток, крім самого приміщення, заміряються площадки і в абрисі вказується кількість сходинок і напрямок підйому маршів;
у випадку коли стіни обшиті панеллю або облицьовані плиткою, виконується подвійний обмір по панелях або облицюванні і вище їх, по стінах. При облаштуванні панелей вище зросту людини, заміряється товщина обшивки або облицювання;
санітарно-технічне обладнання – водопровідні крани (включаючи пожежні), раковини, унітази, опалювальні колонки не обмірюються, а тільки прив’язуються для наступного нанесення умовними знаками на плані;
усі виступи печей, димоходів, вентиляційних коробів, стін, перегородок, ніш тощо розміром більше від трьох сантиметрів підлягають занесенню в абрис обміру.
Плани внутрішніх приміщень виконуються у масштабі 1:100 або, якщо приміщення велике, в масштабі 1:200. Точність креслень плану в масштабі 1:100 становить 0,5 мм.
Лінійні проміри виписують на плани приміщень паралельно напрямку відповідних стін і переділок. При викреслені приміщень із виступаючими панелями необхідно показувати лінії стін і панелі, причому необхідно проставляти розміри між стінами і панелями.
Номери приміщень на плані показують дробом у центрі плану кожного приміщення. В чисельнику ставиться номер приміщення, а у знаменнику вказується площа кімнати (все чорною тушшю). Якщо дріб не поміщається в середині кімнати, то виноситься на вільне місце за зовнішні стіни і стрілкою показується, куди відносяться винесені цифри.