13. Роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (суоп), для чого:

• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці;

• розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

• забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

• впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

• забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань;

• організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень;

• розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства;

• здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням;

• організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

• вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

14. Служба охорони праці підприємства створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.

Служба охорони праці створюється на підприємствах, установах та організаціях із кількістю працюючих 50 і більше осіб.

Служба охорони праці розробляє і виконує такі основні функції:

1. Створення ефективної системи управління (СУОП),

2. Здійснення оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці.

3. Розробка разом із структурними підрозділами заходів по забезпеченню норм безпеки, гігієни праці та виробничого середовища або їх підвищення (якщо вони досягнуті), а також підготовка розділу "Охорона праці" колективного договору.

4. Розробка змісту та методики проведення інструктажу з питань охорони праці.

5. Забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами.

6. Проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки.

7. Здійснення оперативного та поточного контролю за станом охорони праці на підприємстві.

8. Розслідування, облік, аналіз нещасних випадків, професій­них захворювань і аварій.

9. Участь у підготовці та складанні статистичних звітів підприємства з питань охорони праці.

10. Розробка перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці.

11. Планування та контроль витрат коштів на охорону праці.

12. Пропаганда та агітація безпечних і нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, конкурсів,

13. Організація навчання, підвищення кваліфікації та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб.

14. Участь у роботі комісії з питань охорони праці підприємства.

15. Участь у комісіях по введенню в дію цехів, дільниць, нового устаткування або після капітального ремонту.

16. Забезпечення працюючих колективними та індивідуальними засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітар­но-побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг і компенсацій.

17. Контроль за дотриманням вимог трудового законодавства щодо використання праці неповнолітніх, інвалідів та жінок.

18. Контроль за дотриманням чинного законодавства, міжгалу­зевих, галузевих та інших нормативних актів, виконанням поса­дових інструкцій.

19. Контроль за відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів.

15. У відповідності зі ст. 43 Закону „Про охорону праці” до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників застосовують штрафні санкції.. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% .

Порушення нормативних актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду, громадського контролю передбачає для осіб, що винні, дисциплінарну, адміністративну матеріальну та кримінальну відповідальність в залежності від виду та наслідків порушення (ст. 44 Закону „Про охорону праці”).

Дисциплінарна відповідальність настає у тих випадках, коли допущено порушення, яке не потягло і не могло потягти за собою важкі наслідки. Полягає у накладенні дисциплінарного стягнення в порядку підпорядкованості: догана, звільнення з посади. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку

Адміністративна відповідальність – це відповідальність поса­дових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притяг­нення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах:

• на працівників – від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• на посадових осіб підприємств, установ, – від 5 до 10 неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріальна відповідальність встановлена цивільним законодавством (ст. 1195 Цивільного кодексу). Настає у тих випадках, коли в результаті порушення правил спричинено пошкодження здоров'я працівника. Полягає у стягненні із зарплати посадової особи, яка допустила порушення законів чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, грошових сум у вигляді відшкодування підприємству чи органам соціального страхування виплат потерпілому на відновлення його працездатності.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена ст. 271, 272, 273, 274, 275 Кримінального кодексу України. У відповідності зі ст. 271 порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, карається штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами до 2-х років, або обмеженням волі на той самий строк