Вступ

Курсове проектування є складовою частиною навчального процесу при підготовці майбутніх спеціалістів. Його завдання - систематизувати, розширити та поглибити теоретичні знання з дисципліни. Курсове проектування сприяє формуванню здібностей самостійно вирішувати конкретні інженерні задачі При цьому студент набуває досвіду з використання нормативної, довідникової та навчальної літератури.

Курсовий проект складається із розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини.

Розрахунково-пояснювальну записку необхідно виконувати на аркушах паперу формату А4.

Перша сторінка розрахунково-пояснювальної записки - це титульний лист, друга - завдання на курсовий проект, потім зміст, вступна частина і окремі-розділи проекту. Розрахунки повинні супроводжуватись відповідними схемами та графіками. Скорочувати слова в тексті та підписах не дозволяється, за виключенням випадків, передбачених ДСТУ.

При розрахунках необхідно записувати формули, підставляти відповідні величини і без проміжних обчислювань записувати підсумковий результат. Літери, які входять до формул для позначення величин, необхідно пояснити, формули пронумерувати, розрахунки виконати в міжнародній системі одиниць (СІ).

У кінці розрахунково-пояснювальної записки розташувати перелік використаної літератури. При посиланні в тексті на використану літературу необхідно в квадратних дужках вказати порядковий номер, який вона має в списку літератури.

Графічна частина узгоджуються з керівником курсового проекту і виконується відповідно до Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) на аркушах формату А1. Оформляються розрахунково-пояснювальна записка та креслення відповідно до ДСТУ.

Виконані проекти підписуються керівником і допускаються до захисту.

Методичні вказівки включають:

1. Розрахунок системи опалення житлових, громадських і виробничих будівель.

2. Тепловий розрахунок сушіння зерна.

3. Розрахунок опалення споруд захищеного ґрунту.

1. Розрахунок опалення та вентиляції будівель

Сучасне сільське господарство є значним споживачем паливно-енергетичних ресурсів, які використовуються на опалення, вентиляцію та гаряче. водопостачання житлових, адміністративних і виробничих будівель, а також на технологічне теплопостачання тваринницьких ферм і комплексів, споруд захищеного ґрунту, ремонтних майстерень та підприємств для переробки і зберігання сільськогосподарської продукції.

Раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів та зменшення витрат палива та енергії можливі лише при правильному виборі джерел енергії та систем теплопостачання конкретних сільськогосподарських об'єктів.

Вихідними даними для виконання розрахунку є:

• район розташування господарства (кліматичні умови);

• призначення приміщення (адміністративне, житлове, побутове, виробниче, тощо);

• площа поверхні зовнішніх огороджень та теплофізичні характеристики будівельних матеріалів.

Під час виконання розрахунків опалення та вентиляції за укрупненими показниками задаються тип приміщення та його будівельний об'єм за зовнішнім обміром.

1.1. Розрахунок теплового навантаження на опалення та вентиляцію за укрупненими показниками.

До розрахунку опалення i вентиляції споруд відноситься наступне: витрати тепла на опалення i вентиляцію, кількість опалювальних котелень, витрати палива, поверхня нагрівних пристроїв.

Витрати тепла на опалення i вентиляцію кожної споруди визначаються за формулою:

Q =[g_○(t°_вн -t°_зн)+g_в(t°_вн -t°^в_зн)]·V_з [Вт], (1.1)

де g_○ i g_в - питомі теплові характеристики для опалення i вентиляції; Вт/м³·К ;

t°_зн i t°^в_зн - розрахункові температури зовнішнього повітря для опалення i вентиляції ºС; (див.дод.1.1).

t°_вн - температура повітря всередині приміщення, °С; (див.дод.1.2).

V_з - будівельний об'єм (об'єм по зовнішньому периметру м³)

Значення питомих теплових характеристик наводиться в довідниках по опаленню i вентиляції.

Наближено можна приймати:

• ремонтні майстерні g_○= 0,64 - 0,44 Вт/м³·К; g_в= 0,46 - 0,17 Вт/м³·К;

• ковальський цех g_○= 0,46 - 0,29 Вт/м³·К; g_в= 0,70 - 0,58 Вт/м³·К;

• деревообробний цех g_○= 0,70 - 0,46 Вт/м³·К; g_в= 0,70 - 0,46 Вт/м³·К;

• побутові i адміністративні приміщення g_○= 0,58 - 0,37 Вт/м³·К; g_в= 0,10 - 0,09 Вт/м³·К;

• школи g_○= 0,45 - 0,38 Вт/м³·К; g_в= 0,10 - 0,09 Вт/м³·К;

• амбулаторії, лікарні g_○= 0,46 - 0,35 Вт/м³·К; g_в= 0,30 - 0,26 Вт/м³·К;

• дошкільні дитячі установи g_○= 0,44 - 0,39 Вт/м³·К; g_в= 0,13 - 0,11 Вт/м³·К.

В довідниках з розрахунків опалення i вентиляції наводяться також дані для tº_вн, tº_зн i tº^в_зн

Температура повітря в приміщеннях може бути прийнята:

У виробничих приміщеннях:

а) категорій легких робіт (механічні i ремонтні майстерні i т.д.) - tº_вн = 16 - 20ºС;

б) категорія важких робіт (ковальські майстерні) - tº_вн = 10 - 15ºС;

• в житлових приміщеннях - tº_вн = 18ºС;

• у школах - tº_вн = 16ºС;

• в дошкільних дитячих установах - tº_вн = 20ºС;

• в лікувальних профілактичних закладах - tº_вн = 20 - 25ºС.

Значення розрахункових зовнішніх температур приведені в додатку 1.1.

При виборі кількості котлів слід користуватись рекомендаціями, що оптимальним вважається встановлення не менше двох і не більше чотирьох котлів.

Під час вибору типу котлів необхідно враховувати, що найпоширеніша водяна система опалення як найбільш гігієнічна, досконала в експлуатації та надійна в роботі. Парову систему опалення можна рекомендувати лише у випадку, коли котли використовуються також для отримання пари на виробничі потреби.

Парові котли вибираються за тепловою потужністю таким чином, щоб їх сумарна потужність відповідала сумарним витратам теплоти на опалення та вентиляцію всіх приміщень.

Для водогрійних котлів визначається також потрібна сумарна поверхня нагрівання котлів, м², за формулою:

(1.2.)

де ∑Н - сумарна поверхня нагріву котлів, м²;

Q_р - розрахункові витрати на опалення i вентиляцію, Вт;

Q_р= , Вт;

- теплове напруження поверхні нагрівання котла, Вт/м², що визначається залежно від марки котла і виду палива, на якому він працює.

Таблиця 1.1. Рекомендовані значення для водогрійних котлів.

Вид палива	, Вт/м2
Дрова i кусковий торф	9000 - 11000
Буре вугiлля	8000 - 10500
Антрацит	11000 - 14000
Рiдке i газоподiбне паливо	11000 - 15000

Витрати палива визначаються за формулою:

для водогрійних котлів

(1.3.)

де Q^р_н - нижча теплота згоряння палива, Дж/кг, яка вибирається залежно від марки палива (див. дод.1.3 та 1.4).

η - ККД котельної установки, для опалювальних котлів 0,6…0,70.