1. Кількісні та якісні показники злочинності

Злочинність як соціальне явище має низку ознак, які відсутні у зло­чині як індивідуальному акті поведінки. Ці ознаки відображаються ря­дом показників. Найчастіше у науковій та практичній діяльності вико­ристовують такі показники злочинності, як її рівень, інтенсивність, дина­міка, структура, географія.

Рівень злочинності — це абсолютна кількість злочинів, вчинених на певній території за певний відрізок часу, а також злочинців. Ці показни­ки визначають кількісний стан злочинності.

На ці показники можуть впливати зміни у законодавстві або у прак­тиці його застосування. Прийняття нового законодавчого акту, що кри-міналізує або декриміналізує діяння, тягне за собою збільшення чи змен­шення числа злочинів.

Для отримання даних, придатних для коректного порівняння у прос­торі та часі, використовують такий показник, як коефіцієнт злочинності. Коефіцієнт злочинності характеризує її інтенсивність на певній території.

Коефіці­єнт злочинності розраховується за формулою:

де 3 — кількість злочинів, зареєстрованих на певній території за пев­ний період часу, Н — кількість населення, яке проживало на даній тери­торії в певний період часу. Коефіцієнт злочинності може розраховува­тись на все населення або на населення, яке досягло віку кримінальної відповідальності. В першому випадку коефіцієнт злочинності відобража­тиме ступінь враженості злочинністю населення даної території, в друго­му — ступінь його кримінальної активності.

Динаміка злочинності — кримінологічна категорія, що озна­чає зміни у стані, структурі, характері, географії злочинності, які відбува­лися протягом певного періоду. Основним показником динаміки є темп зростання або зниження кількості зареєстрованих злочинів. Він показує, у скільки разів або на скільки відсотків певна кількість злочинів чи зло­чинців більша або менша за аналогічний показник, узятий за базу порів­няння. Як база для порівняння може бути взятий показник першого року періоду, за який аналізується злочинність, або показник кожного попе­реднього року. В першому випадку темп зростання або зниження вира­ховується щодо постійної бази і називається базисним, а в другому — щодо змінної бази і називається ланцюговим. Темп зростання або зниження злочинності характеризує інтенсивність зміни її рівня за одиницю часу. Цей показник може бути обрахований за формулою:

де Зі — кількість злочинів, вчинених у певному році; Зо — кількість злочинів, вчинених протягом першого року даного ряду динаміки; 3і-1 — кількість злочинів, вчинених у попередньому році.

Структура злочинності — це внутрішня властива їй ознака, що роз­криває якісно різні групи або види злочинів, з яких вона складається, вчинені за певний проміжок часу і на певній території. Структура вираз­но говорить про те, що собою являє злочинність у конкретних умовах, яка визначальна якість цього явища. Основним показником структури злочинності є питома вага окремих груп або видів злочинів відносно їх загальної кількості. Питома вага — це процентне співвідношення частини злочинності до її загальної величини. Наприклад:

де Зв — кількість злочинів певного виду, Зз — загальна кількість за­реєстрованих злочинів.

Крім рівня, динаміки і структури злочинності, у кримінології існує поняття географія злочинності, під якою розуміється її поширення у різ­них регіонах держави. Географія злочинності визначається за допомогою таких показників, як питома вага злочинності регіону в загальній кіль­кості злочинів, вчинених у країні, а також за регіональними коефіцієнта­ми злочинності.