5.6 Проблема: закупівлі або організація власного виробництва

При плануванні закупівель після визначення потреби й розрахунку кількості часто виникає необхідність ухвалити рішення щодо тім, закуповувати ті або інші матеріали, що комплектують вироби, деталі або провадити самому ( якщо це в принципі можливо). В англомовній літературі це завдання зустрічається за назвою make-or- Buy Problem (MOB) (завдання “зробити або купити”) - це обґрунтування альтернативного рішення питання про ступінь використання у виробничому процесі або власних коштах праці ( власний транспорт, склади, техніка, устаткування) і власних предметів праці( виготовлених самотужки заготівель, напівфабрикатів, що комплектують виробів), або найманого транспорту, лізингу встаткування, оренди складів, а також закупівлі напівфабрикатів або комплектуючих виробів.

У цілому витрати на закупівлю визначаються ціною постачальника. Необхідно також урахувати витрати на замовлення, транспортування, страховку й упакування, складування, обробку( переробку, сортування й т.п.), персонал, пов'язаний із закупівлями.

Витрати на виробництво складаються з вартості сировини, енергії, робочої чинності, зберігання й накладних витрат.

Зрівнявши витрати на власне виробництво по кожному матеріалі ( деталі, виробу) з витратами на закупівлю, можна прийняти рішення.

Рішення на користь виробництва на місці може бути прийнято й без допомоги розрахунків, наприклад якщо є впевненість у тім, що підприємство здатне використати свої основні фонди й персонал більш ефективно, організувавши виробництво деяких деталей, необхідних для виготовлення кінцевої продукції, скоротивши, крім того, витрати на сировину, робочу чинність, енергію й складські приміщення.

Рішення завдання “зробити або купити” залежить від умов на самому підприємстві, а також від ряду зовнішніх факторів. Самостійне виробництво комплектуючих знижує залежність підприємства від коливань ринкової кон'юнктури. Підприємство може стійко функціонувати поза залежністю від складної на ринку ситуації( природно, у відомих межах). У той же час, високу якість і низьку собівартість комплектуючих скоріше забезпечить виробник, що спеціалізується на їхньому випуску. Тому відмовляючись від власного виробництва й ухвалюючи рішення щодо закупівлі комплектуючих у спеціалізованого постачальника, підприємство одержує можливість підвищити якість і знизити собівартість, однак попадає при цьому в залежність від навколишнього економічного середовища.

Ризик втрат, обумовлений ростом цієї залежності, буде нижче, чим вище надійність поставок і чим більше розвинені в економіці логістичні зв'язки. Таким чином, чим вище ступінь розвитку логістики, тим “спокійніше” підприємство відмовляється від власного виробничого комплектуючих і перекладає це завдання на спеціалізованого виробника.

Поза залежністю від ситуації в зовнішнім середовищі на самих підприємствах можуть діяти фактори, що обумовлюють відмову від власного виробництва.

Рішення на користь закупівель комплектуючих і відповідно проти власного виробництва повинне бути прийняте у випадку якщо:

• потреба в потребу в комплектуючому виробі невелика;

• відсутні необхідні для виробництва комплектуючі потужності;

• відсутні кадри необхідної кваліфікації.

Рішення проти закупівель і на користь власного виробництва приймається в тому випадку, коли:

• потреба в комплектуючих виробах стабільна й досить велика;

• комплектуючий виріб може бути виготовлене на наявному встаткуванні.