160. Інвестиційне планування являє собою:

– процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування й підготовки ефективних управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємства;

– процес дослідження інвестиційної активності й ефективності підприємства з метою виявлення резервів їхнього росту;

+ процес розробки системи планів і планових (нормативних) показників із забезпечення розвитку підприємства необхідними інвестиційними ресурсами й підвищення ефективності його інвестиційної діяльності в майбутньому періоді;

– процес перевірки виконання й забезпечення реалізації всіх управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності з метою реалізації інвестиційної стратегії.

161. Інвестиційний контроль являє собою:

– процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування й підготовки ефективних управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємства;

– процес дослідження інвестиційної активності й ефективності підприємства з метою виявлення резервів їхнього росту;

– процес розробки системи планів і планових (нормативних) показників із забезпечення розвитку підприємства необхідними інвестиційними ресурсами й підвищення ефективності його інвестиційної діяльності в майбутньому періоді;

+ процес перевірки виконання й забезпечення реалізації всіх управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності з метою реалізації інвестиційної стратегії.

162. Інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності являє собою:

+ процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування й підготовки ефективних управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємства;

– процес дослідження інвестиційної активності й ефективності підприємства з метою виявлення резервів їхнього росту;

– процес розробки системи планів і планових (нормативних) показників із забезпечення розвитку підприємства необхідними інвестиційними ресурсами й підвищення ефективності його інвестиційної діяльності в майбутньому періоді;

– процес перевірки виконання й забезпечення реалізації всіх управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності з метою реалізації інвестиційної стратегії.

163. Стадія інвестиційного циклу, у процесі якої розроблюються альтернативні варіанти інвестиційних рішень, проводиться оцінювання й приймається до реалізації конкретний варіант – це:

+ передінвестиційна стадія;

– інвестиційна стадія;

– постінвестиційна стадія.

164. Стадія інвестиційного циклу, в процесі якої здійснюється безпосередня реалізація прийнятого інвестиційного рішення – це:

– передінвестиційна стадія;

+ інвестиційна стадія;

– постінвестиційна стадія.

165. Стадія інвестиційного циклу, в процесі якої забезпечується контроль за досягненням передбачених параметрів інвестиційних рішень у процесі експлуатації об'єкта інвестування – це:

– передінвестиційна стадія;

– інвестиційна стадія;

+ постінвестиційна стадія.

166. Обґрунтування й реалізація управлінських рішень, що забезпечують підтримку цільової інвестиційної спрямованості сформованого портфеля за параметрами його прибутковості, ризику й ліквідності шляхом заміни окремих його інструментів передбачає:

– формування інвестиційного портфеля;

+ оперативне управління реструктуризацією інвестиційного портфеля;

– оцінювання ефективності інвестиційного портфеля;

– контроль інвестиційного портфеля.

167. Залежність, що існує між показником ризику та нормою інвестиційного прибутку:

– така залежність відсутня;

+ прямо пропорційна;

– обернено пропорційна.

168. «Портфельна теорія» розкриває:

+ механізм оптимізації інвестиційного портфеля за критерієм співвідношення рівня доходності і ризику;

– процес відбору різних фінансових інструментів до інвестиційного портфеля;

– процедуру оцінювання інвестиційних якостей окремих інвестиційних проектів.

169. Формула розрахунку відсоткових грошей за застосування простої ставки позичкового відсотка має вигляд:

– D = Fdn;

+ I = Pkn;

–. N = t/T.

170. Вартість капіталу на момент завершення фінансової операції називається:

+ майбутня вартість;

– теперішня вартість;

– дисконт.

171. Відносна величина доходу за певний проміжок часу називається:

+ відсоткова ставка;

–. період нарахування;

– відсоткові гроші.

172. Майбутню вартість однієї грошової одиниці показує:

– коефіцієнт дисконтування;

–. коефіцієнт фінансового ризику;

+ коефіцієнт нарощення.

173. Формула майбутньої вартості капіталу за складною ставкою позичкового відсотка за умови, що проценти нараховуються один раз на рік, має вигляд:

– P = F(1 – d);

+ FV = PV(1 + k)ⁿ ;

–. FV = PV(1 + k*t/T)^n.

174. За допомогою якого з перерахованих методів можна визначити відсоткову ставку фінансової ренти:

– методу беззбитковості;

+ лінійної інтерполяції;

– імітаційного моделювання.

175. Величина майбутньої вартості аннуїтету в одну грошову одиницю (коефіцієнт нарощення аннуїтету) визначається за формулою:

+ ((1 + k)ⁿ – 1./k;

– D = Fdn;

– 1. (1 – (1 + k)ⁿ)/k.

176. Ряд послідовних фіксованих платежів, що здійснюються через рівні проміжки часу, називають:

– дисконт;

– рента;

+ ануїте.

177. Відсоткові ставки, під час використання яких фінансовий результат буде один і той самий називаються:

– замінними;

+ еквівалентними;

– простими.

178. Відсоткова ставка, за якої чиста теперішня вартість інвестиційного проекту дорівнює нулю, називається:

– проста бухгалтерська рентабельність;

– індекс рентабельності;

+ внутрішня норма рентабельності.

179. Показник, який показує скільки одиниць чистого грошового потоку інвестиційного проекту припадає на одиницю інвестиційних витрат, позначається:

– NPV;

+ PI;

– IRR.

180. Інвестиційний проект вважається економічно вигідним, якщо NPV проекту:

– більше одиниці;

+ більше нуля;

– дорівнює нулю.

181. Потік платежів, які відбуваються наприкінці періоду, називається потоком:

– пренумерандо;

+ постнумерандо.

182. Річна ставка складного відсотка, використання якої дозволяє отримати такий самий фінансовий результат як і при m-разовому нарахуванні відсотків по ставці k/m, називається:

– номінальна ставка;

+ ефективна ставка;

– складна ставка.

183. Аналіз чутливості інвестиційного проекту проводять з метою:

– визначення рівня ефективності інвестиційного проекту;

– оцінювання ступеня його залежності від зовнішніх умов;

+ оцінювання допустимих меж відхилення базових показників проекту від попередньо запланованих значень.

184. Рівень сукупного ризику інвестиційного портфеля визначається:

+ як сума несистематичного ризику та середньозваженого значення систематичного ризику за всіма фінансовими інструментами, включеними в інвестиційний портфель;

– як сума систематичних ризиків за кожним фінансовим інструментом інвестиційного портфеля;

– як середньозважене значення систематичних та несистематичних ризиків фінансових інструментів.

185. Науковці, які стали лауреатами Нобелівської премії саме за свої розробки у сферіі «портфельної теорії»:

– Модильяні, Міллер;

– Альтман, , Таффлер, Бівер;

+ Шарп, Марковіц, Тобін.

186. Реальна (поточна) вартість облігації – це вартість на момент:

– погашення облігації;

– емісії облігації;

+ купівлі–продажу облігації.

187. Ануїтет – це:

+ тривалий рівномірний потік платежів, який характеризується однаковим рівнем відсоткових ставок протягом усього періоду його існування;

– потік платежів на вкладений капітал, період нарахування відсотків за яким не обмежується;

– змінний потік платежів, елементи якого зростають в арифметичній прогресії.

188. Схема фінансування інвестиційного проекту «без регресу на позичальника» передбачає:

+ відсутність прав у кредитора висувати зворотні вимоги до позичальника;

– розподіл ризиків між кредитором та позичальником;

– ризик покладається переважно на позичальника.

189. Схема фінансування інвестиційного проекту «з частковим регресом на позичальника» передбачає:

– відсутність прав у кредитора висувати зворотні вимоги до позичальника;

+ розподіл ризиків між кредитором та позичальником;

– ризик покладається переважно на позичальника.

190. Схема фінансування інвестиційного проекту «з повним регресом на позичальника» передбачає:

– відсутність прав у кредитора висувати зворотні вимоги до позичальника;

– розподіл ризиків між кредитором та позичальником;

+ ризик покладається, переважно на позичальника.

191. Схема фінансування інвестиційних проектів, за якої вартість позичкового капіталу буде найвищою:

+ без регресу на позичальника;

– з повним регресом на позичальника;

– з частковим регресом на позичальника.

192. Схема фінансування інвестиційних проектів, за якої вартість позичкового капіталу буде найнижчою:

– без регресу на позичальника;

+ з повним регресом на позичальника;

– з частковим регресом на позичальника.

193. Коефіцієнт рентабельності інвестованого капіталу (ROI) визначають як:

– відношення прибутку до оподаткування до власного капіталу;

+ відношення величини чистого прибутку до загальної суми інвестованого капіталу;

–. відношення величини валового прибутку до загальної суми інвестованого капіталу.

194. До залучених джерел фінансування інвестиційних проектів відносять:

– чистий прибуток, що спрямовується на розвиток виробництва, амортизаційні відрахування;

– інвестиційний лізинг, емісія облігацій;

+ емісія простих та привілейованих акцій, безоплатне цільове державне фінансування.

195. Параметри, якими характеризується фінансова рента (аннуїтет):

– член ренти, період ренти, кількість платежів;

+ член ренти, період ренти, строк ренти, відсоткова ставка;

– член ренти, період ренти, відсоткова ставка, теперішня вартість ренти, майбутня вартість ренти.

196. Конверсія позик передбачає:

+ зміну умов погашення кредиту;

– об’єднання декількох позик, наданих для реалізації інвестиційного проекту в один;

– формування амортизаційного фонду для погашення кредитної заборгованості у майбутньому.

197. Консолідація позик передбачає:

– зміну умов погашення кредиту;

+ об’єднання декількох позик, наданих для реалізації інвестиційного проекту в один;

– формування амортизаційного фонду для погашення кредитної заборгованості у майбутньому.

198. Проміжок часу, протягом якого проект забезпечує повернення вкладених у нього ресурсів, називається:

– життєвий цикл проекту;

– термін життя проекту;

+ економічний термін життя проекту.

199. Стадія інвестиційного проектування, на якій розробляється техніко-економічне обґрунтування:

+ передінвестиційна;

– інвестиційна;

– експлуатаційна.

200. Змогу оцінити сукупність різноманітних технічних аспектів інвестиційного проекту та зробити відповідні висновки про техніко-технологічну, економічну обґрунтованість запропонованих проектних рішень дає:

– бдізнес-план проекту;

+ техніко-економічне обґрунтування проекту;

– проектно-кошторисна документація проекту.

36