Створення нбу та його статус

Центральним банком нашої країни є Національний банк України (НБУ). Банківська система незалежної України і відповідно Національний банк України створювалися протягом 1991 р. у зв'язку з дезінтеграцією радянської банківської системи. Правовою основою бан- ківської системи нашої держави став Закон України "Про банки і банківську діяльність", ухвалений Верховною Радою України 20 березня 1991 року. Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність"" цей законодавчий акт було введено в дію з 1 травня 1991 року. Особливо важливим було те, що окремо, в п. З постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про банки і банківську діяльність"" передбачалося "створити на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР Національний банк України". Власне, цим пунктом постанови Верховної Ради України організаційно було вирішено питання про створення центрального банку незалежної держави - України. Отже, на підставі зазначених вище законодавчих актів було скасовано державну монополію у банківській системі та створено нову дворівневу фінансову систему. Перший рівень - Національний банк України, другий - комерційні банки. Діяльність цих банків тісно взаємозв'язана. Власне, вони утворюють взаємоузгоджену й керовану єдиним органом структуру. Водночас кожна із складових цієї системи функціонує відповідно до законів ринку. Національний банк за своїм правовим статусом є однією з най­важливіших інституцій держави. Він не входить до жодної з гілок влади. Свою діяльність здійснює на засадах незалежності та еконо­мічної самостійності. Проте цей головний орган банківської систе­ми з ряду питань є залежним від Верховної Ради України, перед якою і звітує про свою діяльність. Національний банк України як економічно самостійна державна установа здійснює видатки, як правило, за рахунок власних доходів. Однак одержання прибутків не є метою діяльності Національного банку. Для забезпечення виконання своїх функцій він має право на придбання та розпорядження рухомим і нерухомим майном. Кошторис видатків Національного банку на кожний рік затвер­джується Радою НБУ. Цей самий орган затверджує Основні напря­ми грошово-кредитної політики Національного банку.

Функции нбу

Функції, які здійснюються всіма без винятку центральними банками, поділяють на регулюючі, контрольні й обслуговуючі. До регулюючих функцій відносять:    - управління сукупним грошовим обігом;    - регулювання грошово-кредитної сфери;    - регулювання попиту та пропозиції на кредит.    Контрольні функції включають:    • здійснення контролю за функціонуванням кредитно-банківської системи;    • проведення валютного контролю.    Обслуговуючі функції полягають:    - в організації платіжно-розрахункових відносин комерційних банків;    - у кредитуванні банківських установ і уряду;    - у виконанні центральним банком ролі фінансового агента уряду.    Функції Національного банку закріплені у Конституції України та Законі України “Про Національний банк України”. Виходячи із норм зазначених законодавчих актів, функції Національного банку можна поділити на такі дві групи:    1. Основна функція НБУ.    2. Інші (допоміжні) функції НБУ.    Як ми вже з'ясували, основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України — гривні. Для здійснення основної функції Національний банк здійснює, зокрема, такі функції:    - відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;    - монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;    - виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;    - встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;    - організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;    - визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;    - визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;    - здійснює банківське регулювання та нагляд;    - веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;    - складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;    - здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;    - забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами;    - представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, деспівробітництво здійснюється на рівні центральних банків.