Лікування

– перша невідкладна допомога – припинення дії термічного або хімічного чинника, охолодження ділянок обличчя пов`язками з холодною водою чи охолоджувальними препаратами у разі болю; знеболювальні (наркотичні анальгетики) внутрішньо у разі великих ділянок опіків та вираженої больової реакції;

• застосування мазей та кремів з антиоксидантами – при опіках І ступеня;

• обробка шкіри пухирів антисептиками, а далі мазями, що адсорбують ексудат, ферменти для прискорення відшарування змертвілої шкіри та гелеві сорбенти – при опіках ІІ ступеня;

• гіперосмолярні препарати та прискорюючі гранулювання – при опіках ІІІ ступеня.

Шифр МКХ – 10 – Т 33.0. Відмороження.

Назва захворювання - Відмороження.

Діагностичні критерії:

– скарги на наявність поколювання або зуду шкіри у місці відмороження, відсутність чутливості, блідість шкіри, ціаноз, виражений набряк ділянки ураження, пухирі синюшно-червоного кольору або струпи чорного кольору.

- наявність блідісті шкіри, що змінюється гіперемією або ціанозом, “мармурова шкіра”, виражений набряк м`яких тканин – у разі відмороження І ступеня;

- утворення пухирів з прозорим вмістом, шкіра навкруги пухирів синюшно-червоного кольору – у разі відмороження ІІ ступеня;

- пухирі з геморагічним вмістом, струпи чорного кольору, після відторгнення якого з`являється гранулююча рана - у разі відмороження ІІІ ступеня;

- відсутність частини тканин чи органів у результаті некрозу - у разі відмороження ІV ступеня:

Хірургічне лікування

– розкриття пухирів за умови нагноєння вмісту при відмороженні ІІ ступеня;

- некректомія, а у подальшому реконструктивно-відновлювальні операції у разі відмороження ІІІ-ІV ступеня.

Медикаментозне лікування

– загальне – знеболюючі засоби внутрішньо при всіх ступенях відмороження; інфузійна протизапальна терапія, антикоагулянти, антигістамінні, вітамінні препарати, протиправцева та протигангренозна сироватка, фізіотерапевтичні процедури (електрофорез, фонофорез, СВЧ) - у разі відмороження ІІІ-ІV ступеня.

Шифр МКХ – 10 – S 02.5 Перелом зуба

Назва захворювання -Перелом коронки зуба. Перелом кореня зуба.

Клінічні форми:

• відлом емалі коронки зуба (без або з розкриттям пульпової камери);

• відлом коронки з розкриттям пульпової камери.

Діагностичні критерії:

- скарги на наявність дефекту частини коронки, біль під час прийому гарячої чи холодної їжі, гострий край коронки у разі відлому емалі коронки зуба (без або з розкриттям пульпової камери);

• наявність дефекту частини коронки, біль від холодної чи гарячої їжі, неможливість відкусувати їжу у разі відлому коронки з розкриттям пульпової камери;

• біль під час накушування на зуб, рухомість його – у разі перелому кореня зуба.

• порушення цілісності коронки у межах емалі або дентину, відкрита порожнина зуба при розкритті пульпової камери. Якщо відламана вся коронка, та її в роті немає, виявляється верхній полюс кореня зуба, відкрита порожнина зуба – у разі перелому коронки зуба;

• біль при натискуванні та перкусія зуба в залежності від рівня перелому можлива незначна рухомість його, набряк ясен навколо зуба - у разі перелому кореня зуба.

Допоміжні:

• дефект коронки у межах емалі та дентину з закритою та відкритою пульповою камерою зуба;

- порушення цілісності кореня зуба на прицільній рентгенограмі.

Хірургічне лікування:

• видалення кореня зуба показане при відломі коронки тимчасового зуба, корень якого розсмоктався на ½ довжини під місцевим знеболенням, а дітям раннього віку – загальним;

• видалення зуба – у випадках перелому кореня тимчасового зуба зі зміщенням; апікоектомія – у разі перелому верхівки кореня постійного зуба та наступного розвитку періодонтиту;

- за наявності перелому кореня тимчасового зуба без зміщення – фіксація уламків шиною-капою на 3-4 тижня;

- у випадках перелому кореня постійного зуба в середній його частині та загибелі пульпи – пломбування каналу та виготовлення штифтового зуба. Якщо пульпа жива – забезпечення спокою зуба, виключивши його з акту жування капою.