
- •1. Підготовка до лабораторного заняття
- •2. Основні правила безпеки роботи в лабораторії
- •Мікрометр
- •2. Вимірювання часу
- •3. Вимірювання температури
- •Лабораторна робота № 1 визначення швидкості руху тіла по похилій площині
- •Теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 експериментальна перевірка другого закону ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 визначення моменту інерції тіла
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 визначення швидкості польоту кулі за допомогою балістичного маятника
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 перевірка основного рівняння динаміки обертового руху твердого тіла
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 визначення головних осей інерції
- •Теоретичні відомості
- •2 2 Період коливань і
- •7 Відносно вісі 77,. Так
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •6. Який зв'язок між періодом коливань і круговою частотою?
- •Лабораторна робота № 12 визначення прискорення земного тяжіння і коефіцієнта жорсткості пружини за допомогою пружинного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 13
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •2 Здійснюються за рахунок енергії
- •Контрольні запитання
- •Додаток Основні фізичні сталі
- •Префікси для утворення десяткових одиниць
Порядок виконання роботи
1. Виміряти діаметр диска D і його товщину h.
2. Повернути не навантажений маятник на певний кут порядку
1-2° і відпустити, виміряти секундоміром час t певної кількості коливань (але не менше 10).
3. Покласти на диск досліджуване тіло так, щоб центри мас тіла і диска були на одній вертикалі і виміряти час t1 для такої ж самої кількості коливань, як і в першому випадку.
4. За формулою (11.15) обчислити момент інерції І0 тіла неправильної форми.
5. Похибки, абсолютну і відносну, обчислити за стандартною
методикою.
Контрольні запитання
1. Що називається моментом сили відносно точки і відносно вісі обертання?
2. Дати означення моменту інерції матеріальної точки і твердого тіла.
3. Що називається кутовим прискоренням і в яких одиницях воно вимірюється?
4. Записати основне рівняння динаміки обертового руху.
5. В чому полягає теорема Штейнера?
67
6. Який зв'язок між періодом коливань і круговою частотою?
7. Чому дорівнює період коливань крутильного маятника?
8. Вивести робочу формулу.
9. Вивести формулу для знаходження абсолютної і відносної похибки.
Лабораторна робота № 12 визначення прискорення земного тяжіння і коефіцієнта жорсткості пружини за допомогою пружинного маятника
Мета роботи: Застосувати теорію коливань, визначити коефіцієнт жорсткості пружини і прискорення земного тяжіння за допомогою пружинного маятника.
Обладнання: Пружинний маятник, секундомір, терези з різноважками, лінійка.
Теоретичні відомості
Прискорення земного тяжіння залежить від географічної широти місцевості, розподілу маси в земній корі, висоти над рівням моря. Тому прискорення земного тяжіння в різних точках земної поверхні має різну величину. Одним із способів визначення прискорення земного тяжіння є спосіб, в якому використовується пружинний маятник. Підвісимо на пружині довжиною l, тіло масою m і легенько будемо його опускати до зупинки. Пружина розтягнеться і довжина її буде дорівнювати l2. Видовження пружини з підвішеною масою m
∆l=l2-l1 називають статичним видовженням (рис. 12.1). На
68
вантаж в стані рівноваги діють: сила земного тяжіння mg і
сила пружності
F kl . В
l1
l1
l2
сумі вони дорівнюють нулю:
mg kl 0 , (12.1)
де k – коефіцієнт жорсткості, а ∆l – статичне видовження. З цього рівняння випливає, що
mg
Рисунок 12.1
g k l m
. (12.2)
На перший погляд здається,
що для визначення g потрібно знати коефіцієнт жорсткості k і масу m, але з теорії коливань пружинного маятника відомо,
що відношення
k дорівнює квадрату кругової частоти
m
коливань пружинного маятника. Дійсно, якщо вантаж відтягнути на величину Y з стану рівноваги і відпустити, то на нього подіють сили тяжіння mg і пружності F = -k(Δl+Y), сума яких, згідно з другим законом Ньютона, дорівнює добутку маси тіла на прискорення:
mg kl Y ma
. (12.3)
Знаючи, що
d 2Y
a
dt 2
і врахувавши рівність (12.1),
одержимо рівняння руху пружинного маятника:
d 2Y
kY m
dt 2
. (12.4)
69
Розділимо праву і ліву частину на масу m, перенесемо всі члени в ліву частину рівняння і введемо позначення
k 2
Тоді одержимо
. (12.5)
m 0
d 2Y
2Y 0 . (12.6)
dt 2 0
Рівняння (12.6) є рівнянням гармонічного коливання. Розв'язок його буде, як відомо, функція
0
Величина
2
0
k є циклічною частотою коливань.
m
0 T
, де Т – період коливань. Отже, щоб визначити
відношення k/m, необхідне для знаходження g згідно рівняння
(12.2), досить знати період коливань пружинного маятника:
k 4 2
. (12.8)
m T 2
З врахуванням останньої рівності рівняння (12.2)
набирає вигляду
4 2
g T 2 l
. (12.9)
Період коливань можна визначити, якщо знати час t, протягом якого здійснюється N коливань, тобто
T t
N
. (12.10)
Остаточно рівняння для визначення g одержимо, підставивши в рівняння (12.9) вирази для Т і Δl згідно (12.10) і (12.1):
70
4 2 N 2 l
l
g 2 1
t 2
. (12.11)
Якщо відома маса m тіла, підвішеного на пружині, то з формул (12.2) і (12.11) одержимо формулу для обчислення коефіцієнта жорсткості пружини:
4 2 N 2
k
m . (12.12)
t 2