Стратегічна ціль 3: Сприяння рівності, соціальній злагоді та активному громадянству

Продовжувати роботу за такими напрямами:

• Молодь, яка залишає навчання до закінчення терміну. Інтенсифікувати підхід, спрямований на упередження таких випадків. Запроваджувати тісне співробітництво між ланками загальної та професійної освіти з метою уможливлення повернення зарано вибувших до навчання.

Розвивати співробітництво:

• Дошкільна освіта. Сприяти доступності та забезпечити кількісні (і якісні) можливості навчатися, педагогічну підтримку.

• Мігранти. Розвивати навчання на основі кращих практик для вихідців з середовища мігрантів.

• Навчання осіб зі спеціальними потребами. Підтримувати розвиток інклюзивної освіти та персоналізованого навчання, раннє визначення потреб у спеціальній освіті та координації послуг. Надавати необхідну допомогу з метою створення умов для навчання в масових навчальних закладах та визначення напряму подальшої освіти.

Стратегічна ціль 4. Сприяти інноваціям та творчості, включаючи підприємливість на усіх рівнях освіти і професійної підготовки

Продовжувати роботу за такими напрямами:

• Надпредметні ключові компетентності. Відповідно до Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради (від 30.12.2006), приділяти більше уваги надпредметним ключовим компетентностям у змісті освіти, оцінюванні та кваліфікаціях.

Розвивати співробітництво:

• Відкритість закладів освіти для інновацій. Сприяти творчості та інноваціям через розвиток спеціальних методів викладання та навчання (включаючи використання нових ІКТ та підготовку вчителів).

• Партнерство. Розвивати партнерство між постачальниками освітніх послуг та сферою бізнесу, дослідними інститутами, культурними закладами та творчими спілками, сприяти розбудові знаннєвого трикутника (дослідження, освіта, інновації).

Компетентності ініціативності та підприємливості, культурної освіченості та самовираження можуть і повинні формуватися у ході підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Компетентність продуктивної творчої діяльності (мовленнєво-творчої, образотворчої, предметно-перетворювальної) бажана і доступна для обдарованих учнів початкових класів.

Одним із шляхів удосконалення особистісно орієнтованої системи освіти в зарубіжних країнах є художня педагогіка, розвиток, навчання і виховання засобами мистецтва. Образотворчим мистецтвом для молодших школярів є не тільки живопис чи графіка, а й “образотворча праця”, художня праця, виготовлення художніх виробів з різних пластичних матеріалів.

В Англії у початкову школу введено предмет «Дизайн і технологія». Він забезпечує розвиток “почуття матеріалу”, творчої уяви, знання про форму, кольори, особливості композиції, специфіку архітектонічних видів творчості: елементів архітектури, декоративно-прикладного мистецтва і дизайну. Відтак, англійські учителі готуються до розвитку в учнів просторових (формотворчих) здібностей. Обдарованість до формотворення, просторової орієнтації учнів оптимальним чином виявляється і підтримується засобами художньої праці.

Концепція дизайн-освіти в Польщі пов’язана з функціонуванням освітньої моделі “людина-проектування-середовище” і охоплює три основні види діяльності: формування естетичної свідомості, розвиток практичних умінь, ознайомлення з історією дизайну і сучасним станом його розвитку. “Формування навколишнього середовища” – це предмет, до викладання якого готуються педагоги в загальноосвітній школі Німеччини. Середовищний (енвайронментальний) підхід до виявлення і підтримки в учнів багатогранної інтелектуальної обдарованості у європейських країнах перебуває в полі зору педагогічної громадськості. Такий підхід оптимально реалізується засобами художньої праці, а тому вчителі початкових класів мають володіти компетентністю продуктивної художньо-трудової діяльності.

Увага зарубіжних освітніх систем до художньої праці викликана тим, що цей предмет може і повинен розглядатися як ефективний засіб виявлення і підтримки обдарованості учнів. Проблема формування готовності майбутніх вчителів до оволодівання педагогічною технологією початкової дизайн-освіти, до художньої праці з обдарованими учнями має стати пріоритетною у дослідженнях майбутніх магістрів і здобувачів наукових ступенів кандидата і доктора педагогічних і психологічних наук.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених дозволяє зробити висновок, що, не зважаючи на значну кількість праць з проблем вузівської підготовки майбутнього вчителя, формуванню його готовності до навчання художньої праці не надавалося належної уваги.

Між теорією і практикою формування професійної готовності майбутніх вчителів до художньої праці з обдарованими учнями виникли суттєві суперечності. Обдаровані учні відзначаються потребою в розвитку конструктивного мислення, конструктивних умінь і художньо-конструктивних дій в процесі предметно-перетворювальної діяльності. Для обдарованих учнів характерне художнє сприймання довкілля. Але майбутні вчителі образотворчого мистецтва і технологій, початкових класів не завжди готові задовольнити потреби обдарованих дітей у художній праці.

За даними психологічного діагностування багатогранного інтелекту особистості на спеціальності “Початкове навчання” переважають студенти з домінуванням лінгвістичного профілю здібностей, вербальною спрямованістю, словесно-понятійним сприйманням інформації, логічним мисленням, а не художньо-образним, конструктивним [8]. Існує потреба в удосконаленні змісту початкової освіти природовідповідним дітям емоціогенним компонентом, яким і є художня праця.

Суперечності між вузівською підготовкою майбутніх вчителів і емпіричним досвідом початкової школи стосуються всієї сукупності педагогічних умов: змісту, організаційних форм, методів, прийомів і засобів впливу на учнів, предметно-розвивального середовища, мотиваційно-процесуального забезпечення. Вчителі-практики все частіше звертаються до інтегрованого курсу “Художня праця”, а змістом вузівської підготовки майбутніх вчителів початкових класів залишається трудове навчання. В практиці роботи початкової школи уже реалізуються варіативні програми з освітнього напрямку “Технології”: з трудового навчання:технічної і художньої праці. Але майбутні вчителі недостатньо підготовлені до інтеграції технічної і художньої праці, результатом чого є якісно нове утворення – дизайн.

Зміст художньої праці вимагає нових організаційних форм конструктивної діяльності, роботи з невеликими творчими групами, які б забезпечили ситуацію вільного самовираження, самореалізацію творчого потенціалу обдарованих учнів, сприятливі педагогічні умови для діалогу між учасниками художньо-трудових дій. Але й досі підготовка майбутніх вчителів здійснюється, в основному, з орієнтацією на фронтальну роботу з класом, без впровадження групових форм художньо-трудової діяльності студентів, які є сприятливими для виявлення і підтримки обдарованої особистості.

Методика навчання художньої праці в школі ґрунтується на конструктивно-художньому підході до реалізації змісту програми з трудового навчання: технічної і художньої праці. Творчий задум спочатку втілюється в графічних проектах, а потім у проектних зразках виробів з різних пластичних матеріалів. А методика трудового навчання у вищих педагогічних навчальних закладах зорієнтована, переважно, на планування і технологічну послідовність трудових операцій, передбачає чітко регламентований виконавський підхід до реалізації трудових завдань.

У початковій школі значна увага приділяється організації предметно-розвивального середовища з художньої праці. Однак, після вузівської підготовки вчителі не завжди готові до естетичного оформлення кабінетів з художньої праці, до виготовлення і використання навчально-дидактичних посібників з даного предмета, до мотиваційно-процесуального забезпечення занять з художньої праці.

Отже, суперечності охоплюють сукупність педагогічних умов, що не дозволяє здійснювати педагогічно доцільний взаємозв’язок між змістом, методами, організаційними формами художньої праці в початковій школі і рівнем готовності майбутніх вчителів до навчання обдарованих дітей засобами художньої праці. Ось чому важливо виявити, обґрунтувати і експериментально апробувати ефективні педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів до художньої праці з обдарованими учнями.

Досягнення високого рівня готовності майбутніх вчителів до художньої праці з обдарованими учнями можливе на основі:

• детального з’ясування особливостей змісту інтегрованого курсу “Художня праця”;

• створення предметно-розвивального середовища для повноцінної художньо-трудової діяльності майбутніх вчителів;

• такої організації навчального процесу у вузі і такого його методично-процесуального забезпечення, які сприятимуть ефективному формуванню художньо-трудових знань і умінь майбутніх вчителів.

У цьому зв’язку важливо розв’язати такі завдання:

1. Проаналізувати існуючу систему підготовки майбутніх вчителів до художньої праці з обдарованими учнями.

2. Виявити, науково обґрунтувати і експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності підготовки майбутніх вчителів до художньої праці з обдарованими учнями.

3. Розробити науково-практичні рекомендації щодо підготовки випускників педвузів до художньої праці з обдарованими учнями.