Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Моно-тименко 1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4.94 Mб
Скачать

3.1. Українська орнаментика: історія становлення і розвитку і етап (остання чверть хіх – початок хх ст.)

Провідною темою досліджень у галузі мистецтвознавства, починаючи з кінця ХІХ ст., стало вивчення етнокультурних пам’яток України, зокрема образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва в різних історичних й естетичних аспектах. Серед численних проблем, чільне місце займає виявлення специфіки національного стилю, зокрема в народній архітектурі та мистецтві. У цій культурологічній галузі за останні 100 років мистецтвознавцями було досягнуто неабияких успіхів. Загальний аналіз праць, присвячених народному мистецтву, дає підставу визначити два напрями розвитку наукових знань. Як конкретний прояв загальної тенденції, останні десятиліття ХІХ ст. стали збиральницьким періодом досліджень у народному мистецтві. Нечисленним за кількістю працям тієї доби властиві типові для аматорського мистецтвознавства риси пильна увага до конкретних фактів та відсутність узагальнювальних висновків. Авторами цих робіт були або професійні вчені – представники гуманітарних наук, або ж шанувальники народного мистецтва.

Відрізняючись одна від одної професійним рівнем, усі публікації однаково переконливо відстоюють тезу про високі художні якості творів декоративно-ужиткового мистецтва українського народу. Напрям пошуків, якість оцінок публікацій кінця ХІХ століття, присвячених видам і технікам народного мистецтва, типовим для України орнаментам, визначають дві роботи 70-х рр. ХІХ ст. На ІІІ Археологічному з’їзді в Києві (1874) була виголошена доповідь Ф. Вовка „Отличительные черты южнорусской орнаментики”. На основі аналізу експонатів музею Південно-Західного відділу імператорського Російського Географічного товариства (переважно вишитого одягу) автор зробив спробу представити узагальнену характеристику типового українського орнаменту. Зокрема, Ф. Вовк відзначав перевагу стилізованих рослинних мотивів, відсутність зображень дерев, тварин, людських постатей, архітектури, а також превалювання червоних та синіх кольорів.

Типовим прикладом іншого напряму публікацій про народне мистецтво став альбом „Украинские узоры”, виданий 1876 року О. Пчілкою. Пізніше ця праця письменниці під зміненою назвою була перевидана і користувалася великою популярністю, що засвідчує п’ять перевидань. Цей альбом став першою вагомою працею з видів і технік української народної вишивки, де зібрані мистецтвознавчі матеріали було систематизовано згідно з територіаль­ними ознаками, техніками та видами орнаменту. Не ставлячи за мету наукове обґрунтування поширених типів узорів, автор вбачає основне в ретельному збиранні фактологічних даних.

Публікації 1880 – 1890 рр. продовжують розвивати ці дві лінії наукових досліджень, сприяючи цільовому нагромадженню мистецтвознавчої інформації. Слід зауважити, що в цих наукових працях український орнамент сприймається незалежно від його приналежності, ізольовано від розвитку мистецтва інших країн і народів. Тут майже відсутні спроби визначити генезис окремих орнаментальних мотивів, недостатньо проводиться порівняльний аналіз їх використання у різних видах народного мистецтва. Крім того, за винятком, мабуть, лише О. Пчілки, яка систематично займалася вивченням народного мистецтва, публікації на цю тему були випадковим явищем у творчому добірку більшості авторів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]