Національна академія педагогічних наук України

Інститут обдарованої дитини

Початкова дизайн-освіта: готовність учителя до художньої праці з обдарованими учнями

Колективна монографія

за редакцією В.П. Тименка

Київ

ТОВ «Інформаційні системи»

2010

УДК 688. 788. (477)

ББК 85. 124

Рекомендовано ученою радою Інституту обдарованої дитини НАПН України (Протокол № від )

Рецензенти:

Коберник О.М., доктор пед. наук, професор

Ковальчук Ю.М., канд. психол. наук

Тименко В.П., Король А.М., Ліщинська-Кравець Г.Л., Оршанський Л.В., Сирота В.М. Початкова дизайн-освіта: готовність учителя до художньої праці з обдарованими учнями: Колективна монографія. – К. :ТОВ «Інформаційні системи», 2010. – 510 с.

Колективна монографія містить теоретико-методичні основи новітньої технології – початкової дизайн-освіти. Формування готовності до художньої праці автори розуміють як компетентність продуктивної дизайн-діяльності. Висвітлено результати дослідження проблеми готовності майбутніх учителів початкових класів до виявлення обдарованості в учнів початкових класів засобами дизайн-діяльності (художньо-ігрового проектування). Висловлюється думка про необхідність використання учителями етнічних традицій формотворення і декорування для ефективного педагогічно доцільного супроводу обдарованих дітей.

Зокрема, у колективній монографії розглядаються ґенеза, еволюція форм і стилістики в орнаментиці традиційних і сучасних декоративно-ужиткових виробів, зіставляється графіка візуальних знаків та їх лексичних позначень у народних назвах. Головна увага зосереджується на художніх техніках створення орнаментальних композицій у писанкарстві, вишивці та різьбленні деревини.

Видання розраховане на вчителів загально­освітніх шкіл та керівників гуртків і студій естетичного розвитку, усіх, хто займається виявленням і підтримкою обдарованості у процесі дизайн-освіти.

ЗМІСТ

ВСТУП	4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ УЧИТЕЛЯ ДО ДИЗАЙН-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ	13
Теоретичні основи професійної дизайн-освіти	13
Емпіричний досвід підготовки майбутніх учителів до художньої праці з учнями початкових класів	58
Особливості підготовки майбутніх вчителів до художньої праці з обдарованими учнями.
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ДО ХУДОЖНЬОЇ ПРАЦІ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ	104
Художня праця як засіб первинної діагностики обдарованості вчителя і учнів початкових класів.
Апробація експериментальної методики формування готовності майбутніх вчителів до художньої праці з обдарованими учнями.	130
Результативність методики формування готовності вчителя до художньої праці з обдарованими учнями
РОЗДІЛ 3 ЕТНОДИЗАЙН З ПИСАНКАРСТВА, ВИШИВКИ, ДЕРЕВИНИ	175
3.1. Українська орнаментика: історія становлення і розвитку	176
3.2. Основні мотиви української народної орнаментики	189
3.3. Орнаментика традиційних українських писанок	261
3.4. Технології писанкарства	296
3.5. Орнаментика української народної вишивки	322
3.6. Технологія художньої вишивки	347
3.7. Орнаментика декоративно-ужиткових виробів з деревини	396
3.8. Технологія геометричного різьблення деревини	444
ВИСНОВКИ	463
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ У РОЗДІЛАХ 1, 2
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ У РОЗДІЛІ 3	469
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ	472
ДОДАТКИ	477

ВСТУП

Сучасні соціально-економічні процеси викликали необхідність переходу вищої школи до підготовки майбутніх спеціалістів, яка передбачає, підвищення рівня їх професіоналізму, компетентності, професійної культури, здатності підтримувати саморозвиток обдарованих учнів.

У дослідженнях О.А. Абдуліної, О.Е. Гришина, Н.В. Кузьміної, В.О. Сластьоніна, Л.Ф. Спіріна, А.І. Щербакова [1-6] аналізуються структура і зміст роботи вчителя. Вони визначили компоненти педагогічної діяльності вчителя, структуру, зміст і об’єм професійно-педагогічних умінь, необхідних йому для ефективної діяльності. Але окремо авторами не виділяється проблема підготовки вчителя до роботи з обдарованими учнями.

Науковим основам підготовки вчителя і формування його особистості присвячені публікації Ю.К. Бабанського, В.І. Бондаря [7, 8] (дидактична підготовка), С.Б. Єлкалова [9] (професійне самовиховання), Н.В. Кузьміної, О.Г. Мороза, Л.Ф. Спіріна [3, 10, 5] (професійна діяльність), Н.С. Амеліної, С.Т. Сергеєва, Н.М. Яковлєвої [11, 12, 13] (науково-дослідницька діяльність, навчально-дослідницька діяльність). Зазначені науковці не вказують оптимальний вид діяльності, завдяки якому повноцінно виявляється обдарованість учнів.

Співвідношенню художнього і трудового виховання в шкільній системі, взаємодії цих двох начал приділяли увагу: О.Т. Шумілін, А.В. Бакушинський, Л.С. Виготський, Дж. Дьюї, Г. Кершенштайнер, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, С.Т. Шацький [14-21]. Але художня праця як засіб виявлення і підтримки обдарованості учнів загальноосвітньої школи не розглядалася дослідниками.

В 70-80-ті роки XX століття проблемі художньо-трудової діяльності приділяли увагу педагоги-ентузіасти: І.П. Волков, О.А. Захаренко, Т.В. Качалова, В.Ф. Карманов [22-26]. Проблему взаємозв’язку мистецтва і праці в початковій школі досліджувала К.В. Павлик (1972) [27]; питання естетичного виховання на уроках трудового навчання – Н.М. Конишева (1986) [28]. Впровадженню художнього конструювання і художньої праці в практику роботи початкової школи присвятили свої роботи С.П.Свид, В.М. Вільчинський, М.Н. Фішер, Л.Г. Вержиківська [29-33]. Але художнє конструювання автори розглядали з точки зору його результативності матеріальної, а не інтелектуальної. Поняття «обдарованість» авторами не використовувалося.

Процес формування теоретичного рівня конструктивної діяльності майбутніх вчителів, формування конструктивних умінь і умінь реконструювати знання представлені в дослідженнях Л.В. Комаровського, Р.А. Смирнової, Г.А. Злобіна [34-36]. На жаль, автори лишили поза увагою проблеми педагогічної і психологічної діагностики обдарованості, формування готовності вчителів до таких видів діагностики в учнів загальноосвітньої школи.

Процес оволодіння уміннями конструктивного розв’язання професійно-творчих завдань на основі традиційного і оновленого шкільного курсу “Художня праця” досліджував В.С. Д’яченко [37]. Результати його дослідження відображують цілісну систему ієрархізованих процесів з конкретизацією їх на технологічному рівні, але розвивальний компонент професійної підготовки вчителя до навчання художньої праці автором не розглядався.

В роботах В.Ц. Абрамяна, Л. Тедда, Дж. Мура, Б. Саймона, Н.Е. Фаас [38-42], в дослідженнях Міжнародного Комітету освіти ЮНЕСКО та в спеціальних виданнях Йєльського, Чиказького, Гарвардського, Кембріджського університетів розглядаються проблеми інтелектуальної спрямованості педагогічної професії, формування творчого, дослідницького потенціалу особистості вчителя, подано аналіз результатів соціально-педагогічних досліджень в галузі вдосконалення освіти в тому числі і вищої. У травні 2009 року на засіданні Європейської Ради було схвалено Стратегічну рамкову програму європейського співробітництва у сфері освіти та професійної підготовки до 2020 року, у якій сформульовано нові завдання для ЄС в освітній сфері:інтенсифікація творчості та інновацій, включаючи підприємництво, на усіх рівнях освіти.

Ключовими компетентностями для Спільноти у Європейській довідковій рамковій структурі названо: математична компетентність та базові компетентності у галузі науки і техніки; ініціативність та підприємливість; цифрова обчислювальна компетентність; соціальна і громадянська компетентності; спілкування рідною мовою; спілкування іноземними мовами; культурна освіченість та самовираження.

Професійно-педагогічна підготовка поки що не забезпечує у майбутнього вчителя системного бачення сучасної педагогічної дійсності, а тому пропонуємо європейське бачення розвитку освіти у найближчі 10 років.

“Освіта і навчання 2020” – нова стратегічна рамкова програма європейського співробітництва у галузі освіти та професійної підготовки, яка базується на попередній робочій програмі “Освіта і навчання 2010”. Програма окреслює спільні стратегічні цілі для країн-членів, включаючи перелік принципів для досягнення цих цілей, а також загальні методи роботи в рамках пріоритетних напрямів для кожного етапу.

Програму “Освіта і навчання 2020” спрямовано на протистояння викликам, які існують при розбудові знаннєво-орієнтованої Європи, та на перетворення навчання впродовж життя на реальність для всіх громадян.

Головна мета програми – це підтримка країн-членів у подальшому розвитку їхніх систем освіти та професійної підготовки, що мають забезпечувати громадян необхідними інструментами для реалізації їхнього потенціалу, а також створити економічне процвітання та можливості для працевлаштування. Програма повинна враховувати увесь спектр освітніх послуг з точки зору навчання впродовж життя, охоплюючи всі рівні і контексти (включаючи неформальне навчання).

У програмі визначено чотири стратегічні цілі.