Тема 3. Програма соціологічного дослідження.

Програма дослідження як основний інструмент збору й обробки первинної соціологічної інформації. Методологічна і процедурна частини

соціологічного дослідження. Основні етапи проведення дослідження: попередній, основний та заключний. Взаємозв’язок етапів соціологічного оКонтйент вороваВный дослідження. Задачі, що вирішуються на кожному етапі.

Основні розділи програми. Проблема, об’єкт і предмет дослідження. Мета і задачі дослідження. Системний аналіз об’єкту дослідження. Концептуальна і операційна моделі об’єкту і предмету соціологічного дослідження. Гіпотези соціологічного знання. Теоретична і емпірична інтерпретація основних понять дослідження. Стратегічний план соціологічного дослідження. .

 

Тема 4. РКоонтвент ворованый Вибірковий метод в соціологічному дослідженні.

Призначення вибіркового методу в соціології, його основна ідея. Генеральна та вибіркова сукупність як основні поняття вибіркового методу. Об’єм вибіркової сукупності, чинники, що впливають на збільшення чи зменшення об’єму вибірки. Валідність, надійність і репрезентативність вибірки. Класи типів відбору одиниць вибіркової сукупності. Характеристики випадкового, механічного і кластерного нКонтент воро ваноый типів відбору. Поняття основи вибірки, вимоги до її організації. Умови використання кластерного відбору. Квотний відбір одиниць вибіркової сукупності, умови його використання. Специфіка типологічного відбору. Стратифікований відбір одиниць вибіркової сукупності, природні та штучні критерії стратифікації. Багатоступеневий відбір одиниць вибіркової сукупності в соціологічному дослідженні.

 

Тема 5. Вимірювання в соціологічному дослідженні.

Первинне вКоВнтейнт ворованый вимірювання соціальних характеристик. Змінні у соціологічному дослідженні. Визначення еталону вимірювання. Основні види еталонів вимірювання в соціальних дослідженнях – статистичне групування, індекси, шкали. Методи виміру – прямий, похідний, сукупний. Використання індексів у соціологічному дослідженні. Основні типи шкал виміру: номінальні, рангові, інтервальні, шкали відношень. Шкали виміру соціальних настанов

Гуттмана, Терстоуна, Лайкерта. йКонВтентВ ворованый Використання семантичного диференціалу Ч.Осгуда для вимірювання соціальних явищ.

 

 

Поняття надійності і валідності вимірювання. Зовнішня і внутрішня валідність інструменту вимірювання. Комплексні критерії надійності вимірювання. Способи підвищення надійності шкал для виміру характеристик соціальних явищ.

Змістовий модуль №1. Сутність, підготовка і організація соціологічного дослідження

27.03.2011 | Автор: made_in_Chuguev

Тема №1. Емпіричне дослідження: роль і місце в соціологічному аналізі

Соціологія як наука про соціальні відносини, механізми та закономірності функціонування і розвитку різноманітних соціальних спільнот має складну структуру.

 

Складність суспільства, різноманітність процесів, явищ, .що зумовлюють його життєдіяльність, потребують багаторівневої системи соціологічного пізнання соціальної реальності. Відповідно до цього нКонтент овоорованый формується багаторівнева структура соціологічної науки та визначаються її функції.

 

Більшість учених дотримується думки про трирівневу структуру соціології, яка передбачає такі рівні соціологічного знання: теоретична соціологія, спеціальні соціологічні теорії та емпіричні дослідження.

На рівні теоретичної соціології суспільство вивчають як єдиний соціальний організм, акцентуючи на глобальних проблемах. Отримані знання встановлюють сутнісний гКонтент ворйовыаный зв’язок між окремими підсистемами суспільства, якнайзагальніше описують їх.

 

Спеціальні соціологічні теорії вивчають закономірності розвитку окремих соціальних спільнот, функціонування соціальних інститутів і процесів.

 

Емпіричні соціологічні дослідження домінують на початковому етапі пізнавального процесу. На відміну від теоретичного дослідження (у межах якого соціолог оперує науковими категоріями і поняттями, що відображають сутнісні нКонтент воВрованыйВ якості соціальних процесів і явищ) в емпіричному дослідженні предметом аналізу стають різноманітні дії, характеристики поведінки, погляди, настрої, потреби, інтереси, мотиви людей, соціальних груп і спільнот, відображення соціальної реальності у фактах людської свідомості.

 

Емпіричне дослідження є не тільки нагромадженням і відбором соціальних фактів, що підтверджують чи вК онтевнт ворованый спростовують теоретичні гіпотези. Це спеціальні наукові процедури, які за допомогою соціологічних методів дослідження (аналіз документів, опитування, спостереження, соціальний експеримент) дають змогу зареєструвати соціальні факти, що є базою для подальших теоретичних пошуків та узагальнень.

Емпіричне соціологічне дослідження є найдинамічнішим і має специфічну організаційну структуру, яка відрізняється . від структури традиційної теоретичної вКонтенот вороваоный діяльності. Охоплюючи елементи теоретичного знання, необхідного для попереднього аналізу предмета дослідження, емпіричне дослідження потребує вирішення багатьох організаційних проблем, володіння професійними дослідницькими прийомами та засобами здобування первинної соціологічної інформації, математичними методами опрацювання та аналізу статистичного матеріалу. Важливе значення має також вміння встановити контакт із людьми, щоб одержати якісну інформацію.

 

Соціологічні вКонтент ворованыай дослідження зазвичай проводять із метою вирішення таких завдань:

• опис певної соціальної реальності;

• пояснення суперечностей чи особливостей функціонування окремих соціальних спільнот чи процесів (соціальних конфліктів, безробіття, напруженості відносин у трудовому колективі тощо);

• прогнозування тенденцій розвитку соціальних прогнозів (зміни у ставленні до праці, у виробничих стосунках, динаміка безробіття тощо);

практичне юКонтент вюоро ваный перетворення соціальної реальності (запровадження соціальних технологій, проектів, планів та ін.).

Основні функції соціологічного дослідження:

• — пізнавальна — відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства та його окремих сфер, про сутність соціальних явищ і процесів, роль людини в них, дає змогу побудувати цілісну картину реального життя соціуму, спрогнозувати його юКонвтент воро ваный розвиток;

• —    методологічна — забезпечує реалізацію міждисциплінарного зв’язку соціології з іншими науками про людину і суспільство, що зумовлює нові підходи у вивченні соціальної дійсності, важливі відкриття на межі різних наукових напрямів;

• — практична — полягає у виробленні практичних заходів із вдосконалення соціальної реальності, ефективного соціального контролю за соціальними процесами;

• —    юКонтейнт воровВаный інформаційна — сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ і процесів суспільного життя, функціонування соціальних спільнот, груп, окремих індивідів, їх потреб, мотивів, реальної та вербальної поведінки, громадської думки, що формує інформаційну базу пізнання соціальної реальності;

• —    управлінська — забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму, зворотний Коонтент ворованыюй зв’язок між суб’єктами (владними, адміністративними структурами, керівниками підприємств, організацій) та об’єктами (населенням, окремими соціальними групами, працівниками) управління, вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.

 

Пнтання для салюконтролю:

1. Яке місце займає емпірична соціологія у структурі соціологічної системи знання?

2. Якими є основні соціальні функції емпіричної соціології?

3. Чим відрізняються поняття емпіричного, вКонтаент вороВваный статистичного, соціального та наукового факту?

 

Теми для рефератів (денна форма навчання) та контрольних робіт (заочна форма навчання):

1. Історія становлення й розвитку емпіричної соціології.

2. Підходи до типології конкретно-соціологічних досліджень.

 

Основна література

1. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. Курс лекцій. – К.: Наукова думка. – 1996. рКгонтент воррованый – С. 11-23.

2. Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М.: «Добросвет», «Книжный дом «Университет». – 1998. – С. 43-53.

 

Додаткова література

1. Андреенков В.Г., Кабыща A.B. Структура и процесс социологического исследования // Социология. – М.: Наука, 1996.

2. Батыгин Г.С. Лекции по Контевнт вйорованый методологии социологических исследований. -М.: Аспект-Пресс. – 1995. – 286 с.

3. Кравченко А.И. Социология: Учебник. – М.: ООО «ТК Велби», 2003. -536 с.

4. Социологический справочник. – К.: Изд-во полит, лит., 1990.