Висновки

Американська масова культура, що сформувалася у досить непростих та специфічних історичних обставинах, постає унікальним явищем і є невід’ємною частиною американського соціокультурного простору. Вона є непростою для аналізу, що спричинило неоднозначність її інтерпретації. Масовий характер американської культури зумовило таке явище суспільного життя як мультикультуралізм, сутність якого полягає в співіснуванні у рамках одного  суспільства  багатьох  культур.  Наявність абсолютно різних, чужих ідентичностей у Америці призвело до того, що культура американців має тенденцію до різкого протиставлення фактично у всіх сферах суспільного життя. Тому такі категорії як друг, ворог, своє, чуже посідають не останнє місце в американському менталітеті.

У первісному своєму вигляді американська масова культура мала на меті зняття напруги і стресу у людини. Але у процесі своєї еволюції масова культура трансформувалась і її основним завданням стало перетворення індивіда у споживача, що в свою чергу сформувало особливий тип людини – пасивної, не здатної критично сприймати дійсність. Таким чином особистість перестає бути собою, стає частиною маси, повністю з нею зливаючись.

Експансію масової американської культури, на наш погляд, можна вважати викликом людині, її ідентичності. Проблема криється в тому, якою мірою індивід цей виклик приймає, а якою відкидає. Власне, дане питання порушується у кінофільмі «Бійцівський клуб» американського режисера Девіда Фінчера, який осмислює цю проблему у свій специфічний спосіб. Розгортаючи сюжет навколо феномену «чужого» у американській культурі, кінофільм таким чином порушує питання про ствердження і збереження американців у їх у «своїсті». Через образи головних героїв режисер намагається донести до суспільства думку про те, що людина насправді не та, якою її прагне зробити мас-медіа. Автор показує, що реклама та телебачення, маніпулюючи знаками і вторгуючись у життя індивіда, нівелює людину як цілісну особистість, неповторну та унікальну. Насаджуючи певну ідеологему, масова культура модифікує, а то й узагалі ламає ті світоглядні орієнтири людини, моральні та етичні настанови, які формувалися віками і стали базовими. В такий спосіб людина, фактично, перетворюється на гвинтик, який стає потрібним та корисним системі для досягнення певних цілей. Кінофільм Девіда Фінчера «Бійцівський клуб», у якому багато психологічної та філософської підкладки, ілюструє процес фрустрації індивіда під впливом засилля масової культури. Режисер здійснює переоцінку суспільством сучасних цінностей, нав’язаних світом речей, багатомільярдних корпорацій та ЗМІ. Феномен чужого у фільмі знаходить своє вираження не лише в культурі, а й в самій людині, яка, прийнявши устої та стереотипи соціуму, стала не тою, ким є насправді, що і зумовило у головного героя стан фрустрації. Усвідомлюючи усю штучність та безглуздість своєї екзистенції у рамках, визначених системою, індивід відчужується від пануючої культури та пропонованої нею концепції розвитку і пропонує свій шлях через руйнування себе та суспільства. Даний спосіб виходу із системи, звісно, є деструктивним, проте режисер фільму спеціально використовує саме таку форму вираження протесту, щоб показати соціуму, що монополія масової культури є надзвичайно міцною і звичайним запереченням її домінантів тут не обійтися. Крім того, фільм, фактично, руйнує міф про американську мрію, відображає розчарування середнього класу в ній. Він є своєрідною антиутопією, адже заперечує і підриває уявлення про ідеал суспільного життя, який пропонується телебаченням та рекламою і нібито реально існує. Картина є злою пародією на сучасне прогнивши суспільство з його сумнівними цінностями, ідеалами і неправдивими постулатами. «Бійцівський клуб» ставить невтішний діагноз суспільству споживання і різко критикує його за побутовий конформізм та патологічну залежність від матеріальних речей. Водночас він презентує протест людей, які є відчуженими від системи і не хочуть бути її рабами.