Комерційне найменування
Регламентується практично за ЦК. Положення ГК «дуже дивні і майже ніколи не застосовуються».
Є ще таке собі положення про фірму 1927 року. Це положення застосовувалося аж до прийняття ЦК. Жодний акт законодавства це положення не відміняв. Було роз’яснення ВГС про те, що воно у зв’язку з ЦК, не застосовується. В останній редакції цього роз’яснення це положення зникло.
КН – позначення, за яким одна особа вирізняється на ринку з-поміж інших осіб.
Суб’єкти: ст. 90 (найменування ЮС) – юридична особа, яка є підприємницьким товариством, може мати комерційне найменування.
За ГК – всі суб’єкти господарювання та ФОПи. Застосовується ЦК.
Питання про склад КН залишається відкритим по сьогодні. За положенням про фірму – організаційно-правова форма та відмітне найменування.
Експерти беруть до уваги тільки відмітне найменування. Суди бува стверджують, що така методологія (тобто відповідна здоровому глузду) неправильна.
Момент виникнення. За ЦК – з моменту першого використання, без реєстрації, незалежно від того, чи є КН частиною ТМ.
Перше використання. Були випадки ствердження, ніби це може бути подання документів реєстратору. Практика повернулася зараз так, що першим використанням є використання саме в господарюванні.
! найменування ЮО не є КМ.
ТОВ «Комуністична партія України».
Хоча ЦК передбачає можливість реєстрації КМ, фактично вона не здійснюється (немає реєстру, порядку і под.).
! Однакових назв ЮО не буває. Як тоді може застосовуватися, коли мати на увазі склад КМ, положення про те, що «використання однакових КМ дозволяється, якщо не вводить в оману споживачів».
ПРАВА
Виключні права взагалі відсутні: саме через можливість правомірного існування декількох КМ.
1) на використання;
2) на перешкоджання неправомірному використанню (введення в оману).
3) інші права, передбачені законом (закону немає і не передбачається).
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
Відчужити права на КМ можна тільки разом з ЦМК (на відміну від ТМ).
Міндрул: ліцензії на КМ бути не повинно і не може; для цих цілей передбачено франчайзинг (договір комерційної концесії).
ПРИПИНЕННЯ ЧИННОСТІ
У разі ліквідації ЮО та з інших підстав, встановлених законом. Під такими іншими доречно було би розуміти будь-яке припинення.
Про ФОПа ЦК взагалі нічого не говорить, але за аналогією можна говорити про смерть як підставу.
«КМ – дуже слизький об’єкт»
ЗАЗНАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ
з «Про охорону прав на зазначення походження товарів», відповідні правила складання, подання та розгляду заявки, ЦК.
ЗПТ – словесне чи графічне зазначення, яке вказує на місце походження товару. За яким у споживача складається відповідне враження. Якщо це враження хибне – споживача введено в оману.
Види:
1) прості: словесне (в т.ч. назва країни) чи зображувальне графічне (карта Криму, Ейфелева вежа тощо) прямо чи опосередковано вказує на походження. Прості зазначення не підлягають реєстрації і не охороняються за законом, він їх не стосується. Єдине що тут зазначено: неправдивість, оманливість простих ЗПТ не дозволяється.
2) кваліфіковані. Саме їм надається правова охорона за законом:
- назва місця походження товару: може бути тільки назвою, не може бути графічним позначенням, «має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені»;
- географічне зазначення походження товару: може бути як назвою, так і зображувальним позначенням; «в основному зумовлені». Вимоги до географічного зазначення менші, ніж до назви місця походження.
Основні відмінності – стаття 6.
спільне:
- назва географічного місця;
- вживається як назва товару чи складова частина товару («вода моршинська» і «моршинська»);
- у вказаному місці об’єктивно існують особливості, які впливають на особливості відповідних товарів/послуг.
У Франції дуже жорсткі умови, там географічне зазначення практично знак якості.
Особливі умови: або природні властивості, або людський фактор, або їх поєднання.
Основна відмінність назви від географічного зазначення: при назві виробництво, видобування, упакування здійснюється у відповідному місці; для зазначення досить, щоби бодай одна складова товару вироблялася/перероблялася у відповідному місці.