19 Вересня 2011 року
Захист авторських та суміжних прав. Колективне управління майновими правами
Управління майновими правами – дії, пов’язані з винагородою за користування об’єктами авторського та суміжного прва.
Способи здійснення:
Особисте (коли управомочена особа сама укладає договори тощо). Особисто не може здійснюватися збирання винагороди з виробників/імпортерів носіїв та обладнання; не можуть самостійно збирати винагороду виробники фонограм, відеограм тощо за публічне виконання, публічне сповіщення, публічне сповіщення через кабель та в ефір;
Через повіреного. В законі вживається у значенні не «патентного повіреного», а взагалі будь-якої довіреної особи;
Колективне управління – здійснюється через організації колективного управління. Основне регулювання – статті 47, 49 закону.
Організації колективного управління (ОКУ) – завжди юридичні особи, які не мають на меті отримання прибутку та на які не поширюється законодавство про захист економічної конкуренції. Законом не врегульовано питання організаційно-правової форми таких ОКУ, зараз їх біля 14, більшість – громадські організації, одне – підприємство, одне – державне (Державне агентство з авторських та суміжних прав, підпорядковане Держслужбі інтелектуальній власності). Утворювати такі організації мають право виключно суб’єкти авторського права та суміжних прав. ОКУ не вправі на власну користь використовувати об’єкти авторського/суміжного права, ввірені їй в управління.
Види ОКУ: залежно від категорій суб’єктів (здійснюють управління виключно окремими суміжними правами; авторськими правами; і тими, й тими; у різних комбінаціях).
ОКУ можуть укладати договори з подібними іноземними організаціями і здійснювати на території України управління правами іноземних суб’єктів права.
По створенню протягом 30 днів мають бути зареєстровані в ДСІВ.
ОКУ має право:
Надання інформації щодо обсягу використання об’єкта права;
Надання інформації про обсяг доходів, одержаний внаслідок використання того права.
Спеціальної відповідальності за надання такої інформації не передбачено.
Дохід, з якого має бути сплачено відповідна винагорода, визначається із загального доходу основної діяльності: постанови про ставки винагороди;
ОКУ має інформувати ДСІВ:
Про зміни до статуту;
Про укладення договорів про управління, в т.ч. з іноземними організаціями;
Про управління правами осіб, які не передавали організації повноважень з управління. Таке допускається законом;
Про річний баланс, річний звіт, результати аудитів, про осіб, уповноважених представляти ОКУ.
Сама ОКУ існує за рахунок комісійних відрахувань. Разом з тим, фактично такі відрахування сягають 70% всіх надходжень. По-людськи має бути так: чим більша організація, тим менше йде на підтримання власної життєдіяльності, тим більші виплати суб’єктам права. Крім того, бажаною є відсутність конкуренції у цій сфері.
Уповноважені ОКУ: ті ОКУ, які ДСІВ уповноважила здійснювати збори за (а) обладнання, чисті носії; (б) публічне відтворення фонограм тощо. Зараз таких уповноважених ОКУ 2: УкрМузАаль (носії та обладнання); українська ліга музичних прав (збори з кафе, ресторанів тощо).
Здійснювати збори винагороди за такі види діяльності вправі лише уповноважена ОКУ. Після збору кошти розподіляються між всіма ОКУ. Розподіл далі має бути такий: авторам – 50%; по 25% - виробникам фонограм/відеограм і виконавцям. Серед проблем: скільки саме виробникам фонограм, а скільки – відеограм не зрозуміло. Крім того, в різних ОКУ, яким уповноважені ОКУ розподіляють винагороду, різна кількість членів, різні інші параметри – в яких пропорціях розподіляти тут не ясно.
Серед функцій ОКУ:
Надання дозволів на використання (але не відчуження);
ОКУ не здійснює відчуження прав, а лише управляє ними.
Збирання, розподіл зібраної винагороди суб’єктам, правами яких ОКУ управляють, та іншим суб’єктам, правами яких вони не управляють. Щодо останнього – не зовсім зрозуміло, яка саме ОКУ має збирати кошти. Якщо суб’єкт не має наміру, щоби ОКУ збирала його винагороду, він має окремо звернутися до ОКУ для виключення його твору зі списку;
Здійснювати представництво клієнтів.
ППВСУ №5 за 2010 рік «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»: ОКУ є не позивачем, представником суб’єкта, чиї права захищає; якщо в статуті ОКУ передбачено здійснення представництва – окремого доручення не вимагається.
Якщо протягом трьох років після стягнення винагороди не вдалося знайти суб’єкта права, на користь якого її стягнено, і такий суб’єкт сам не звернувся до ОКУ – ОКУ може використати ці кошти на власні потреби.
ЗАХИСТ
Порядки:
Цивільний;
Адміністративний;
Кримінальний.
Серед порушень:
Будь-яке порушення будь-якого права (немайнового чи майнового), передбаченого законом;
Піратство;
Плагіат;
Плагіат суть порушення саме і тільки особистих немайнових прав (на зазначення авторства).
При цьому відтворення ідеї без дотримання форми складно ствердити як плагіат.
При цьому «тупий» підрядковий переклад може вважатися плагіатом.
Ввезення на територію України примірників без дозволу;
Готування до порушення;
Будь-які дії свідомого обходу засобів захисту; ввезення, реалізація інструментів такого обходу в Україну;
Шахрайство щодо інформації про права;
Інше.
Використання об’єкта без комерційної мети не означає, що порушення з огляду на це автоматично відсутнє.
Способи захисту
Судовий позов про припинення порушення та:
Про визнання та поновлення прав;
Про відшкодування шкоди, у тому числі, але не тільки, моральної;
Про виплату компенсації. Ця компенсація, як її розуміє закон, є альтернативою відшкодування шкоди – з огляду на те, зокрема, що визначити розмір шкоди буває дуже складно чи навіть неможливо. Розмір компенсації – від 10 до 50 000 НМДГ.
Судова практика: для присудження компенсації та визначення її розміру від позивача не вимагається доведення розміру завданої шкоди. Позивач має довести лише факт порушення.
Припинення ввезення в України контрафактної продукції. Як окрема позовна вимога, так і засіб забезпечення позову;
Надання інформації про осіб, які задіяні в процесі виробництва, розповсюдження контрафактної продукції. Так само доречне як засіб забезпечення позову.
Суд, крім позовних вимог, за власною ініціативою праві стягнути штраф до 10% ціни позову; конфіскувати об’єкти, у яких виявляється порушення прав та передати, за проханням позивача, йому. У разі незаявлянення позивачем такої вимоги контрафактний товар знищується, а обладнання/сировина продається з виплатою виручки в бюджет.
Способи забезпечення позову (? Забезпечення доказів): огляд приміщень; арешт на майно; заборона вчиняти певні дії тощо.
! Забезпечення позову шляхом забезпечення доказів (151-155 ЦПК; Розділ 5-1 («Запобіжні заходи»), Розділ 10 («Забезпечення позову») до подання позову – виняток для справ про порушення прав інтелектуальної власності).
Строк подання позову – 3, а не 15 (як у законі) днів.
На відміну від процесуальних кодексів, внесення забезпечення на депозит – не право, а обов’язок особи, яка клопоче про базепечення позову. Фактично це право. У роз’ясненнях ще краще: оскільки не встановлено порядок відкриття відповідних депозитних рахунків, то ця норма взагалі не застосовується.
Адміністративний порядок захисту
КУпАП
Зі всіх його статей напряму стосується порушення прав на об’єкти прав інтелектуальності власності: 51-2. Норма досить загальна, стосується не тільки авторського права.
Інші положення: 164-3 (недобросовісна конкуренція, стосується авторського права вельми опосередковано), 164-6 (демонстрація фільмів без ліцензії), 164-7 (демонстрація фільмів з порушенням умов свідоцтва), 164-9 (незаконне розповсюдження примірників, тобто тих, які немарковані чи марковані підробними марками).
Що стосується конфіскації комп’ютерів: не є об’єктом, яким містить/призначений для порушення, а тому не має вилучатися ввесь. Вилучатися має виключно та частина комп’ютера, яка безпосередньо містить об’єкт порушення.
Тут же – митний захист (Розділ 10 Митного кодексу)
Держмитслужба веде Реєстр об’єктів інтелектуальної власності. За заявою правовласника туди вносяться відповідні об’єкти. В Реєстрі є: промислові зразки; ТМи; географічні зазначення; об’єкти авторського права та суміжних прав. Раніше можна було вносити інфу щодо всіх об’єктів.
Для внесення об’єктів до реєстру слід внести заставу (зараз – 1000 Євро, до цього було 5000 Євро).
Наказ служби №520 від 20.06.2007 року
Застава використовується для покриття витрат митниці на перевірку та перевірюваних осіб у разі, якщо підозри не підтвердяться. Замість застави може бути надано банківську гарантію.
У разі підозри митне оформлення товарів призупиняється на 15кднів; про таке призупинення повідомляється правовласник та особи, товар якої зупинено. Протягом цих 15 днів правовласник має подати службі документ, який даватиме службі право і далі тримати товари на майданчику (як правило – ухвала суду про запобіжні заходи). 15-денний строк може бути продовжено ще на 15кднів за вмотивованою заявою правовласника.
Ці положення не поширюються на транзитні товари; на порт фізичними особами, які призначені для власного використання; на об’єкти, що пересилаються міжнародною поштою.
Крім того, Митна служба вправі за власною ініціативою призупиняти митне оформлення – у разі, якщо даних немає в реєстрі, якщо митна служба має дані про правовласника. Застосовується надзвичайно рідко. Протягом 3 днів з часу повідомлення від служби правовласник має внести заставу.
Постанову КМУ від 13.04.2007 № 622 – щодо реєстрації об’єктів в митному реєстрі.
Кримінальний захист
Ст. 176 КК. Щодо «іншого умисного порушення»: способи порушення визначаються за способами використання.
Ст. 203-1 КК: незаконний обіг дисків, матриць і іншого подібного обладнання та сировини.