12. Улаштування штучних основ і фундаментів

 

12.1 Організація робіт

12.1.1 При улаштуванні штучних основ і виконанні бурових робіт необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов’язаних з характером роботи:

— обвалення порід (ґрунтів);

— машини, що рухаються, їх робочі органи, конструкції, предмети, що ними пересуваються;

— розташування робочих місць поблизу перепаду по висоті 1,3 м і більше;

— ураження електричним струмом.

12.1.2 За наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів, зазначених в 12.1.1, безпека улаштування штучних основ і фундаментів повинна бути забезпечена на основі виконання вимог цього документа, а також рішень з безпеки праці, що приймаються в організаційно-технологічній документації (ПОБ, ПВР та ін.) на виконання цих робіт:

— визначення вимог щодо допуску працюючих до виконання робіт;

— визначення способів і методів виконання робіт по зведенню штучних основ і фундаментів;

— вибір засобів механізації для проведення робіт;

— розроблення схем монтажу, демонтажу, переміщення по будівельному майданчику засобів механізації;

— визначення безпечних схем організації робіт;

— забезпечення безпечної експлуатації бурового інструменту, палебійних механізмів, віброзанурювачів, механізмів із задавлюванню паль;

— забезпечення безпечного ведення робіт по зануренню опускних колодязів, посадки та витяганню обсадних труб;

— забезпечення безпечного виконання робіт, що виконуються в зонах обводнених ґрунтів, штучного закріплення ґрунтів; діючих підземних комунікацій, дії шкідливих та небезпечних факторів;

— забезпечення безпеки праці при виконанні робіт на одному будівельному майданчику кількома машинами, механізмами;

— забезпечення безпеки праці при використанні спеціального обладнання при зведенні протифільтраційних завіс, споруд типу «стіна у ґрунті», при хімічному та інших видах закріплення ґрунтів;

— визначення номенклатури і необхідної кількості засобів колективного та індивідуального захисту при організації робочих місць.

12.1.3 Виконання робіт з улаштування штучних основ і фундаментів слід здійснювати з дотриманням вимог розділу 11 цих норм.

12.1.4 При виконанні робіт особливу увагу слід приділяти:

— підземним комунікаціям;

— старим виробкам і фундаментам;

— поверхневим водам (з швидким підніманням їх рівня);

— напірним підземним водам;

— незатампонованим розвідувальним свердловинам;

— наземним установкам, що спричиняють вібрацію ґрунту;

— повітряним електричним мережам.

12.1.5 До виконання робіт по улаштуванню бурових паль допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичне обстеження та попереднє навчання.

а) На об’єктах будівництва повинні бути: 

— переліки телефонів чергових служб підприємств та організацій, у віданні яких перебувають комунікації та інші об’єкти в зоні виконання робіт;

— схеми комунікацій з позначенням місць перекриття напірних трубопроводів, відключення електромереж.

б) Всі робітники повинні бути ознайомлені з ПВР, технологією виконання робіт, схемою розміщення підземних комунікацій з позначенням місць перекриття напірних трубопроводів, відключення електромереж. При виявленні в період виконання робіт нових комунікацій необхідно викликати представників організацій, яким належать ці комунікації, та вирішити питання про продовження робіт.

12.1.6 Установлення бурової машини дозволяється на спланованому майданчику з урахуванням категорії та характеру ґрунту.

Машиніст бурильної установки при виконанні технологічних операцій по улаштуванню паль зобов’язаний використовувати устаткування і методи, що забезпечують його особисту безпеку та безпеку членів бригади.

Всі особи, які зайняті на роботах по улаштуванню бурових паль, повинні мати посвідчення стропальника.

Машиніст бурильної установки несе відповідальність за порушення норм і правил безпечної експлуатації установки, а також за безпеку працівників, що беруть участь у виконані робіт.

12.1.7 Палебійні і бурові машини повинні бути обладнані обмежувачами висоти піднімання бурового інструменту або вантажозахватного пристрою та звуковою сигналізацією.

12.1.8 Канати повинні бути супроводжені сертифікатом виготовлювача або актом про їх випробування; вантажозахватні засоби повинні бути випробувані і мати бирки або клейма, що підтверджують їхню вантажопідіймальність і дату випробування.

12.1.9 Гранична маса молота і палі для копра відповідно до паспорту машини повинна бути зазначена на його фермі або рамі.

12.1.10 Відстань між встановленими палебійними або буровими машинами і розташованими поблизу них будівлями визначається ПВР. При роботі зазначених машин слід установити небезпечну зону на відстані не менше 1,5 висоти площини від устя шпари або місця забивання палі.

12.1.11 Пересування палебійних і бурових машин слід виконувати по заздалегідь спланованому горизонтальному шляху при перебуванні конструкцій машин у положенні, яке відповідає паспорту машини.

12.1.12 Улаштування бурових паль у зоні діючих підземних комунікацій слід виконувати за нарядом-допуском під керівництвом особи, що відповідає за безпечне виконання робіт, а в охоронній зоні діючого газопроводу або кабелів електроживлення — ще і в присутності представників організацій, що експлуатують ці комунікації.

12.1.13 При забиванні паль плавучим копром необхідно забезпечити його надійне причалювання до якорів, закріплених на березі або на дні, а також зв’язок з берегом за допомогою чергових суден або пішохідного містка.

Плавучий копер повинен бути забезпечений рятувальними кругами і човном.

Не допускається робити пальові роботи на ріках і водоймах при хвилях більше 2 балів.

12.1.14 Забивання паль з льоду дозволяється тільки за наявності в ПВР спеціальних заходів, що забезпечують міцність крижаного покриву.

12.1.15 Віброзанурювачі мають бути обладнані підвісними інвентарними площадками для розміщення робітників, які виконують приєднання наголовника віброзанурювача до оболонки.

Ширина настилу площадки повинна бути не менше 0,8 м. Настил площадки повинен бути огороджений на висоту не менше 1,1 м.

Перед використанням віброзанурювача для встановлення армокаркасу необхідно проконтролювати стан його електробезпеки (цілісності ізоляції живильних проводів, заземлення).

12.1.16 Пробурені шпари при припиненні робіт повинні бути закриті щитами або огороджені. На щитах і огородженнях повинні бути встановлені попереджувальні знаки безпеки і сигнальне освітлення.

12.1.17 При виконанні робіт на одному робочому майданчику двома механізмами (бурова установка і кран) відстань між ними повинна бути не менше довжини стріли крану або башти бурильної установки плюс 5,0 м.

За неможливості виконання цих умов при монтажі арматурного каркасу палі машиністи бурової установки і бурильники, які не беруть участь у монтажі каркасу, повинні вийти за межі небезпечної зони. По завершенні монтажу каркасу машиніст крану повинен залишити межу небезпечної зони, після чого процес буріння і бетонування свердловин продовжується.

12.1.18 При виникненні аварійної ситуації в процесі виконання робіт з улаштування бурових паль бурильник повинен покинути небезпечну зону, а машиніст — діяти відповідно до інструкції з експлуатації установки.

12.1.19 У період занурення та витягання обсадних труб, ліквідації аварій доступ не зайнятих на виконанні цих робіт осіб на відстань менше 1,5 висоти бурової установки заборонений.

12.1.20 Роботи по улаштуванню траншейних і палевих стін повинні виконуватись згідно з ПОБ і ПВР, що затверджені в установленому порядку.

12.1.21 Початок виконання робіт методом «стіна у ґрунті» дозволяється за наявності затвердженого ПВР, погодженого із зацікавленими організаціями, а також дозволу на виконання цих робіт.

На місцях виконання робіт повинні бути вивішені плакати із зображенням засобів стропування обмежувальних пристроїв, арматурних каркасів, бетонолітних труб, бункера, іншого обладнання.

12.1.22 Працівники до початку виконання робіт повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (спецодягом, спецвзуттям, респіраторами, касками, антивібраційними рукавицями тощо).

12.1.23 Працівники, які зайняті на роботах по бурінню свердловин, розробленню траншей та їх бетонуванню повинні мати посвідчення стропальника.

12.1.24 До початку робіт наказом роботодавця призначається особа, відповідальна за безпечне виконання робіт. Ця особа повинна вивчити геологічні та гідрогеологічні умови, а також розміщення підземних та наземних комунікацій.

12.1.25 При виконанні робіт по закріпленню ґрунтів основ на діючих підприємствах без зупинки виробництва крім вентиляції приміщень необхідно контролювати якість повітря на наявність газів СО та СН4, особливо у підвальних та напівпідвальних приміщеннях, що розміщені в радіусі 20–25 м від зони випалювання ґрунтів.

12.1.26 Глибинне випалювання ґрунту здійснюється при високих температурах і тисках, які є факторами підвищеної небезпеки, тому до виконання цих робіт допускають особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження, спеціальне навчання, відповідні інструктажі.

12.1.27 Місце виконання робіт повинно бути огороджене і освітлене відповідно до вимог ПВР. Розміщення джерел енергії повинно виключати можливість загоряння та вибуху.

12.1.28 Майданчик робіт з глибинного випалювання ґрунтів повинен бути забезпечений засобами пожежегасіння, першої медичної допомоги, телефонним зв’язком.

12.1.29 Стіни опускного колодязя зсередини повинні бути обладнані не менше ніж двома надійно закріпленими навісними сходами.

12.1.30 По внутрішньому периметру опускного колодязя мають бути влаштовані захисні козирки. Розміри, міцність і порядок встановлення козирків повинні бути визначені ПВР.

12.1.31 До робіт по хімічному закріпленню ґрунтів допускаються лише працівники, які пройшли спеціальне навчання безпечним методам праці, інструктаж на робочому місці і не мають медичних протипоказань до виконання цього виду робіт.

12.1.32 Всі працівники, які зайняті на роботах по хімічному закріпленню ґрунтів, повинні забезпечуватись спецодягом (бавовняний щільний костюм або комбінезон, при роботі з кислотами — суконний костюм), гумовими рукавичками і взуттям, захисними окулярами, касками, у разі необхідності — респіраторами.

12.1.33 Робоче місце повинно бути забезпечено засобами індивідуального захисту, а також аптечкою, яка розміщується поблизу від робочого місця.

12.1.34 Заборонено перебування без спецодягу і засобів індивідуального захисту в атмосфері, що утримує пил, туман і пари хімічних продуктів.

12.1.35 Приміщення, де виготовляються розчини для хімічного закріплення ґрунту, повинні бути обладнані вентиляцією і відповідними ємностями для збереження матеріалів.

12.1.36 Будівельний майданчик, на якому проводяться ін’єкційні роботи, повинен бути огороджений і обладнаний попереджувальними знаками та світловими сигналами.

12.1.37 При роботах в темний час доби розчинний та ін’єкційний вузли, підходи, ділянки роботи і траса напірних магістралей мають бути забезпечені освітленням. 

У випадку попадання хімічних розчинів на слизову оболонку очей необхідно промити їх чистою водою, 2% розчином борної кислоти та звернутися до лікаря.

12.1.38 Роботи з пневматичними установками виконуються відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.07.

12.1.39 При виконанні робіт в цехах промислових підприємств необхідно:

— оформити в установленому порядку наряд-допуск (згідно з додатком И) на виконання бурових та ін’єкційних робіт на визначеній ділянці підприємства (з урахуванням розміщення підземних комунікацій);

— всім особам, які зайняті на роботах по закріпленню ґрунтів, має бути наданий цільовий інструктаж.