5.3. Вибір форми складу

Підприємства торгівлі самі визначають форми зберігання товарних запасів, керуючись різними факторами, зокрема:

• формою здійснення торгівлі;

• товарними оборотами підприємства;

• фінансовим потенціалом;

• сегментами ринку, які освоєні чи освоюються підприємством;

• терміном роботи підприємства;

• видом товару;

• асортиментом;

• сезонністю товару.

Враховуючи наведені фактори підприємство вирішує питання володіння складом. Існує три основні варіанти вирішення цього питання:

1. придбання приміщення у власність (будівництво, купівля);

2. оренда приміщення і обладнання (лізинг);

3. використання складів загального користування.

Наявність власного складу на правах власності доцільна для підприємств зі стабільним, великим товарооборотом.

Володіння таким складом може забезпечити високий ступінь контролю збуту товарів, наявність постійних клієнтів, реальні умови зберігання товарів, можливість вносити конструктивні зміни в інфраструктуру складу, можливість вносити зміни в пакет пропонованих клієнтам послуг та інше. Основним недоліком даного варіанту є значні початкові капіталовкладення.

Переваги другого варіанту аналогічні плюсам першого. Однак, тут необхідно зауважити наступне: підприємство після закінчення терміну оренди приміщення має можливість проаналізувати результати своєї діяльності на певній території і в залежності від результатів або продовжити договір оренди, або передислокуватися в інші райони. Основним недоліком цього варіанту є те, що підприємство повинно затрачати кошти на ремонт приміщень, а у випадку розірвання договору оренди постануть питання подальшої діяльності.

Третій варіант найчастіше використовують торгові підприємства з низьким товарооборотом, “молоді підприємства” , у яких ще не сформувались уявлення про попит на даній території, підприємства, які реалізують сезонні товари. Основна перевага зберігання товарів складами загального користування — це можливість гнучкого підходу до орендування площ. До числа недоліків можна віднести значні витрати підприємства на оплату послуг складу і обмеження на зберігання окремих видів товарів.

Слід відзначити, що поєднання перелічених варіантів іноді буває економічно більш вигідним, ніж вибір одного із названих варіантів. Наприклад, якщо підприємство реалізує товари в різних регіонах, то деякі регіони можуть бути для підприємства більш економічно привабливі, деякі можуть характеризуватись невеликою купівельною активністю або менш освоюватись. В такому випадку найбільш доцільним є створення в перших регіонах власних складів, а в інших регіонах — використовувати склади загального користування.

5.4. Роль упакування і тари в торгово-виробничому процесі

Більшість товарів, що випускаються промисловістю, транспортуються, зберігаються і відпускаються споживачу в упакуванні або в тарі.

Упакування — засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист продукції і навколишнього середовища від пошкоджень і втрат, а також полегшують процес транспортування, зберігання і реалізації продукції. Тара є елементом упакування, який представляє собою виріб для розміщення продукції. В процесі обігу вона бере участь не тільки разом з продукцією (товаром), але і без неї.

Розмаїття властивостей і особливостей товарів, різноманітні умови їх транспортування, зберігання і відпуску викликають необхідність виробництва тари різних видів: ящики, бочки, барабани, фляги, каністри, балони, банки, фляжки, мішки, пакети, кошики і т.д.

Роль упакування і тари в торгово-виробничому процесі визначається функціями, які вони виконують. Ці функції зводяться до наступного:

• охорона товару від шкідливого впливу зовнішнього середовища, а також охорона зовнішнього середовища від шкідливого впливу товару;

• захист товару від впливу інших товарів;

• забезпечення умов для збереження кількості і якості товарів на всьому шляху їх просування із сфери виробництва у сферу споживання;

• надання товарам і іншим вантажам необхідної мобільності і створення умов для механізації трудомістких операцій і більш ефективного використання складських і торгових площ;

• створення більш сприятливих умов для приймання товарів по кількості і якості і зручності для кількісного їх обліку;

• виконання ролі носія комерційної інформації і торгової реклами;

• використання тари не тільки як засобу для розміщення товару, його транспортування і зберігання, але і як засобу для викладки і продажу товару в торговому залі магазину (тара-обладнання).

Використання сучасного упакування і тари, їх яскраве оформлення з необхідним рекламним інформаційним навантаженням дозволяє не тільки пришвидшити процес продажу товарів, полегшити їх споживання, але мають і відчутний естетичний вплив на покупців. Розфасування товарів в дрібну, зручну для споживачів тару полегшує процес продажу, сприяє підвищенню продуктивності праці торгових працівників, покращує показники роботи магазинів, підвищуючи культуру торгового обслуговування.

Асортимент тари, що використовується для розміщення товарів, постійно розширюється. Він поповнюється новими видами тари, що дозволяє розширити її функції, і таким чином, зробити її ще більш важливою в торгово-виробничому процесі.

Тара, яка використовується для упакування товарів повинна відповідати ряду технічних, економічних і естетичних вимог.

Технічні вимоги передбачають, що матеріали, які використовуються для виробництва тари, її конструкція повинні відповідати властивостям товарів, що розміщені в ній. Вона повинна бути міцною і забезпечувати збереження товарів при перевезенні і зберіганні.

Тара повинна бути недорогою у виготовленні, портативною і зручною для транспортування як з товаром, так і в порожньому вигляді. Вона повинна володіти низьким коефіцієнтом власної маси (відношення маси до обсягу).

Тара мусить мати привабливий зовнішній вигляд, а її форма, кольорове вирішення, тексти і малюнки повинні служити вихованню естетичних смаків у покупців.