1. Сучасний стан та перспективи розвитку капітального будівництва в Україні

Сучасний період економічного розвитку України засвідчує різке скорочення державного бюджетного фінансування інвестиційного процесу. Масштаби міжнародного економічного співробітництва та розміри іноземних інвестицій залишаються недостатніми і не відповідають потребам економіки України.

В Україні за січень – лютий 2011 року підприємствами країни виконано будівельних робіт на суму 4,4 млрд. грн., це на 6,1% більше в порівняні із даним періодом минулого року. Станом на кінець 2010 року спад обсягів будівельних робіт відбувся у підприємствах майже у всіх регіонах країни. Одночасно з цим у 3 областях України зафіксовано хоча і незначний ріст обсягів будівельних робіт, порівняно з аналогічним періодом 2009 року, а саме: Житомирської, Одеської та Полтавської областей.

За характером будівництва за 2010 рік обсяги робіт розподілились таким чином:роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння склали 82,2% від загального обсягу, решта - з капітального і поточного ремонтів (10,4% та 7,4% відповідно). Хоча в 2010 році і є певні покращення інвестиційної діяльності, проте ситуація залишаються нестабільною із за низького рівня бюджетного фінансування та кредитування як фізичних так і юридичних осіб, іпотечного кредитування для придбання житла.

За даними Державної служби статистики України, протягом останніх років знижуються темпи росту інвестицій в основний капітал, за 2010 рік вкладено(використано) інвестицій в основний капітал близько 84 млрд. грн., при цьому частка освоєних інвестицій в нематеріальні активи в цьому періоді, складає лише 4 % загального обсягу капітальних інвестицій; ступінь зносу основних засобів перевищує 60 %, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 01.10.2010 року склав близько 42,5 млрд. дол. США

Поліпшення роботи будівельного комплексу насамперед нерозривно пов’язане з активізацією інвестиційної діяльності у країні. У межах здійснюваних урядом кроків щодо створення привабливого інвестиційного клімату в Україні Держбуд послідовно вживає заходів щодо нормативного врегулювання будівельної діяльності, спрощення й забезпечення прозорості ряду процедур на перед проектній стадії, усунення штучних перепон під час проектування та будівництва.

Так, істотним гальмом для інвестора донедавна була процедура затвердження інвестиційних програм і проектів, коли треба було окремо одержати висновки шести обов’язкових державних експертиз. Відсутність чіткої взаємодії експертних органів призводила до того, що процес експертизи тривав іноді півроку, а загальна вартість цих робіт досягала 40 % і більше вартості проектно-кошторисної документації.

Для виправлення такого становища Держбуд ініціював прийняття відповідного Указу Президента України, а на його виконання — внесення необхідних змін і доповнень до Закону України «Про інвестиційну діяльність». Це дало змогу встановити норму, згідно з якою інвестор зобов’язаний отримати єдиний позитивний комплексний висновок усіх державних експертиз. При цьому він звертається лише до однієї інстанції — служби Укрінвестекспертизи, яка організовує підготовку й видавання комплексного висновку.

Іншим урядовим рішенням затверджено нове Положення про проведення торгів (тендерів) у будівництві. Застосування тендерних процедур є обов’язковим, якщо очікувана вартість будівництва або капітального ремонту об’єктів і споруд становить щонайменше 200 тис. грн. З метою підтримки вітчизняних підрядних організацій під час проведення тендерів передбачається застосування 15%-ї поправки до ціни виконання замовлення на користь українських претендентів.

Наступним важливим кроком щодо активізації інвестиційної діяльності має стати законодавче запровадження майнової відповідальності за порушення умов договору підряду на будівництво об’єктів і споруд. Відповідальність за недотримання умов контракту рівною мірою мають нести всі учасники інвестиційного процесу, включаючи державу. Проект такого закону було підготовлено і внесено до Верховної Ради України.

Триває робота над вирішенням ще одного гострого питання — узгодженості інтересів інвесторів і місцевих органів влади щодо розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів, зокрема встановлення граничних розмірів пайових внесків інвесторів на зазначені цілі.

У деяких регіонах розмір цих внесків досягає вартості самої будови, що аж ніяк не стимулює потенційних замовників до вкладення коштів.

Підготовлені Держбудом і підтримані всіма облдержадміністраціями пропозиції передбачають, що розміри пайових внесків не повинні перевищувати 25 % загальної вартості будівництва. А для інвесторів, які створюватимуть нові робочі місця, будуватимуть житло, вирішуватимуть проблеми незавершеного будівництва, ремонту й реставрації пам’яток архітектури, надаватимуть відповідні пільги.

Серед запроваджених заходів треба згадати про затвердження базових розцінок для визначення вартості розробки архітектурно – планувальних завдань, які надаються забудовникам місцевими органами містобудування й архітектури, а також про вартість надання технічних умов на під’єднання до інженерних систем і мереж.

Нині, коли житло будується здебільшого за рахунок позабюджетних коштів (близько 90 %), а приватне житло в новому будівництві перевищує 60 %, вимоги до житлових будинків переважно визначаються його користувачами та замовниками. На перший план виходять споживчі якості, функціональні зручності, комфортність проживання і,звичайно, вартість.

Останніми роками Держбуд цілеспрямовано працює над створенням нових індустріальних архітектурно-будівельних систем — економічніших і ефективніших щодо архітектури. Ці перспективні системи пройшли експериментальне випробування і однаковою мірою можуть використовуватись для будівництва комунального, приватного та колективного житла. Зокрема, це системи “Пластбау”, “Термодім”, “Голдплан”, “Рампа”, а також система на основі дрібно штучних порожнистих блоків “сухого” пресування з використанням місцевої сировини, технологічне обладнання для якої випускає.

Погоджується питання застосування в Україні відомої системи “Драйвіт”, що значно полегшило б вирішення теплотехнічної проблеми як у новому будівництві, так і під час реконструкції й модернізації існуючого житлового фонду.

На сьогоднішній день створюються та вже існують багато інвестиційних проектів та цільових програм які спрямовані на підготовку до Євро – 2012.

Прикладом, може служити Державна цільова програма з підготовки та проведення в Україні ЄВРО-2012, яка, по суті, націлена більше на інвестиційну привабливість країни. В результаті виконання програми планується, що в період до 2012 року буде залучено інвестицій в сумі понад 80 млрд. грн., у тому числі приватних інвестицій (для будівництва і реконструкції спортивних споруд, розбудови транспортної інфраструктури, інфраструктури розміщення) на суму близько 50 млрд. грн..

Європейський банк реконструкції та розвитку(ЄБРР) готовий інвестувати 9 млрд. євро щорічно протягом шести років у розвиток країн Центральної і Східної Європи. Виходячи з цього Банк,який не кредитує, а інвестує, вже цього року готовий надати Україні для реалізації ряду проектів інвестицій в обсязі понад 1 млрд. дол. У тому числі, на фінансування модернізації Української ГТС 400-450 млн. дол., 200-225 млн. євро на завершення будівництва автотраси Київ-Чоп.

Ще одним інвестиційно-привабливим проектом є будівництво аеропорту у Львові. Уряд затвердив скоригований проект "Будівництво нового аеропорту державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів". Про це йдеться в розпорядженні Кабінету міністрів №210-р від 17 березня 2011 р. Згідно з постановою загальна кошторисна вартість проекту становить 1 млрд. 419 млн. 785 тис. грн., з яких у 2011 р. планується витратити 908,9 тис. грн. Станом на 1 січня 2011 р. робіт виконано на 294,6 тис. грн., а профінансовано - на 510,8 тис. грн.