Пвпв впвп

1. n_A 4. n_B 1. m_A 4. m_B

2. K_A=N/ n_A 5. K_B= V_AB/ n_B 2. K_A= V_AB/ m_A 5. K_B=M/ m_B

3. m_A=V_AB/ K_A 6. m_B=M/ K_B 3. n_A=N/ K_A 6. n_B= V_AB/ K_B

Зв'язаність, що розраховується в останню чергу, може вийти цілим або дробовим числом. Якщо зв'язність задається і рівна f _АВ = 1 те розрахунок параметрів спрощується.

Число БКЗ на ланках визначається відношенням заданого числа вертикалей, виходячи їх параметрів схеми, що розраховується, до вертикалей заданих на ланках БКЗ.

Розділ 2.

Дані стосовно міської телефонної мережі (МсТМ).

МсТМ з п'ятизначною нумерацією складається з трьох районних АТС (РАТС):

РАТС-2. декадно-крокової системи типу АТС-54 ємністю N₂ номерів;

РАТС-3, квазіелектронної системи, типу «Квант» ємністю N₃ номерів;

РАТС-4, координатної системи типу АТСК-У ємністю N₄ номерів.

У РАТС-4 ввімкнено координатну підстанцію (ПС) типу ПСК-1000К. Зазначені станції обслуговують центральну частину міста. Обладнання вузла спецслужб (ВСС) розташовано в приміщенні РАТС-2.

На телефонній мережі передбачається вихід на міжміську цифрову телефонну АТС (АМТС) за допомогою міжміських з’єднувальних ліній (МЗЛ) при вхідному міжміському зв’язку та замовно-з’єднувальних ліній (ЗЗЛ) при вихідному міжміському зв’язку.

Дані стосовно проектованої РАТС.

Проектовану РАТС-5 координатної системи АТСК-У, ємністю N₅ номерів призначено для обслуговування віддаленого мікрорайону. Внутрішньостанційне з'єднання має здійснюватися через одну ступінь групового пошуку. Відстані до існуючих РАТС становлять L_5-2, L_5-3, L_5-4, кілометрів. У проектовану РАТС-5 необхідно ввімкнути:

• абонентські лінії від індивідуальних телефонних апаратів;

• лінії від таксофонів, частка яких становить 0,015 від ємності проектованої РАТС;

• з'єднувальні лінії від виробничої АТС (ВАТС) квазіелектронної системи типу «Квант» ємністю N_ВАТС номерів, з яких 50% абонентів не мають права виходу на МсТМ. Відстань поміж РАТС-5 та ВАТС - L_ВАТС.

Вихідні дані стосовно МсТМ наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Цифра X	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
N2	7000	8000	9000	10000	9000	8000	7000	6000	5000	7000
N3	1024	1536	2048	2048	1536	1024	2048	1024	2048	1536
L5-4, км	8,0	9,0	9,5	8,5	10,0	11,0	9,0	8,0	7,0	10,0
NВАТС	128	256	512	1024	2048	2048	1024	512	256	128
LВАТС	2,5	2,0	1,2	2,4	2,6	2,7	2,2	3,0	1,5	2,8
Цифра Y	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
N4	8000	9000	7000	6000	8000	7000	6000	5000	9000	5000
N5	9000	8000	7000	6000	5000	4000	5000	7000	8000	9000
L5-2, км	11,0	10,0	9,0	8,0	7,0	8,0	9,0	11,0	12,0	10,0
L5-3, км	6,0	7,0	8,0	11,0	12,0	10,0	8,0	9,0	10,0	7,0

Завдання:

1. Визначити тип з'єднувальних ліній (ЗЛ) між РАТС даної МсТМ.

2. Зобразити структурну схему МсТМ у масштабі 1 см = 1 км, зазначивши наявні у центрі міста РАТС, ВСС у приміщенні РАТС-2, проектовану РАТС-5 у віддаленому мікрорайоні, довільно обрати місця розташовування ПСК-1000К. На схемі зазначити типи станцій, їхню ємність, нумерацію абонентських ліній, напрямок зв'язку по 3Л та відстані, між РАТС.

3. Скласти таблиці розподілу напрямків з поля ступеня ї 1ГП РАТС-2 та РАТС-5 і зазначити максимально можливу кількість резервних напрямків.

4. Зобразити функціональну схему РАТС-5. На схемі зазначити ввімкнення на ступені АП двох тисячних абонентських груп (першу й останню), а також ввімкнення ліній від таксофонів, ВАТС, РАТС.

5. Використовуючи схему МсТМ за п. 2 цього завдання зобразити функціональну схему з'єднувального тракту зв'язку абонента А з абонентом Б (станції, куди ввімкнено абонентів, зазначено в табл. 4).

Таблиця 4

Вихідні дані для побудови з'єднувального тракту

Цифра Y	Абонент	Станція включення абонентів при цифрі X
		0	1	2
0	А В		РАТС-4 РАТС-5	ПС ПС
1	А В	РАТС-5 РАТС-4	ПС РАТС-5	РАТС-4 ПС
2	А В	РАТС-5 РАТС-2	РАТС-3 РАТС-5	РАТС-4 ПС
3	А В	РАТС-5 РАТС-3	РАТС-5 ПС	РАТС-3 ПС
4	А В	РАТС-5 ПС	РАТС-3 РАТС-5	ПС РАТС-3
5	А В	РАТС-2 РАТС-3	ПС РАТС-2	РАТС-4 РАТС-2
6	А В	РАТС-2 РАТС-4	РАТС-4 РАТС-2	РАТС-4 РАТС-3
7	А В	РАТС-2 РАТС-5	ПС РАТС-3	РАТС-3 РАТС-4
8	А В	РАТС-2 ПС	РАТС-5 ПС
9	А В	РАТС-5 РАТС-5	РАТС-2 РАТС-2

Методичні вказівки

При зображені структурної схеми необхідно використовувати умовні позначення, приведенні у Додатку 8. Структурну схему МсТМ зображують відповідно до [Додаток 2, рис. Д-2.1].

Розглянута МсТМ - мережа з п'ятизначною нумерацією. Усі РАТС на мережі з'єднуються за принципом "кожна з кожною" двома пучками однобічних з'єднувальних ліній, проводність яких визначено в п. 1 завдання.

Схема зображується в масштабі з дотриманням заданих відстаней поміж РАТС. Місце розташовування АТС та АМТС обирається довільно, ВСС розташовують поруч з РАТС-2, де він знаходиться відповідно до умови. Провідність 3JI до ВСС - така сама, як до РАТС, на якій його розміщено.

Зв'язок опорних РАТС з ПС та ВАТС - організовується по трьох пучках ЗЛ: пучок вихідних (від ПС, ВАТС), пучок вхідних на (ПС, ВАТС) ЗЛ місцевого зв'язку й пучок трипроводових ЗЛМ для вхідного міжміського зв'язку.

Номери АЛ ВАТС, які мають право виходу на МсТМ та ПС, входять до складу нумерації тієї РАТС, до якої їх увімкнено. Таксофони не мають абонентських номерів, їх вмикають «понад» номерну ємність РАТС.

Тип з'єднувальних ліній між РАТС залежить від їхньої довжини. При відстанях меньше 10 км використовуються фізичні ЗЛ. При цьому, якщо відстань більше 1,5 км, то ЗЛ - двопроводові, при відстані менше 1,5 км – трипроводові. Якщо відстань більше 8 км, доцільне є застосовування з'єднувальних ліній, ущільнених системою передавання ІКМ (СП ІКМ).

В умові задачі задано довжини ЗЛ від РАТС-5 до інших станцій мережі. Для визначення відстані між існуючими АТС слід враховувати, що схема МсТМ зображується в масштабі 1 см = 1 км.

Тип ЗЛ, використовуваних для місцевого зв'язку за з'єднань РАТС з МсТМ та ВАТС, може бути визначено у два способи:

• виходячи з розподілу норм затухання на телефонній мережі;

• залежно від відстані.

У даній задачі застосовуватиметь другий варіант.

На схемі повинні бути показані усі пучки ЗЛ, їх провідність і направленість. Зв'язок з ПСК-1000К організується по трьом пучкам ЗЛ: два пучка двопроводових вихідних (від ПСК) і вхідних (на ПСК) ЗЛ місцевого зв'язку і пучок трипроводових ЗЛМ для вхідного міжміського зв'язку. Аналогічно три пучка організуються для зв'язку з ВАТС, але використовуються тільки трипроводові лінії.

Замовно-з'єднувальні лінії (ЗЗЛ) для вихідного міжміського зв'язку від РАТС до АМТС і з'єднувальні лінії міжміські (ЗЛМ) для вхідного зв'язку від АМТС до РАТС можуть бути ущільнені чи фізичні трипроводові (у даній задачі прийнятий другий варіант ліній).

На структурній схемі усі пучки ЗЛ, які використовуються для міжміського зв'язку, повинні бути позначені надписами "ЗЗЛ" чи "ЗЛМ".

Біля позначення кожної станції (РАТС, ВАТС, ПСК) вказується її тип, ємність і нумерація.

Номери АЛ ПСК і ВАТС входять у склад нумерації тої РАТС, в яку вони включені.

4. Таблиця розподілу напрямків з поля І ГП складається за формою Додатк 4, табл. Д-4. Тут перелічуються всі напрямки, які включаються в ступінь І ГП відповідно до структурної схеми МсТМ, розробленої в п. 2 завдання. Оскільки задана МсТМ містить невелику кількість РАТС, то є доцільним виконати внутрішньостанційний зв'язок через один (перший) ступінь ГП. За такого способу у виходи ступеня і 1ГП, окрім ЗЛ до РАТС, АМТС та ВСС, вмикаються напрямки до тисячних груп АП, ПС та ВАТС великої ємності.

Дня кожного напрямку зазначаються: код (цифри номера, які приймає маркер ІГП для обирання даного напрямку); максимальна доступність D_МАКС

В останньому рядку таблиці зазначається сумарна кількість виходів усіх задіяних напрямків, на підставі якої визначається максимальна кількість резервних напрямків, що залишилися, з поля ступеня 1 ГП.

Величини D_МАКС можуть набирати таких значень: у напрямках до тисячних груп ступеня АП та ПС - 20 чи 40, до ВАТС та ВСС 20, до інших РАТС - 40 чи 60 (більших значень можна набирати до РАТС ємністю > 8000), до АТМС -20 чи 40 (більше значення - для ЗЗЛ від РАТС ємністю > 8000);

При виборі доступності слід пам'ятати, що ємність блока ГП-3, застосовуваного на ступеню 1ГП, становить М = 400 виходів. Отже, є неодмінне виконання умови  

Функціональні схеми РАТС типу АТСК-У наведено в додатку 3, рис. Д-3.1.

Типи комплектів РЗЛ, ЗЛ для зв'язку з АТС наведено в додатку 7, табл. Д-7.1 і Д-7.2.

У виходи ступеня II ГП увімкнено запаралелені зі ступенем І ГП напрямки внутрішнього зв'язку (до тисячних груп АП), пучки ЗЛ до ПС та ВАТС середньої (потужної) ємності. З ступеня II ГП також може бути виділено напрямок до ступені ГПК-ГПКМ. У поле ГПК-ГПКМ вмикаються ЗЛ до ВАТС малої ємності (N < 100 номерів), тому даний ступінь доцільно встановити на проектованій РАТС лише за наявності в завданні ВАТС малої ємності, ввімкнених до АТСК-У. У напрямку кожної ВАТС з виходів ступеня ГПК-ГПКМ виділяються два пучки - ЗЛ та ЗЛМ.

Отже, при складанні функціональної схеми проектованої РАТС слід стежити, щоби кількість напрямків зв'язку до інших РАТС, провідність ЗЛ та типи РЗЛ відповідали умовам задачі.

З'єднувальний тракт зображується для умов заданої МсТМ, він має відповідати структурній схемі МсТМ (п. 2 завдання). Заданий тракт бажано зобразити спочатку спрощено з використанням лише умовних позначок АТС, тобто навести структурну схему тракту.

Па функціональній схемі з'єднувального тракту зображуються ступені пошуку, лінійні комплекти й прилади керування , які беруть участь у встановленні даного з'єднання. Позначувана в схемі провідність ЗЛ має відповідати структурній схемі МсТМ (п. 2 завдання).

При складанні тракту рекомендується користуватися функціональними схемами АТС, зображеними:

• в додатку 1, рис. Д-1.1 - функціональна схема декадно-крокової РАТС;

• в додатку 3, рис. Д-3.1 - функціональна схема координатної РАТС;

На схемі з'єднувального тракту біля кожного пристрою керування (регістра, маркера) подано літерні позначення (К, Т, С, Д, О) тих цифр номера, що їх цей прилад приймає в перебігу встановлення даного з'єднання. Шляхи передавання адресної інформації позначаються стрілками, а способи передавання зображуються відповідно до рисунків наведених у Додатку Д-8-3 та Д-5.1 і Д-5.2.

Розділ 3.

Завдання

У РАТС-5 ввімкнено виробничу АТС (ВАТС) типу «Квант» ємністю N_вatc. Відстань від опорної РАТС-5 до ВАТС дорівнює L_ВАТС. максимальна довжина абонентської лінії - L_АЛ.

Значення N_ВАТС та L_ВАТС наведено в табл. 3, a L_АЛ в табл. 5 даного розділу.

1. Розробити схему групоутворення ВАТС. На схемі подати перший, другий та останній блоки БАЛ та БЗЛ. Зазначити нумерацію блоків, кількість міжблокових зв'язків, а також нумерацію АЛ. В абонентських номерах виокремити цифри номера, що набираються при внутрішньостанційному зв'язку. Визначити кількість шнурових комплектів.

2. Зобразити функціональну схему з'єднувального тракту зв'язку абонентів А та Б, увімкнених до станцій, зазначених в табл. 5.

Таблиця 5

Вихідні дані для побудови з'єднувального тракту

Абонент	Станції вмикання абонентів за цифри Y
	0	1	2	3	4
А	РАТС-2	РАТС-4	ВАТС	ВАТС	ПС
Б	ВАТС	ВАТС	РАТС-2	РАТС-2	ВАТС
Lал , м	100	200	150	50	250
	5	6	7	8	9
А	ВАТС	ВАТС	РАТС-5	ВАТС	РАТС-3
Б	РАТС-5	ПС	ВАТС	ПС	ВАТС
Lал , м	300	400	280	180	240

Методичні вказівки

Схему групоутворення КЕАТС «КВАНТ» наведено на рис. 3.1 та 1.2 даної задачі.

Для побудови схеми слід визначити:

- кількість блоків БАЛ типу 64x32x16/16;

- кількість та тип блоків БЗЛ;

• зв'язність f_{бал-бзл}, f_{БЗЛ-БЗЛ}, f_БЗЛ;

• кількість вихідних і вхідних шнурових комплектів: V_ВШК, V_ВхШК.

Рис. 3.1. Схема групоутворення АТС «Квант» ємністю 128 номерів.

За ємності ВАТС N_ВАТС < 512 номерів використовують БЗЛ типу БЗЛ-04 з параметрами 323232, а за N_ВАТС > 512 номерів - БЗЛ-06 з параметрами 646464.

Кількість приймачів набирання номера (ПНн), комплектів з’єднувальних ліній (КЗЛ_ВИХ, КЗЛ_ВХ), приймачів та передавачів багаточастотних (ПРМ_БЧ, ПРД_БЧ) залежить під відповідного телефонного навантаження на ці комплекти та норм втрат викликів. ПНН, КЗЛ_ВХ, КЗЛ_ВИХ, ПРМ_БЧ, ПРД_БЧ рівномірно розподіляються по всіх блоках БЗЛ і вмикаються до каскаду D. Кількість даних станційних комплектів у задачі не обчислюється.

Входи каскаду С розподіляються між міжблоковими перемичками, зв'язність яких становить f_{БАЛ-БЗЛ}, f_{БЗЛ-БЗЛ}, та внутрішньоблоковими перемичками, зв'язність яких -f_БЗЛ.

Кількість блоків БАЛ визначається за формулою:

g_БАЛ = N_ВАТС / N_БАЛ,

де N_БАЛ = 64 - кількість АЛ, ввімкнених до блока БАЛ. Кількість блоків БЗЛ визначається таким чином:

- якщо N_ВАТС < 256 (128 чи 256), то використовують БЗЛ-04 з параметрами 32x32x32 (два чи чотири блоки відповідно);

- за V_ВАТС >256 застосовується БЗЛ-06 з параметрами 64x64x64, при цьому

g_БЗЛ = g_БАЛ/ 2. Зв'язність f_{БАЛ-БЗЛ} (f_{БЗЛ-БАЛ}) визначається за формулою:

f_{БАЛ-БЗЛ} = М_вихБАЛ/ g_БЗЛ = 16/g_БЗЛ.

Число входів у каскад С одного БЗЛ від усіх БАЛ дорівнює:

N_{БАЛ-БЗЛ}=f_{БАЛ-БЗЛ} g_БАЛ.

Інші входи до каскаду С розподіляються між міжблоковими перемичками БЗЛ-БЗЛ та внурішньоблоковими перемичками усередині БЗЛ. Значення зв'язності f_{БЗЛ-БЗЛ} та f_БЗЛ визначаються за допомогою наступного співвідношення

N_{БЗЛ-БЗЛ} = N_БЗЛ - N_{БАЛ-БЗЛ} = 64 - N_{БАЛ-БЗЛ} =f_БЗЛ + (g_БЗЛ- 1) f_{БЗЛ-БЗЛ}.

Наведене співвідношення враховує, що перемички усередині БЗЛ займають два входи до каскаду С, а міжблокові перемички позв'язують БЗЛ один з одним за принципом «кожний з кожним». Для прискорення визначення можна рекомендувати взяти значення f_{БЗЛ-БЗЛ} з табл. 3.1.

Таблиця 3.1

-Рекомендовані значення f_{БЗЛ-БЗЛ}

N, ємність ВАТС	512	1024	2048
fБЗЛ-БЗЛ	6	4	2

Кількість ВШК та ВхШК зумовлено параметрами БАЛ: 64x32x16/16. Загальна кількість ВШК та ВхШК на ВАТС дорівнює:

V_ВШК= V_ВхШК х g_БАЛ  16.

Рис. 3.2 - Схема групоутворення АТС «Квант» ємністю 2048 номерів

3. З'єднувальний тракт зображується згідно зі структурною схемою, функціональною схемою РАТС-5 (як і у попередньому завданні). Функціональні схеми ВАТС "Квант" ємністю 256 та 2048 номерів наведено на рис. 3.3 та 3.4 відповідно.

У частині схеми тракту, котрий належить до ВАТС «Квант», зображуються абонентські, шнурові та лінійні комплекти, приймачі сигналів керування, що вони беруть участь у встановленні даного з'єднання, а також ПКП та ЦКП.

Рис. 3.3 Схема АТС «Квант» ємністю 256 номерів

Рис. 3.4 - Схема АТС «Квант» ємністю 2048 номерів

У частині схеми тракту, котрий належить до ВАТС «Квант», зображуються абонентські, шнурові та лінійні комплекти, приймачі й давані сигналів керування, що вони беруть участь у встановленні даного з'єднання, а також ПКП та ЦКП. Типи лінійних комплектів залежать від провідності застосовуваної ЗЛ у напрямку до опорної РАТС-5. За використання трипроводових ЗЛ на АТС «Квант» встановлюються: на вихідному кінці ‑ вихідний комплект з можливістю видавання адресної інформації декадним кодом батарейними Імпульсами трипроводовий (ВихКБ-3); на вхідному кінці вхідний комплект з можливістю приймання адресної інформації декадним кодом батарейними імпульсами (ВхКБ-3). Якщо в напрямку до опорної РАТС використуються двопроводові ЗЛ, то на ВАТС доцільно встановити аналогічні двопроводові комплекти - ВихКБ-2, ВхКБ-2.

ЗЛ від ВАТС на опорній РАТС вмикаються у входи ступеня 1ГП, відповідно до функціональної схеми РАТС-5 (розділ 2).

ЗЛ до ВАТС вмикаються власним виходом у поле ступеня 1ГП чи II ГП РАТС-5 через відповідний комплект РЗЛ_Вих. Якщо ємність ВАТС < 300 номерів, то для зв'язку з ВАТС на РАТС типу АТСК-У використовується ступінь ГПК-ГПКМ.

Д О Д А Т К И

Рис. Д-1.1. Функціональна схема декадно-крокової РАТС, ємністю 4000 номерів.

Рис. Д-2.1. Структурна схема МсТМ.

ДОДАТОК 3