Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Припинення трудового договору.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
258.56 Кб
Скачать

2. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Ст. 38 та ст. 39 КЗпП України визначають порядок та умови розірвання трудового договору з ініціативи працівника (в першому випадку – трудового договору, укладеного на невизначений строк, а в другому – строкового трудового договору (п.п. 2, 3 ст. 23 КЗпП України)).

Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП України).

Для звільнення за власним бажанням працівник повинен подати письмову заяву про припинення трудових відносин за два тижні. Головна мета попередження – надання можливості роботодавцю підібрати нового працівника на місце того, який звільняється за власним бажанням; працівнику ж в останній раз надається можливість визначитися з місцем своєї подальшою роботою.

Сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це у межах 2-тижневого строку. Якщо роботодавець звільнить працівника до закінчення строку попередження за відсутності його згоди суд повинен відновити його на роботі.

Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а роботодавець зобов'язаний видати йому трудову книжку і провести розрахунок. У такому випадку останнім днем роботи є той день, про який працівник письмово попередив роботодавця про розірвання трудового договору.

Якщо працівник залишить роботу до закінчення строку попередження і без наказу роботодавця про звільнення його достроково, то роботодавець може кваліфікувати це як прогул без поважних причин і звільнити працівника за п. 4 ст. 40 КЗпП України.

За наявності поважних причин трудовий договір може бути розірваний у термін, про який просить працівник. До поважних причин відносяться: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом тощо. Цей перелік не є вичерпним. Залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку поважними можуть бути визнані й інші причини.

Якщо після закінчення строку попередження про звільнення працівник не покинув роботу і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не має права звільнити його за поданою раніше заявою. Звільнення в цьому разі є законним лише у випадку, коли на місце, що вивільняється, запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства роботодавець не може відмовити в укладенні трудового договору (наприклад, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства за погодженням між керівниками підприємств (ч. 4 ст. 24 КЗпП України)).

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує: а) законодавство про працю; б) умови колективного чи трудового договору.