Тема 5. Зовнішня політика автономної Гетьманщини

1. Коливання зовнішньополітичних орієнтацій в період гетьманства Ю.Хмельницького – П.Дорошенка.

2. Дипломатія І.Мазепи та П.Орлика.

3. Зовнішня політика Гетьманщини періоду занепаду (від І.Скоропадського до К.Розумовського).

ЛІТЕРАТУРА

1. Горобець В.М. Українсько-російські політичні відносини другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст.: тенденції, характер, етапи [Електронний ресурс] / В.М. Горобець, О.К. Струкевич // Український історичний журнал. – 1997. – №1. – C. 22-43. – Режим доступу до джерела: http://history.org.ua/JournALL/journal/1997/1/2.pdf

2. Дорошенко Д.І. Гетьман Петро Дорошенко: Огляд його життя та політичної діяльності / Д.І. Дорошенко. – Нью-Йорк: Видав. укр. вільної АН у США, 1985. – 712 с.

3. Крип’якевич І.П. Історія України / І.П. Крип’якевич : [відп. редактори Ф.П. Шевченко, Б.З. Якимович]. – Львів: Світ, 1990. – 520 с. – (Пам’ятки історичної думки України).

4. Нариси з історії дипломатії України / [О.І. Галенко, Є.Є. Камінський, М.В. Кірсенко та ін.] : під ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернативи, 2001. – 736 с.

5. Овсій І.О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник [Електронний ресурс] / І.О. Овсій. – К.: Либідь,1999. – 240 с. – Режим доступу до джерела: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-8.html

6. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба [Електронний ресурс] / Оглоблин Олександр : [ред. Л.Винар]. – 2-ге вид., доп. – К., 2001. – 461 с. – Режим доступу до джерела: http://litopys.org.ua/coss3/ohl.htm

7. Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / [Є.О. Бондарєв, В.П. Горбатенко, В.А. Греченко та ін.] : за ред. В.І. Танцюри. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 488 с.

8. Смолій В.А. Українська національна революція XVII ст. (1648-1676 рр.) / В.А. Смолій, В.С. Степанков. – К.: Альтернативи, 1999. – 352 с.

9. Чухліб Т. Гетьмани і монархи: Українська держава в міжнародних відносинах 1648–1714 рр. / Т. Чухліб. – Вид. 2-ге, доопрац. – К.: Арістей, 2005. – 640 с.

10. Яковлєва Т.Г. Кримсько-турецький фактор у політиці гетьманів України у 60-ті рр. XVII ст. [Електронний ресурс] / Т.Г. Яковлєва // Український історичний журнал. – 2003. – №2. – С. 14-24. – Режим доступу до джерела: http://history.org.ua/JournALL/journal/2003/2/2.pdf

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Завдання першого питання полягає у аналізі перебігу стосунків української суспільної верхівки з Річчю Посполитою, Османською імперією та Московською державою на тлі міжнародних взаємин у Центрально-Східній Європі у період гетьманування Юрія Хмельницького (1659-1663, 1677-1681 рр.) та Петра Дорошенка (1665-1676 рр.). Слід дослідити зовнішньополітичну діяльність гетьманських урядів щодо пошуку способів військово-політичного та міжнародно-правового утвердження (легітимації) нового державного утворення - Війська Запорозького [1, c. 26-29; 2; 3, c. 194-204; 5; 7, c. 127-132; 8, c. 237-250, 277-289, 300-329; 9; 10].

У другому питанні необхідно розкрити зміст зовнішньої політики гетьманів Івана Мазепи та Пилипа Орлика. Слід описати залежний стан Українського Гетьманату від Москви (юридично закріплений Коломацькою угодою 1687 р.), що змусило І.Мазепу виступати спочатку союзником Москви у війні проти Криму та Туреччини, а із початком Великої Північної війни (1700-1721 рр.) надавати військову та економічну допомогу антишведській коаліції. Потрібно розкрити обставини кризи українсько-російських відносин, які змусили І.Мазепу та його наступника – Пилипа Орлика шукати союзу з Річчю Посполитою, Швецією, Кримським ханством, а також наслідки таких взаємин [1, c. 30; 3, c. 208-220; 5; 6; 7, c. 137-145; 9].

Третє питання передбачає розгляд міжнародної діяльності Гетьманщини від початку гетьманування І.Скоропадського до ліквідації української автономії за часів К.Розумовського. Інкорпорація козацької держави до складу Російської імперії призвело до перетворення Гетьманату у колоніальний об’єкт, який мав обслуговувати інтереси метрополії. Варто висвітлити питання втручання російської адміністрації в кадрову політику Гетьманату, описати проведені Петербургом інкорпораційні за змістом реформи 1722-1725 рр., які були спрямовані на ліквідацію автономії Гетьманщини, асиміляції та наступного поглинання українських земель загальноімперським організмом. Аналізуючи розвиток російсько-українських політичних відносин, слід порівняти політико-правовий статус та повноваження гетьманів з повноваженнями царських представників у період 1727-1764 рр. [1, c. 30-34; 3, c. 220-224; 5; 7, c. 145-150; 9].