- •Тема 1. Зовнішня політика держави як об′єкт дослідження
- •Тема 2. Зовнішня політика Київської Русі
- •Тема 3. Зовнішня політика Галицько–Волинської Русі епохи розквіту
- •Тема 4. Зовнішня політика Козацької держави
- •Тема 5. Зовнішня політика автономної Гетьманщини
- •Тема 6. Зовнішня політика України на початку хх століття
- •Тема 7. Зовнішня політика урср
- •Тема 8. Українська діаспора як фактор міжнародних відносин
- •Тема 9. Роль зовнішньополітичного потенціалу України у формуванні та реалізації її національних інтересів
- •Тема 10. Становлення сучасної України як суб’єкта міжнародних відносин
- •Тема 11. Діяльність України в рамках оон
- •Тема 12. Зовнішньополітична взаємодія України з провідними країнами Західної Європи
- •Тема 13. Проблеми взаємодії України та єс
- •Тема 14. Відносини Україна–нато в контексті української та європейської безпеки
- •Тема 15. Співробітництво України з країнами–близькими сусідами
- •Тема 16. Україна у двосторонньому співробітництві із сусідами «другого порядку»
- •Тема 17. Україна у загальноєвропейських системах співробітництва
- •Тема 18. Україна – країни Північної Америки: становлення та перспективи поглиблення стратегічного партнерства
- •Тема 19. Відносини з Росією як основний напрям зовнішньої політики України
- •Тема 20. Зовнішня політика України на пострадянському просторі
- •Тема 21. Місце України в інтеграційних структурах пострадянського простору
- •Тема 22. Україна та міжнародні фінансові структури
- •Тема 23. Становлення і розвиток відносин України з країнами Близького та Середнього Сходу
- •Тема 24. Україна та країни Азійсько-Тихоокеанського регіону
- •Тема 25. Проблеми та перспективи розвитку відносин України з країнами Африки та Латинської Америки
- •Зовнішня політика україни
Тема 3. Зовнішня політика Галицько–Волинської Русі епохи розквіту
Зовнішня політика Галичини та Волині до об′єднання двох князівств.
Зовнішня політика об′єднаного князівства (за князювання Романа Мстиславовича).
Міжнародна діяльність Данила Галицького та його наступників.
ЛІТЕРАТУРА
Головко О.Б. Держава Романовичів та Золота Орда / О.Б. Головко // Український історичний журнал. – 2004. – № 6. – С. 3-16.
Ісаєвич Я. Князь і король Данило та його спадкоємці / Ярослав Ісаєвич [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. – 2001. – № 48 (372). – Режим доступу до джерела: http://www.dt.ua/3000/3150/33129/
Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь / М.Ф. Котляр. – К.: Альтернативи, 1998. – 336 с.
Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство [Електронний ресурс] / І.П. Крип’якевич. – 2-е вид., із змінами і доп. – Львів: Ін-т українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1999. – 220 с. – Режим доступу до джерела: http://litopys.org.ua/krypgvol/krypgv.htm
Крип’якевич І.П. Історія України / І.П. Крип’якевич. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.
Майоров О. Зовнішня політика Галицько-Волинської Русі часів Четвертого Хрестового походу: стосунки з Німеччиною, Візантією та Польщею / Олександр Майоров // Ruthenica. – К.: Інститут історії України НАН України, 2008. – № 7. – С. 105-129.
Моця О.П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів / О.П. Моця // Український історичний журнал. – 2007. – № 1. – С. 4-19.
Овсій І.О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник [Електронний ресурс] / І.О. Овсій. – К.: Либідь,1999. – 240 с. – Режим доступу до джерела: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-8.html
Основи політичної науки: Курс лекцій : у 4 т. / [Б.Кухта, Г.Ткаченко, Л.Старецька та ін.] : за ред. Б.Кухти. – Львів: Кальварія, 1997. Т. 4: Міжнародна політика. – 1999. – 436 с.
Пашуто В.Т. Внешняя политика Древней Руси / В.Т. Пашуто. – М.: Наука, 1968. – 474 с.
Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / [Є.О. Бондарєв, В.П. Горбатенко, В.А. Греченко та ін.] : за ред. В.І. Танцюри. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 488 с.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Феодальна роздрібненість на Русі змінила характер її зовнішньої політики – відносно єдиній зовнішній політиці настав кінець. З другої половини ХІ ст. розвиваються зовнішньополітичні зв’язки окремих самостійних князівств Русі, серед яких на статус великих претендували Галичина та Волинь. У першому питанні необхідно розкрити геополітичні і зовнішньополітичні умови внутрішнього зміцнення та розвитку Галицького та Волинського князівств, появи умов для їхнього об’єднання у другій половині ХІІ ст. Окрему увагу слід приділити дипломатичній діяльності галицьких (насамперед Володимира (Володимирка) Володаревича та Ярослава Осмомисла) та волинських (насамперед Романа Мстиславича) князів щодо зміцнення й розширення своїх володінь, а також боротьбі князівств з сусідніми державами та племенами за вплив у регіоні [3, c. 69-152; 4; 5, с. 71-74; 7].
У другому питанні доцільно розглянути зовнішню політику Романа Мстиславича у роки його правління об’єднаним Галицько-Волинским князівством. Слід висвітлити військові, політичні, династичні, економічні стосунки князя із сусідніми європейськими країнами (Польщею, Угорщиною, Німеччиною, Візантією, Римом), походи проти половців; розкрити зовнішньополітичні фактори посилення та послаблення державної могутності Галицько-Волинського князівства [3, c. 153-160, 256-266; 4; 5, с. 74-76; 6; 8, c. 46-51; 10, c. 164-166, 201, 212-213, 221].
Розкриваючи зміст третього питання, слід охарактеризувати основні вектори зовнішньополітичної діяльності роду Романовичів, проаналізувати роль його представників у міжнародній політиці того часу. Першочергове значення має розгляд закордонної політики Данила Галицького, на час правління якого Галицько-Волинське князівство стало одним з найвпливовіших міжнародних суб’єктів у Центральній Європі. Треба коротко описати його стосунки з угорськими, польськими та литовськими феодалами, Тевтонським Орденом, Папським Престолом та Золотою Ордою. Також слід проаналізувати причини ослаблення позицій Галицько-Волинського князівства на міжнародній арені за володарювання наступників короля Данила [1; 2; 3, c. 178-228, 266-292; 4; 5, с. 76-81; 7, с. 16-18; 9, с.357-358; 11, с. 66-72].