Тема 19. Відносини з Росією як основний напрям зовнішньої політики України

1. Українські та російські національні інтереси: асиметрія взаємовпливу.

2. Військовий, економічний та інформаційний вплив Російської Федерації в Україні як зовнішньополітична безпекова проблема України.

3. Основні сфери україно-російського співробітництва.

ЛІТЕРАТУРА

1. Василенко Г. Українсько-російські відносини у контексті енергетичної безпеки України / Г. Василенко // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К., Нац. у-т. ім. Т. Шевченка, Ін-т міжнар. відносин. – 2001. – Вип. 26. – С. 184-188.

2. Гаврилишин Б. Україна і Росія у світовому контексті / Б. Гаврилишин // Філософська і соціологічна думка. – 1991. –№ 10. – С.3-7.

3. Гетьманчук М. Україна між Росією та Польщею: геополітичний аспект / М. Гетьманчук //Укр. нац. ідея. – 2002. – Вип 11. – С. 54–63.

4. Дергачов А. Украинско-российские отношения – европейский и евразийский контекст / А. Дергачов // Полис. – 2000. – № 6. – С. 110-122.

5. Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Російською Федерацією і Україною (31 травня 1997 р., Київ) // Голос України. – 1999. – 13 січ.

6. Зовнішньополітичні пріоритети Росії (аналітична доповідь) // Політична думка. – 1998. – № 1. – С. 76.

7. Курпас Ю. Українсько-російські відносини через призму територіальних проблем: визначення статусу Чорноморського флоту і м. Севастополя (правова оцінка) / Ю. Курпас // Київський ун-т як осередок національної духовності, науки, культури. – Матер. наук.-практ. конф., присвяч. 165-річчю ун-ту. – К.: Вид. Центр КДУ, 1999. – Ч. І. – С. 90-94.

8. Мазаракі А. За спільності мотивів стратегічного партнерства. Економічні відносини України з Російською Федерацією / А. Мазаракі, В. Юхименко // Політика і час. – 2002. – № 6. – С. 3-12.

9. Малик Я. Й. Інтеграційні процеси на пострадянському просторі: Навч. посіб. / Я. Й. Малик, Б. Д. Вол, Д. С. Занько. – Львів: Паіс, 2007. – 68 с.

10. Малуха М. Україна у сучасних геополітичних концепціях Росії / М. Малуха // Універсум. – 2006. – № 1–2. – С. 26–28.

11. Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічні перспективи / [За заг. ред. С. І. Пірожкова]. – К.: Вид-во «НІПМБ», 2001. – 624 с.

12. Україна у сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний аспекти: [Кол. моногр.] / [За ред. Ф. М. Рудича]. – К.: МАУП, 2002. – 488 с.

13. Чекаленко Л. Д. Зовнішня політика України: Підручник / Л. Д. Чекаленко. – К.: Либідь, 2006. – 710 с.

14. Чекаленко Л. Д. Посилення гуманітарного чинника в українсько-російських відносинах / Л. Д. Чекаленко // Стратегічна панорама. – 2004. – № 2. – С. 130 – 137.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Україна та Росія є незалежними суб’єктами міжнародних відносин, провідними державами європейського простору. Саме тому взаєморозуміння та партнерські відносини між ними є запорукою стабільності не тільки в регіоні, а й на континенті в цілому. У першому питанні слід прослідкувати проблеми становлення та розвитку відносин з Росією як стратегічним партнером нашої держави, з яким вона розвиває та поглиблює співпрацю у всіх площинах міжнародного життя. У даному питанні слід розглянути основні нормативні документи, на яких грунтується спілкування між державами, особливо на Договорі між Україною та Російською Федерацією «Про дружбу, співробітництво і партнерство» від 31 травня 1997 р., Угоді між Російською Федерацією та Росією «Про статус і умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України» від 28 травня 1997 р. [2; 5; 6; 9, с. 36–43; 12, с. 49–52; 13, с. 408–424].

У другому питанні слід з’ясувати російські загрози Україні з урахування того, що українсько–російські відносини впливають на безпеку в регіоні, так і на політичний клімат у Європі загалом. У цьому випадку варто розглянути, які зусилля застосовують обидві держави для вирішення таких базових проблем їх взаємостосунків як: розвиток політичного та економічного співробітництва, питання демаркації українсько-російського кордону, проблеми пострадянської спадщини, захист прав людини, стосунки у гуманітарній галузі (зокрема у інформаційній сфері, «мовне питання», захист прав співвітчизників) тощо. Для цього необхідно враховувати найрізноманітніші фактори, а особливо геополітичні та історичні реалії, «великодержавницькі» амбіції частини російського суспільства та істеблішменту, що часто проявляються у ігноруванні РФ норм та принципів міжнародного права, недопущенні самостійної зовнішньої та внутрішньої політики країн пострадянського простору, втручанні у внутрішні справи Української держави. Особливу увагу у другому питанні слід присвятити проблемі перебування на території України іноземних військ, а саме Чорноморського флоту Російської Федерації [1; 3; 7; 10; 13, с. 424–441; 14].

Третє питання присвячене основним напрямам співробітництва між Україною та Російською Федерацією. Йдеться передусім про торгівельно-економічну співпрацю з Росією, яка є основним торгівельним партнером України. Важливе значення має й активізація співпраці в аерокосмічній галузі, нафтопереробній і хімічній промисловості та енергетиці, машино- та суднобудуванні, металургії тощо. Особливу увагу слід звернути на енергетичну галузь, зокрема на використання Росією монополії на транзит енергоносіїв в Україну і, як наслідок, цінового тиску на пострадянські країни в цілому та Україну зокрема. У цьому питанні слід розглянути реалії та перспективи співпраці в атомній енергетиці, беручи до уваги значну залежність нашої держави від ядерно-енергетичних матеріалів, оснащення, приладів, які постачаються з Росії. Важливе місце серед напрямів співпраці займає й співробітництво у військово-промисловій сфері, особливо в ракетно-космічній та авіабудівній галузях, у сфері озброєння та військової техніки [4; 8; 11; 13, с. 442–457].