Тема 13. Проблеми взаємодії України та єс

1. Інтеграція як найвища форма співробітництва. Моделі інтеграції. Етапи формування та розвитку ЄС.

2. Цілі, зовнішньополітичні орієнтири ЄС та механізми їх реалізації стосовно України.

3. Інтеграція до ЄС як основна зовнішньополітична ціль Української держави: правові підстави та механізми реалізації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Борко Ю. А. От европейской идеи – к единой Европе / Ю. А. Борко; Ин-т Европы РАН. – М.: Деловая литература, 2003. – 463 с.

2. Волес В. Творення політики в Європейському Союзі / Волес В., Волес Г. – К., 2004. – 871 с.

3. Копійка В. В. Розширення Європейського Союзу. Теорія і практика інтеграційного процесу / Копійка В. В. — К.: Вид-во КНУ ім. Тараса Шевченка, 2002. — 253 с.

4. Копійка В. В. Європейський Союз: заснування і етапи становлення: Навч. посіб. / Копійка В. В., Шинкаренко Т. І. — К.: Ін Юре, 2001. — 448 с.

5. Мартинюк В. Розвиток політики безпеки і оборони Європейського Союзу: можливості для інтеграції України / Віталій Мартинюк // RU (Research Update). – 14-й рік видання. – №32/550. – 3 жовтня 2008 р. – Режим доступу до рес.: http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article &sid=6032584&mode=thread&order=0&thold=0;

6. Міжнародні інтеграційні процеси сучасності / В. С. Будкін, М. А. Дудченко А. С., Філіпенко [та ін.] — К.: Знання України, 2004. —304 с.

7. Мусис Н. Усе про спільні політики Європейського Союзу / Мусис Ніколас. – К.: К.І.С, 2005. – 466 с.

8. Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В. А. Смолія. – К.: Україна, 2001. – 736 с.

9. Посельський В. Конституційний устрій Європейського Союзу / Посельський В. — К.: Таксон, 2005. — 280 с.

10. Посельський В. Європейський Союз після ратифікації Лісабонського договору / Володимир Посельський // Дзеркало тижня. – 2009. – 10 жовтня. – №38(766).

11. Східне партнерство ЄС: додаткові можливості для євроінтеграції України / [І. Ф. Ґазізуллін, М.М.Гончар, О. В. Коломієць [та ін.] ; за ред. В. Мартинюка. ; УНЦПД. – К.: Агентство "Україна", 2009. – 84 с.

12. Силіна Т. Володимир Хандогій: «Нам необхідно постійно продовжувати діалог…» / Тетяна Силіна // Дзеркало тижня. – 2009. – 5 — 11 вересня – №33 (761).

13. Хмелько В. Ставлення громадян України до її вступу до Євросоюзу і НАТО і їхні оцінки своєї обізнаності стосовно цих організацій / Хмелько В. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2006. – №1. – С. 71–87.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розгляд першого питання необхідно розпочати з висвітлення теоретичних аспектів міждержавної інтеграції. Доцільно виділити основні підходи до трактування поняття “інтеграція”, виявити її причини та цілі. Особливу увагу слід зосередити на моделях інтеграції та її формах, які виділяються у практичній діяльності та у науково-теоретичних розробках дослідників. На підставі цього слід проаналізувати процес формування та розвитку Європейського Союзу (ЄС) як міждержавного інтеграційного об’єднання, яке здійснює найбільший вплив на українську державу [1-4; 6-7; 9-10].

Починаючи розгляд другого питання необхідно з’ясувати зовнішньополітичні цілі та орієнтири Спільної зовнішньої політики та політики безпеки (GASP) ЄС в Україні – йдеться, передусім, про забезпечення міжнародної безпеки у сферах боротьби з тероризмом, нелегальною міграцією, екологічними проблемами, розширення торгівлі, розвитку науки тощо. Слід розглянути центри прийняття рішень у рамках GASP (керівництво держав-членів, президент Ради ЄС, Європейська комісія та Європейський парламент, Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політика та безпеки) та їх позиції щодо України. У цьому питанні варто проаналізувати засоби впливу ЄС на нашу державу – узгодження політики держав-членів, застосування економічних санкцій і програм допомоги та розвитку, заохочення перспективи вступу до ЄС тощо, а також основні загрози застосування силового тиску в майбутньому [2-3; 5; 7; 9-10].

У третьому питанні варто зосередитись на розгляді зовнішньополітичних цілей України, та проаналізувати причини домінування серед них бажання інтеграції до ЄС. Слід визначити правові й соціальні підстави та механізми її втілення – узгодження законодавства, розвиток транскордонної співпраці та програми сусідства, перспективи створення зони вільної торгівлі, політичні і економічні труднощі інтеграції тощо. Зокрема слід проаналізувати: 1) об’єктивні та суб’єктивні причини вибору курсу на інтеграцію України до ЄС; 2) зародження двосторонніх відносин; 3) правову базу двосторонніх стосунків ЄС та України; 4) європейський курс Президента Л. Д. Кучми; 5) “романтизм” європейського курсу Президента В. А. Ющенка; 6) подальші перспективи двосторонньої співпраці [3; 5; 8; 11-12; 13].