Кембріджська школа

А. Маршалл

ПОГЛЯДИ:

• Найбільшим здобутком є поєднання

елементів теорії вартості з теорією граничної корисності;

• основним методом дослідження обрав метод часткової рівноваги;

• ввів в обіг поняття «економіки» замість політичної економіки;

• предмет дослідження поділив на два відносно самостійні об’єкти – мікроекономіка та макроекономіка;

• у центрі дослідження знаходиться ціна продукту.

Ф. Ліст

1789-1846 рр.

ПРАЦЯ:

• «Національна система політичної економії, міжнародної торгівлі, торгова політика й німецький митний союз».

ПОГЛЯДИ:

• Заснував історичний метод дослідження

• головний предмет дослідження вбачав в визначній ролі держави

В. Рошер

1817-1894 рр.

Праці :

• «Короткі основи курсу політичної економії з погляду історичного методу»,

• «Система політичної економії».

ПОГЛЯДИ:

• Основоположник історичної школи.

• Розробив історичний метод економічної науки.

К. Кніс

1821-1898 рр.

Праця:

• «Політична економія з історичного погляду».

ПОГЛЯДИ:

• Прагнув обґрунтувати необхідність перебудови політичної економії з позицій вульгарно-історичного методу.

Б. Гільденбрант

1812-1878 рр.

Праця:

• «Політична економія сучасного і майбутнього».

ПОГЛЯДИ:

• В своїй головній праці намагався виявити «існуючі економічні закони».

• На його думку, економічний розвиток носить лінійний нециклічний характер.

Г. Шмоллер

1838-1917 рр.

ПРАЦЯ:

• «Основи загального вчення про народне господарство»

ПОГЛЯДИ:

• На думку Шмоллера, економічне життя — це частина активної культурної моделі, а економічна наука мала була б визначати засоби або закони культурного розшарування в економічному аспекті, в та­кий спосіб забезпечуючи узгодження змін у культурі з економічним зростанням або спадом.

Л. Брентано

1844—1931 рр.

Праці:

• «Класична політична економія» (1888)

• «Етика і народне господарство в істо­рії» (1894).

ПОГЛЯДИ:

• Брентано надавав визначальної ролі в економіці етичному і правовому факторам, ігнорував виробництво, стояв на позиціях мінової концепції.

К. Бюхер

1877—1930 рр.

ПРАЦІ:

• «Піднесення національної економіки» (1893).

ПОГЛЯДИ:

• У цій праці він досліджує доекономічні стадії індустріальної еволюції, які передували розквіту цивілізації, аналізує зростання національної економіки на стадіях домашнього господарства, розвитку міста, на­ції, приділяючи особливу увагу відносинам, які складаються між виробником і споживачем.

В. Зомбарт

1863—1941 рр.

ПРАЦІ:

• «Сучасний капіталізм».

ПОГЛЯДИ:

• Зомбарт висунув та обґрунтував концепцію соціального плюраліз­му

• Він не погоджувався з марксистами щодо неминучості революційної заміни капіталізму соціалізмом.

М. Вебер

1864—1920 рр.

ПОГЛЯДИ:

• Був дослідником широкого діапазону, який системно аналізував процеси суспільного розвитку і встановив деякі загальні його закони.

• Він висунув концепцію так званих ідеальних типів, суть якої полягала у формулюванні закономірностей і узагальнень на підставі аналізу конкретних фактів і процесів історичного розви­тку

Р. Штаммлер

1856-1938 рр.

Праця:

• «Господарство і право».

ПОГЛЯДИ:

• Визнавав перевагу права над економікою.

• Намагався спростувати марксизм, що ототожнювався ним з економічним детермінізмом, з позиції юридичного світогляду.

Р. Штольцман

1852-1930 рр.

ПРАЦІ:

• «Соціальні кате­горії» (1896)

• «Мета в народному господарстві» (1907).

ПОГЛЯДИ:

• Дотримувався погляду, що виробництво є нейтральним у соці­альному плані і не зв'язаним органічно з конкретним суспільним ладом.

• Його основу він бачив у суспільному поділі праці, але роз­глядав останній як виключно технологічне явище.

Ф. Оппенгеймер

1864-1943 рр.

ПОГЛЯДИ:

• Теорія «ліберального соціалізму».

• Ідеалізував капіталізм вільної конкуренції, який ототожнював з простим товарним виробництвом і приватною власністю.

Ф. Рузвельт

1933-1938 рр.

ПОГЛЯДИ:

• Здійснював «Новий курс». Головні напрями:

• Реформа банківської системи;

• Припинення обміну бакнот на золото;

• Реформування с/г і промисловості;

• Соціальні реформи.