Види і форми бібліотечної реклами та її розповсюдження

Види реклами:

1. Друковані видання (листівки, буклети, плакат, запрошення)

2. Художньо оформленні оголошення, запрошення, плакати тощо

3. Газетні статті та замітки

4. Виступи на радіо, телебаченні

5. Виступи на громадських зібраннях, мітингах.

Найбільш поширеною формою розміщення рекламного звернення на сторінках періодичних видань. Дуже добре, якщо можна домовитися з редакцією про певну періодичність: із тижня в тиждень, один раз на місяць чи квартал. Не менш важливо, щоб реклама з'явилася на одному і тому ж місці, з повтором відповідних елементів.

Можна скористатись також радіо або телебаченням. Для цього не обов'язково вдаватися до рекламного оголошення, розміщення якого коштує сьогодні недешево. Інтерв'ю з директором або будь-яким

працівником бібліотеки, репортаж з місця масового заходу, розповідь його учасника та ін. - все йде на користь, і може мати, навіть, більший і вплив, ніж рекламний текст, але тільки тоді, коли все це робиться з метою реклами і при цьому витримані основні її принципи.

Для розміщення реклами можна застосувати пакувальні матеріали: паперові або поліетиленові пакети, на яких надрукувати фото бібліотеки, її назву, заклик до завітання, телефон. Для першого знайомства цього буде достатньо.

Рекламні плакати можна розмістити в транспорті: в автобусах, трамваях, електропоїздах приміської зони, навіть, домовившись з власником автомобіля або на службовому транспорті. Хлібний фургон, наприклад, - прекрасна нагода для асоціації з духовним хлібом -книгою. То ж все, що має рухатися перед очима читачів, можна так чи інакше використати в своїх цілях.

Не менш важливо використати ті випадки, коли громадяни вимушені деякий час знаходитись в одному місці: на зупинках автотранспорту, біля великих підприємств, шкіл, кінотеатрів, дитячих садків, пошти, перукарень та інших місцях скупчення людей. Добре виготовлений рекламний плакат обов'язково звертає на себе увагу, а достатність часу буде сприяти його прочитуванню. Читач запам'ятає рекламу і буде постійно відвідувати, що бібліотека функціонує і пропонує щось корисне.

Більш скромною формою є листівки, їх можна опускати в поштову скриньку, розложити на робочих місцях або роздавати в місцях скупчення людей.

Для реклами можна використати вікна або вітрини бібліотеки або інших установ: пошти, перукарні, ощадкаси та ін.

Така різноманітність форм розповсюдження і широкій вибір об'єктів реклами говорить про те, що рекламна діяльність бібліотеки - це особливий вид діяльності, що вона повинна мати свою стратегію і тактику, що її слід проводити не спонтанно, а планомірно. На Заході існує практика організації кампанії з певною методикою її проведення. Для нас - це наступний стан, але починати треба уже сьогодні.

Рекламна компанія починається з вивчення кола потенційних споживачів бібліотечних послуг, вигод та мотивів звернення до і бібліотеки, а також можливостей бібліотеки по задоволенню читацьких запитів . Наголосимо, що двигуном сучасного спілкування між бібліотекою і читачем є користь від звертання до бібліотеки!

Процес вивчення “зовнішнього середовища” бібліотеки тривалий, якщо не постійний, планомірний. Його головна мета – пошук того,

чим саме бібліотека може бути корисною. За результатами відбувається перебудова бібліотечної діяльності, а з тим і відбір рекламного звертання: повного, скороченого та форми його поширення.

Принципи реклами:

- чесність по відношенню до читача (рекламуємо тільки те, що дійсно гідно реклами)

• зацікавленість в допомозі читачеві (все, що робить бібліотека, спрямоване до блага читачів);

• індивідуальність та впізнаваємість (позитивні якості бібліотеки, що притаманні саме їй);

- легкість оглядання тексту (уникайте сірої маси слів, зробіть його легким, привабливим для зору);

- спонукання до негайної дії (намагання приводить до того, що інтерес поступово затихає і запал, що виник під час читання реклами, так і залишається нереалізованим).

Складові частини рекламного тексту :

1. Девіз - це надзвичайно коротке висловлення, в якому відбита ідея саме цієї реклами. Він може мати вигляд лозунгу "Наші скарби - до ваших послуг", якщо мова йдеться про книжкові фонди. Девіз - важливий елемент, але не обов'язковий. Якщо не знайдено девіз, що дійсно прикрасить рекламу, краще обійтися без нього.

2. Звернення до читачів, в якому відразу ж відтворюється заклик до певної читацької групи:"Винахідники і раціоналізатори!", або "Садоводи-любителі!", або "Всім прихильникам фантастики!"

3. Назва об'єкта, що рекламується

4. Перелік позитивних якостей об'єкту

5. Заклик до негайної дії

6. Умови, за яких надається послуга

7. Адреса, телефон.

Мова рекламних текстів вимагає постійного оновлення. Вона потребує лексичних виразних засобів і їх постійної демонстрації.

Основні правила складання тексту реклами:

• висловлюйтесь просто - не затуманюйте свою аргументацію;

• стиль близьких до спілкування;

• мотивації і привабливість;

• девіз: "В інформації велика сила і успіх!", "Успіх - в інформації".

Оформлення: текст має "кидатися в очі" (лівий верхній кут);

• вибір шрифту, ілюстрації;

• консультації з художником;

• комп'ютерна графіка.

Процес обслуговування потребує не тільки технічного але і змістовного оновлення. Рекламний метод виступає засобом модернізації бібліотек не в меншій мірі, ніж комп’ютеризація. Він дозволить добитися оновлення не революційним шляхом – через знищення традицій, а навпаки, розвиваючи кращі з них.

Контрольні питання :

1. Розкрийте роль реклами в трансформації сучасного бібліотечного

процесу.

2. Визначте мету бібліотечної реклами.

3. Назвіть об'єкти реклами в бібліотеці та форми її

розповсюдження.

Тема : Управлінське діяльність в бібліотеці.

Управлінська праця в бібліотеці.

План.

1. Керівники бібліотеки, їх ієрархія.

2. Розподіл праці за циклами управління в ЦБС, бібліотеках – філіях.

3. Предмет, результат управлінської праці.

4. Управлінське рішення: стадії його прийняття та вимоги до нього.

5. Види управлінських рішень.

Література:

1. Справочник библиотекаря / Науч. ред. А.Н.Ванеев,В.А.

Минкина.-С.П.,2002.- С.222-226; 240-241

2 . Управление библиотекой : учеб.-практ. пособ. /Аверянов

А.С.,Ванеев А.Н., Горев В.Г. и др.- С.П., 2003.- С.71-82

Кадри управління – це спеціалісти, яким доручено керівництво діяльністю інших людей, організація їх праці. До управлінського персоналу бібліотеки можна віднести :

1. Керівників – працівників адміністративного апарату (директор, його заступники, завідуючі структурними підрозділами)

2. Спеціалістів – головних спеціалістів структурних підрозділів

бібліотеки.

3. Допоміжні керівні кадри (секретар – друкарки і т. д.)

Керівник бібліотеки – це особа, що здійснює керівництво персоналом бібліотеки чи його підрозділом - філією, відділом, підвідділом, сектором. Керівник наділений розпорядчими, контрольними та дисциплінарними повноваженнями та несе певну відповідальність за роботу ввіреної йому ділянки.

Бібліотека не може існувати без керівників. Вони забезпечують виконання її основного призначення, розробляють стратегію поведінки, офіційно представляють бібліотеку, несуть відповідальність за результати її діяльності.

В залежності від об’єкту управління виділяють керівників лінійних, що здійснюють загальне керівництво об’єктом в цілому, і функціональних – очолюють відділи і служби, забезпечують виконання будь-якої функції управління.

В залежності від рівня управління розрізняють керівників вищої ланки управління (директор, заступники директора); керівників середньої ланки управління (завідуючі відділами); керівники нижчої ланки управління (завідуючі секторами, групами, філіями).

Директор бібліотеки чи ЦБС виступає представником закладу, здійснює керівництво бібліотекою у відповідності з діючим законодавством. Директор являється організатором творчо-виробничої діяльності бібліотеки, відповідає за фінанси, затверджує структуру і розпорядок, схеми основних технологічних процесів, плани роботи, підписує директивні та нормативні документи. Директор формує адміністративний апарат бібліотеки, визначає сферу діяльності, права і обов’язки, формує раду при директорі, інші колегіальні органи. Директор бібліотеки несе відповідальність за роботу бібліотеки в цілому, за ефективне використання матеріальних, фінансових ресурсів, за здійснення заходів з соціального розвитку колективу, забезпечує бібліотеку кваліфікованими кадрами, вирішує питання прийому, звільнення з роботи, розміщення кадрів по підрозділах та посадах. Директор також підтримує зв’язки з іншими бібліотеками, органами НТІ, засобами масової інформації та контролює виробничу та трудову дисципліну, слідкує за дотриманням правил з охорони праці, техніки безпеки.

Завідуючий відділом бібліотеки керує структурним підрозділом, організовує розробку перспективних та поточних планів роботи підрозділу, їх виконання, веде облік роботи відділу, вивчає передовий досвід організації роботи вітчизняних та зарубіжних бібліотек, аналізує та готує пропозиції по їх використанню.

Завідуючий філією здійснює керівництво філією по бібліотечно - інформаційному обслуговуванні користувачів, організовує розробку перспективних та поточних планів роботи, контролює їх виконання, веде облік діяльності філії. Завідуючий забезпечує роботу по обслуговуванню читачів, включаючи індивідуальні та масові форми, довідково-бібліографічне забезпечення, функціонування міжбібліотеч- ного та заочного абонементів, приймає участь в комплектуванні бібліотечних фондів.

Являючись суб’єктами здійснення управлінської діяльності, керівники виконують ряд ролей :

1. управлінську

2. інформаційну

3. роль лідера

Управлінська полягає в тому, що керівник визначає напрямок розвитку бібліотеки чи її структурних підрозділів, вирішує питання розподілу ресурсів. Право прийняття рішення має тільки керівник і він несе відповідальність за наслідки.

Інформаційна – керівник збирає інформацію про внутрішнє і зовнішнє середовище, розповсюджує інформацію у вигляді фактів і нормативних документів, роз’яснює політику та основні завдання бібліотеки.

Роль лідера - виступає в якості представника всього колективу бібліотеки, має бути такою людиною ,яка може організувати, повести за собою.

Предметом управлінської праці являється інформація ,що характеризує стан об’єкту. Результат управлінської праці – управлінське рішення чи дія, необхідне для досягнення мети. Управлінська праця відокремлена від конкретних фізичних навантажень, але не відокремлена від виробничої діяльності бібліотеки, направленої на створення бібліотечних продуктів та надання бібліотечних послуг.

Управлінське рішення – це результат конкретної управлінської діяльності.

Управлінське рішення являє собою процес, що складається із трьох стадій :

1. Підготовка рішення

2. Прийняття рішення

3. Реалізація рішення

Рішення повинні відповідати відповідним вимогам. До таких вимог відносяться: обґрунтованість, чіткість формулювання, реальне здійснення, своєчасність, економічність, ефективність.

В бібліотеці приймається велика кількість самих різних рішень, що розрізняються за змістом, термінами дії та розробки, напрямками і масштабами впливу, рівнем прийнятті, інформаційній забезпеченості.

Рішення можуть бути запланованими і незапланованими. Заплановані рішення є результатом реалізації певних дій, причому число варіантів обмежене, вибір робиться з врахуванням нормативів, стандартів. Незапрограмовані рішення приймаються в ситуаціях, що відрізняються новизною, неповнотою та недостовірністю інформації, складністю впливу різних факторів.

За довго тривалістю дії управлінські рішення можуть бути стратегіч- ними, тактичними і оперативними. В залежності від того, ким приймаються рішення бувають індивідуальні і групові.

Контрольні питання :

1. Хто відноситься до управлінського персоналу бібліотеки?

2. Назвіть та охарактеризуйте основні ролі,які виконують керівники?

3. Які існують види виконавських рішень?

Тема : Методичне управління бібліотеками.

План.

1. Форми керівництва бібліотечною справою.

2. Основні принципи та напрямки методичного забезпечення.

3. Методичний моніторинг.

4. Підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів.

Література:

1. Корнієнко В. Організація безперервної системи підвищення

кваліфікації фахівців – шлях до професіоналізму/В. Корнієнко //

Вісник Кн. Палати.-2005.-№1.-С.29-32

2. Справочник библиотекаря / Науч. ред. А.Н.Ванеев,В.А.

Минкина.-С.П.,2002.- 302с.

3 . Управление библиотекой : учеб.-практ. пособ. /Аверянов

А.С.,Ванеев А.Н., Горев В.Г. и др.- С.П., 2003.- 139с.

В Україні склалися дві форми керівництва бібліотечною справою: організаційне або адміністративне та методичне. Вони тісно пов’язані та доповнюють одне одного.

Організаційне керівництво - це планування та розміщення мережі бібліотек, їх фінансування, заходи щодо покращення матеріально-технічної бази, підбір та розташування кадрів, визначення напрямків змісту та діяльності бібліотек, затвердження планів та звітів, інспектування, визначення правового положення.

Мета методичного керівництва – допомога бібліотекам у виконанні їх функцій; розповсюдження найбільш ефективних форм праці; сприяння роботі з читачами та шляху книги до читача, підвищенню кваліфікації та майстерності бібліотечних працівників.

Методична робота ведеться в кожній бібліотеці.Кожен бібліотекар, особливо спеціаліст з вищою бібліотечною освітою, повинен володіти не тільки методикою бібліотечної роботи, але і необхідними знаннями та вміти самостійно приймати методичні рішення.

Методичне забезпечення діяльності бібліотек здійснюють методичні відділи на основі таких принципів:

• науковості;

• активності;

• рекомендаційності;

• оперативності;

• диференційованого підходу.

Форми науково - методичної роботи:

• Консультації.

• Аналіз програм та планів (кількісний аналіз)

• Використання документів та публікацій.

• Складання методичних матеріалів, які орієнтовані на запити

бібліотек.

• Семінари, конференції, практикуми, відрядження

• Конкурси, вікторини.

Методичне забезпечення функціонування бібліотек включає декілька взаємопов’язаних напрямків:

• аналітичний (аналіз і розвиток окремих бібліотек, бібліотечної мережі в цілому);

• консультативно - методичний (надання консультаційної та практичної допомоги);

• інноваційний (пошук і оцінка існуючих новинок та їх пристосування до умов діяльності конкретної бібліотеки);

• підвищення кваліфікації та перепідготовка бібліотечних кадрів.

Методичний моніторинг – це система спостережень за змінами в діяльності бібліотеки чи мережі бібліотек з метою визначення рівня їх роботи та прийняття методичних рішень, направлених направлених на її вдосконалення.

Спостереження дають можливість визначити стан бібліотечної діяльності і розробити методичні рекомендації по вдосконаленню роботи. Джерелами отримання відомостей про роботу бібліотек є бібліотечна документація:

• звітна;

• планова;

• інформаційна (матеріали нарад, конференцій, семінарів бібліотеч- них працівників, публікації в пресі).

Але основним джерелом отримання відомостей є безпосереднє ознайомлення з роботою бібліотеки, обстеження її діяльності.

Перевірки можуть бути комплексними та тематичними. Перевірка може проводитись як одним спеціалістом, такі бригадою (працівниками різних відділів бібліотеки).

Зібраний матеріал аналізується, оцінюється, на основі цього роблять висновки про рівень роботи бібліотеки, її успіхах та недоліках. Наслідки відображаються в довідці, вкінці якої даються конкретні рекомендації для покращення роботи бібліотеки.

Консультативно – методична допомога.

Надання консультацій – традиційна форма методичної допомоги. За формою проведення консультації можуть бути усними та письмовими

(у формі різних методичних посібників).

Консультації можуть бути індивідуальними і груповими (проводяться на курсах, семінарах бібліотечних працівників). Консультації проводяться на прохання самих бібліотечних працівників та за ініціативою методичного центру.

Консультаційно - методичний вплив здійснюється через:

- методичні посібники - орієнтовані на бібліотекарів із спеціальною бібліотечною освітою;

- методичні листи – консультації з конкретних питань;

- методичні розробки – на допомогу підготовці і проведенню масових заходів;

- інструктивно - методичні матеріали – консультація по використанню на практиці регламентуючих документів( стандартів, інструкцій, норм).

Інноваційна діяльність - провідний напрямок методичного забезпечення роботи бібліотек, що має на своїй меті пошук, розробку і

застосування бібліотечних нововведень. Вона властива всім бібліотекам, які повинні шукати і створювати нововведення і використовувати їх в своїй роботі. В поняття «нововведення» включаються нові(невідомі) або відомі, але модернізовані форми і методи бібліотечної роботи, сприяючі її вдосконаленню. Джерелами нововведень в бібліотеках є передова бібліотечна практика, раціоналізаторські пропозиції бібліотекарів, рекомендації наукових досліджень, нові бібліотечні технології.

Інноваційний процес складається з ряду взаємопов’язаних етапів. Його початком є вивчення бібліотечної практики. Наступним етапом є пошук нововведень, їх виявлення. Джерелами такого виявлення є як опубліковані (книги і статті в журналах, газетах, збірках; методичні та інформаційні видання), так і неопубліковані (рукописи, звіти про науково - дослідну роботу).

Передовим досвідом може бути названий лише такий новий досвід, який відображає ефективніші способи використання умов і засобів бібліотечної роботи. Направлених не тільки на створення раніше невідомих форм і методів роботи, але і на вдосконалення вже відомих і давно вживаних. Або на відновлення нових умовах незаслужено забутих форм і методів.

Завершальним етапом інноваційного процесу є освоєння нововведення в бібліотеці, коли нововведення стає звичною нормою діяльності бібліотеки. Інноваційна діяльність може бути результатом творчості окремого бібліотекаря. Так і колективу бібліотекарів.

Підвищення кваліфікації і перепідготовка кадрів.

Успішне виконання завдань, що стоять перед бібліотеками, вимагає постійного вдосконалення кваліфікації бібліотекарів. Тому професійне зростання бібліотечних кадрів є одним з найважливіших напрямів методичного забезпечення бібліотечній діяльності.

Підвищення кваліфікації має на меті розширення і поглиблення професійних знань бібліотекаря відповідно до займаної посади функціональних обов’язків. Перепідготовка має на своїй меті освоєння нових професійних знань при переході на іншу посаду, на іншу ділянку роботи, у зв’язку з впровадженням нових бібліотечних технологій .

Підвищення кваліфікації і перепідготовка покликані :

• забезпечувати початкову підготовку бібліотекарів, що не мають спеціальної освіти і досвіду бібліотечної роботи;

• сприяти перепідготовці бібліотечних кадрів,

• здійснювати підвищення кваліфікації бібліотекарів відповідно до їх посади і обов’язків.

Визначено декілька напрямків підвищення кваліфікації :

• учбові заклади по підготовці і перепідготовці бібліотечних кадрів( бібліотечні факультети вищих навчальних закладів, бібліотечні відділи училищ культури, університети, факультети і курси підвищення кваліфікації);

• форми підвищення кваліфікації - семінари, практикуми, стажування, ділові ігри, круглі столи…);

• професійна самоосвіта бібліотекарів.

Ці напрями не виключають один одного, а тісно взаємодіють.

До системи підвищення кваліфікації ставиться ряд вимог:

• Повнота охоплення навчанням всіх груп і категорій бібліотекарів без виключення. Система повинна бути побудована таким чином ,щоб кожен бібліотекар через певний часовий інтервал (3-5 років) мав можливість підвищити свою кваліфікацію на курсах, шляхом стажування в іншій бібліотеці.

• Диференційований підхід до різних груп і категоріям бібліотекарів незалежно від типу і виду бібліотеки, посади і функціональної спеціалізації бібліотекаря, його освіти, виробничого стажу і досвіду бібліотечної роботи.

• Систематичність і послідовність, це означає, підвищення кваліфікації здійснюється не епізодично, а постійно і повинно бути націлене на розширення і поглиблення професійних знань.

Контрольні питання :

1. Назвіть основні форми науково - методичної роботи.

2. Розкрийте основні напрямки методичного забезпечення.

3. Охарактеризуйте питання підвищення кваліфікації бібліотечних

працівників.

Тема : Професійні вимоги до керівника бібліотеки та

стиль управління бібліотечним колективом.

План.

1. Керівник бібліотеки, його права, обов’язки, персональна

відповідальність за стан справ.

2. Поняття “стиль керівництва“. Загальна характеристика директивного, демократичного та ліберального стиля управління.

Література:

1. Корнієнко В. Організація безперервної системи підвищення

кваліфікації фахівців – шлях до професіоналізму/В. Корнієнко //

Вісник Кн. Палати.-2005.-№1.-С.29-32

2. Суслова И.И. Управленческий труд в библиотеке / И.И.

Суслова // Науч. и техн. Библиотеке .-1994.-№№.-С.13-19

3 . Управление библиотекой : учеб.-практ. пособ. /Аверянов

А.С.,Ванеев А.Н., Горев В.Г. и др.- С.П., 2003.- С.82-94

Щоб керівник міг виконувати функції в системі управління бібліотекою, він повинен відповідати певним вимогам. Вони визначаються перед усім “ Посадовими інструкціями“. Однією з вимог до директора ЦБС, завідуючого відділом є – вища професійна освіта, для завідуючого філією – або вища, або середня освіта.

Кваліфікація спеціаліста полягає в його можливості виконувати роботи різного ступеня складності. Кваліфікаційні характеристики визначають вимоги до керівників бібліотек. Перелік посадових обов’язків розробляються у вигляді посадових інструкцій.

Текст посадових інструкцій складається із слідуючи розділів:

1. загальна частина

2. функції працівника

3. обов’язки працівника

4. права працівника

5. взаємини (посадові зв’язки)

6. оцінку роботи

7. відповідальність працівника

Посадову інструкцію розробляє керівник працівника, діяльність якого вона регламентує. Затверджує посадову інструкцію керівник установи.

Посадова інструкція може використовуватися як самостійний документ або як додаток до трудового договору. На основі цих документів проводиться атестація, яка виявляє професійні якості керівника та відповідність займаній посаді.

Згідно опитувань керівникам бібліотек повинні бути притаманні слідуючи якості:

1.Організаційні

• вміння зацікавити підлеглих результатами роботи ;

• швидко і самостійно приймати рішення ;

• можливість організувати працю підлеглих ;

• самоконтроль.

2. Професійні якості

• аналізувати свої дії та передбачати наслідки;

• вміння використовувати сучасні методи управління;

• вміння швидко і ефективно вирішувати практичні справи.

3.Творчі якості

• знаходити нове в науці та практиці (новаторство) ;

• аналітичний склад розуму;

• ініціативність

4. Педагогічні якості

• підтримувати контакти;

• вміння прислухатися до думки підлеглих;

• вимогливість та пунктуальність

5. Морально – етичні якості

• чесність

• чуйність

• об’єктивність

• високий рівень культури

6. Суспільно - політичні якості

• особистий приклад в праці

• соціальна відповідальність

• уміння завоювати довіру

Добрий керівник нікому не відповідає “ні”. Існує думка, що керівником потрібно все таки народитись, тому що існують певні якості, які даються людині від природи, їх дуже важко розвивати в процесі навчання. Хоча ніхто не заперечує, що навчитися можна практично всьому, просто керівнику від природи потрібно затратити менше праці і часу на виконання службових обов’язків, як тому у кого не закладено нахилу до управлінської діяльності.

Існує і така модель сучасного бібліотечного керівника –

бібліоменеджера:

- постійно аналізувати свою роль по відношенню до колективу,

вищого керівництва;

- визначає завдання для співробітників, глибоко аналізуючи

основну мету, пристосовуючи її до інтересів конкретного

виконавця ;

- вміння знаходити спільну мову із самими “важкими“ людьми -

лінивими, злими, безпорадними, дуже емоційними, агресивними

самовпевненими чи заляканими.

Вимоги до набору якостей керівника залежать від рівня зайнятої посади. Якщо керівник вищої ланки вирішує стратегічні завдання, для нього важлива широта мислення, прагнення до самостійних дій, то керівник середньої ланки управління зосереджується на вирішенні

завдань по організації діяльності бібліотеки, задоволенні соціальних потреб підлеглих, тому йому необхідні такі риси лідера, як комунікабельність, уміння налагодити роботу.

В роботі керівника бібліотеки є інші моменти, на перший погляд не такі важливі, але які впливають на ефективність його роботи – це наукова організація праці чи культура організації праці керівника, раціональне використання робочого часу, стан робочого місця і документації. Важлива для керівника і культура зовнішнього вигляду, ділового одягу і культура управління собою.

Стиль управління бібліотечним колективом.

Від того якими якостями володіє керівник, залежить і те, який стиль управління він використовує в роботі. Вибір керівником певного стилю керівництва визначає набір методів, якими він користується в організації свого спілкування з колективом.

Існує таке визначення :

Стиль управління в сучасній теорії управління – це сукупність типових і відносних методів впливу керівників на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і завдань.

Стиль керівництва виявляється в тому, якими методами керівник заохочує працівників до ініціативного, творчого виконання покладених на них обов’язків, як контролює хід виконання завдань.

В стилі керівництва виділяють два компоненти : засоби за допомогою, яких здійснюється вплив на підлеглих, і взаємовідносини з ними.

Існують такі основні стилі управління :

- директивний

- демократичний

- ліберальний

Директивний стиль управління. Керівник, який його дотримується догматичний, не прислухається до чужої думки, часто втручається в роботу підлеглих, контролюючи їх дії, вимагає пунктуального виконання його вказівок, не переносить критику, не визнає своїх помилок, однак полюбляє сам критикувати. Такий стиль управління зустрічається рідко і є не актуальним. Однак використання такого стилю, в деяких випадках приносить непогані результати, а саме:

- при незадовільній дисципліні в колективі;

- при “ аварійних “ ситуаціях;

- при запущеній роботі по вдосконаленню управління.

Основні недоліки – незадоволення працівників роботою через неможливість використання своїх творчих сил та реалізації ініціативи , а також збільшення плинності кадрів.

Демократичний стиль дає можливість підлеглим проявляти свою ініціативу, самостійність, залучати їх до таких видів діяльності, як постановка мети, оцінка роботи, підготовка і прийняття рішень. Керівник частіше радиться з колегами, прислуховується до їх думки. Демократичний стиль сприяє творчій активності працівників, створює атмосферу взаємодовіри і співробітництва. В такому випадку дисципліна переходить в самодисципліну.

Але в практиці управління виникають ситуації, в яких керівнику необхідно самому приймати рішення. Керівник - “демократ“ відрізняється спокійним відношенням до критики, конфлікти сприймає як звичайне явище, стараючись по мірі сил їх врегулювати і врахувати в майбутньому. В спілкуванні керівник –“демократ“ завжди тактичний, з розумінням відноситься до інтересів і запитів колективу.

Переваги демократичного стилю керівництва полягає в тому, що в колективі створюються сприятливі умови для розвитку ініціативи працівників, покращується взаєморозуміння членів колективу і керівника, підвищується рівень задоволення роботою та інтерес до неї.

Недоліки його – керівники, які суворо дотримуються цього стилю нерідко губляться в ситуаціях, коли обмаль часу для дискусій та обговорень, коли потрібно швидко приймати рішення.

Ліберальний стиль - відсутність розмаху в діяльності, безініціативність і постійне очікування вказівок зверху, небажання приймати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки, коли вони несприятливі. Такий керівник мало вникає в справи підлеглих і взагалі не проявляє активності, виступаючи в ролі посередника у відносинах з іншими колективами. В спілкуванні з підлеглими він завжди ввічливий, відноситься завжди з повагою, старається допомогти у вирішенні їх проблем, готовий вислухати критику, але не в змозі реалізувати підказані йому цікаві думки. Керівник – “ліберал“ не проявляє організаторських здібностей, нерегулярно і слабо контролює дії підлеглих.

Становлення стилю роботи – складний процес, так як той чи інший стиль керівництва в житті не зустрічається в “чистому вигляді“.

В останні десятиліття керівникам рекомендується переходити до нового стилю керівництва, в якому менше уваги приділяється контролю, а співробітники залучаються до участі в управлінні - мова йде про теорію колективного управління. Мета цієї теорії полягає в

тому, що при створенні на роботі сприятливих умов, люди проявляють активність і самоконтроль, прагнуть до розширення свого світогляду, творчого росту. В зв’язку з цим необхідно проявляти більше довіри до підлеглих.

Теорія колективного управління виникла як результат досліджень, які показали, що при такому стилі управління підвищується продуктивність праці та рівень задоволення працівників своєю роботою.

Колективне управління може проявлятися в слідуючи формах :

- підвищення різноманітності в роботі;

- зміна видів діяльності та освоєння інших подібних професій;

- участь в доходах;

- гнучкий робочий графік;

- взаємність.

Не можна підходити до управління в різних бібліотеках однаково: в одній-демократичний стиль підвищить ефективність роботи, в іншій більш успішним може стати директивний стиль управління. Щоб визначити відповідний курс дій, керівник сам повинен аналізувати ситуацію.

Контрольні питання :

1. Які професійні якості притаманні керівнику?

2.Сформулюйте модель сучасного керівника.

3. Назвіть стилі управління бібліотечним колективом.

Тема : Планування роботи бібліотеки. Система планів

бібліотеки.

План.

1. Призначення, мета та вимоги до планування.

2. Види планів за різними ознаками.

3. Основні етапи складання річного плану ЦБС та бібліотеки- філії.

4. Бізнес - план бібліотеки.

Література:

1. Справочник библиотекаря / Науч. ред. А.Н.Ванеев,В.А.

Минкина.-С.П.,2002.- 302с.

2. Тимчасові норми часу на основні процеси бібліотечної

роботи:Додаток №1 до наказу Міністерства культури та туризму

України від 19.07.2005 №496 .-К.,2005.-38с.

3. Управление библиотекой : учеб.-практ. пособ. /Аверянов

А.С.,Ванеев А.Н., Горев В.Г. и др.- С.П., 2003.- С.118-124

4. Миколаєнко Р. Планування бюджету робочого часу бібліотеки/

Р.Миколаєнко // Вісник Книжкової палати.-2007.-№4.-С.29-30

Планування роботи – складова частина управління бібліотекою, яка направлена на визначення перспективних та поточних цілей і завдань бібліотеки.

Основною метою планування є оптимальне за часом та якістю виконання завдання бібліотеки максимальна мобілізація для цього всіх необхідних ресурсів.

План роботи бібліотеки – це система взаємопов’язаних, об’єднаних спільною метою планових завдань, що визначають порядок, термін та поступовість виконання робіт, а також проведення заходів в бібліотеці.

Він будується на основі поставлених перед бібліотекою завдань і відображає основні напрямки, тематику, зміст, форми і методи діяльності. План включає систему показників, що визначають об’єм роботи, а також затрати робочого часу.

Показники плану роботи бібліотеки – контрольні цифри, що визначають об’єм роботи бібліотеки в період, що планується, і виражаються в абсолютних величинах (кількість користувачів, об’єм бібліотечного фонду, число відвідувань, книговидач, масових заходів), а також відносних (читаність, обертаність, книгозабезпеченість).

В бібліотечній практиці використовують різні види планів, які поділяються за різними ознаками .

В залежності від ступеня директивності (обов’язковості виконання) розрізняють плани прогнозовані та директивні. Прогнозовані плани дають орієнтовне уявлення про період, планується. Вони являються теоретичною основою для прийняття конкретних планових рішень. В директивних планах дається чітке визначення завдань в планових показниках з зазначенням точної дати виконання .

В залежності від строку виконання розрізняють перспективні і поточні (річні, квартальні, місячні, оперативні) плани.

По обсягу планованої роботи- план бібліотеки, план структурного підрозділу, індивідуальний план працівника.

Основне завдання перспективного плану розкрити на майбутнє (5 років) основні напрямки діяльності колективу, динаміку основних показників. Такий план може бути комплексним, відображати всі напрямки діяльності бібліотеки.

Останнім часом в практику бібліотек входить стратегічне планування - метод перспективного планування, який полягає в ціле направленому інноваційному розвитку бібліотеки.

Між перспективним і стратегічним планом багато спільного - перспективний план також відображає стратегію розвитку бібліотеки, а стратегічний план встановлює і перспективи її розвитку. Але між ними існує і суттєва різниця. При складанні перспективного плану виходили із побажань колективу про основні напрямки діяльності бібліотеки (тобто“знизу”). При стратегічному плануванні - планування йде “ зверху”, тобто керівництво бібліотеки визначає перспективи.

Система планів бібліотеки включає :

1. Перспективний (стратегічний) план бібліотеки.

2. Річний план бібліотеки.

3. Квартальні плани структурних підрозділів.

Річний план роботи бібліотеки – основний і обов’язків для всіх бібліотек. Він відображає основні завдання та зміст роботи бібліотеки на поточний календарний рік, в ньому відображаються всі показники, яких повинна досягти бібліотека до кінця року.

Розробка плану починається за 2-3місяці до початку наступного року.

Визначаються основні етапи складання річного плану ЦБС та бібліотеки - філії :

1. підготовчий

2. аналітичний

3. завершальний

Підготовчий етап включає визначення мети та завдань роботи бібліотеки, здійснюється вивчення та аналіз стану об’єкту планування, аналіз бібліотекознавчих досліджень, плану соціально – економічного розвитку району (регіону), аналізується виконання кількісних показників поточного року.

Аналітичний етап складання річного плану включає формулювання напрямків роботи і основних завдань бібліотеки на новий період, обчислюються основні показники роботи, враховуються пропозиції всіх працівників. На основі цього складається проект плану, який обговорюється в трудовому колективі.

Завершальним етапом є затвердження річного плану директором.

Річний план роботи включає такі розділи :

- основні напрямки роботи;

- основні завдання;

- участь в загально районних заходах по створенню іміджу ЦБС;

- участь в загально районних маркетингових дослідженнях, орієнтованих на виявлення та вивчення потреб реального та

потенціального користувача;

- бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів пропаганда книги;

- заходи по пропаганді літератури, форми пропаганди літератури;

- інформаційне та довідково-бібліографічне обслуговування ;

- обслуговування по МБА;

- пропаганда бібліотечного фонду та його використання ;

- формування та використання єдиного фонду;

- бюджет робочого часу;

Річний план роботи ЦБС доцільно розглядати як зведений, так як він включає в себе всі напрямки діяльності структурних підрозділів, визначає завдання і зміст роботи бібліотек системи на певний період з метою координувати і кооперувати їх діяльність.

Бізнес – план бібліотеки.

Сучасна економічна ситуація, пов’язана з переходом на ринкові відносини вимагає від бібліотек нові підходи до планування. Тому бібліотеки зобов’язані шукати такі форми і моделі планування, які забезпечували б максимальну ефективність прийняття рішень.

Оптимальним варіантом прийняття таких рішень являється бізнес-план. Бізнес–план – це економічне обґрунтування, в якому аналізується господарча діяльність бібліотеки та шляхи її оптимізації. Він включає розробку стратегії впровадження платних послуг, розвиток підприємницької діяльності, фандрайзинг (залучення на допомогу бібліотеці коштів благодійних організацій, окремих осіб).

Бізнес-план будується на маркетингових дослідженнях зовнішнього середовища, потреб користувачів, поведінки конкурентів.

Бізнес-план - це оформлена в письмовому вигляді сукупність ідей, цілей, завдань, які вирішує бібліотека, а також визначення потреб, які бібліотека прагне задовольнити. Наприклад, недостатньо просто прийняти рішення про надання населенню платних послуг. Слід визначити, які саме послуги потрібні користувачам, та яким чином задовольнити запит користувачів. Завдання буде виконаним, якщо бібліотека зможе надати користувачу необхідну інформацію про зручну для нього форму та час, який його влаштовує. Результат буде досягнуто в тому випадку, коли бібліотека зможе проаналізувати та оцінити потреби користувачів та співставити їх зі своїми можливостями.

Бізнес-план допоможе підняти престиж бібліотеки в діловому світі, виступити в якості гаранта її важливості та корисності, допоможе залучити в бібліотеку кошти за допомогою грантів, фандрейзинга і патронажу.

Грант - це подарунок, допомога бібліотеці від спонсорів, зацікавлених осіб.

Фандрейзинг – пошук позабюджетних джерел фінансування для бібліотеки на благодійні цілі.

Патронаж – покровительство бібліотеці, як фінансове так і організаційне.

Бізнес-план може носити характер поточного (1 рік) та перспективного (3-5 років) плану.

Об’єм бізнес-плану залежить від масштабів діяльності бібліотеки, а також від конкретних цілей і завдань самого бізнес-плану. Для великої організації бізнес-план не перевищує 40 сторінок. В бізнес- плані відображаються, в яких розкривається основна ідея задуманого проекту, вказуються реквізити бібліотеки (назва, адреса, номер розрахункового рахунку в банку), опис господарської діяльності.

Бізнес – план повинен включати слідуючи відомості :

1. титульний аркуш

2. резюме (як самостійний документ, що вміщує основні положення

всього бізнес-плану)

3. загальні відомості про бібліотеку та цілі, поставлені в бізнес- плані

4. продукти і послуги

5. ринок

6. стратегія ринку

7. організація виробництва послуг з описом технології здійснення

проекту

8. персонал і організаційна структура

9. ризик

10. фінансовий менеджмент

При складанні бізнес - плану доцільно проводити експертні опитування

та соціологічні опитування.

Контрольні питання:

1. Назвіть види планів.

2. Охарактеризуйте основні етапи складання річного плану?

3. Яка структура річного плану бібліотеки?