3. 3 Шляхи вдосконалення зчіпних пристроїв

Необхідність вдосконалення тягово-зчіпних пристроїв викликана двома причинами.

По-перше, необхідно забезпечити як маневреність, так і стійкість руху транспортного засобу, а по-друге, важливо максимально приблизити причіп до тягача. При повороті автопоїзда відстань між тягачом і причепом має бути не менше 50 мм. До цієї відстані і прагнемо наблизитись, оскільки загальна довжина автопоїзда обмежується, а мінімальні зазори між ланками автопоїзда дозволяють збільшити геометричну вмістимість вантажних приміщень, що дуже важливо при перевезенні легковагих об'ємних вантажів.

Це завдання може бути вирішене застосуванням укорочених тягово-зчіпних пристроїв.

Останнім часом розроблені нові конструкції тягово-зчіпних пристроїв. Довжина дишла мінімальна при русі по прямій. При повороті, в результаті гидромеханичної дії, довжина дишла збільшується, забезпечуючи виконання приведених вище вимог.

Окрім перерахованих причин і способів їх вирішення, тягово-зчіпні пристрої повинні удосконалюватися по загальнотехнічних напрямах:

• спрощення конструкції;

• полегшення зчеплення-розчеплення;

• зниження матеріаломісткості;

• підвищення надійності і т. д.

Постійно покращуються конструкції сідельно-зчіпних пристроїв. Окрім того, що найбільшого поширення набули двозахватні напівавтоматичні без усунення зазору шкворневі пристрої слід звернути увагу і на інші конструкції. Це і широко використовувані за кордоном однозахватні шворневі сідельно-зчіпні пристрої, і роликові пристрої. Необхідно, використовуючи кращі сучасні конструкції, розроблювати покращені і нові пристрої, що забезпечують високий степінь автоматизації, безпеки і надійності в роботі.

Тема 4. Причепний склад. Поворотні пристрої причепів

4.1 Причіпний склад

Як згадувалося в попередній лекції, причіпний склад включає:

• причепи - транспортні засоби, що сполучаються з автомобілем-тягачем тягово-зчіпними пристроями;

• напівпричепи - транспортні засоби, що сполучаються з тягачем сідельно-зчіпним пристроєм;

• причепи-розпуски, що сполучаються з автомобілем-тягачем тягово-зчіпним пристроєм, а також вантажем, один кінець якого спирається на коника розпуску, а інший - на коника автомобіля-тягача.

Причепи і напівпричепи ділять на загальнотранспортні (універсальні) і спеціалізовані.

Головна класифікаційна ознака причепа (напівпричепа) - число осей. Розрізняють:

• одновісні;

• двовісні;

• тривісні;

• багатовісні (причепи-ваговози).

За конструкцією поворотного пристрою :

• з керованими колесами;

• з поворотною віссю (візком);

• напівпричепи:

а) з некерованими колесами;

б) з керованими колесами або поворотними осями (візками);

в) з самовстановлюючимися колесами.

За приводом коліс причепа :

• з активним приводом коліс від трансмісії тягача;

• з пасивним приводом.

Загальні технічні вимоги до причіпного складу:

• відповідність габаритів і вагових параметрів, причепів, напівпричепів і сполучних пристроїв нормативно-технічній документації;

• дорожній просвіт причіпного складу (окрім ваговозів) має бути не менше, ніж у тягача;

• розміри і встановлення тягово-зчіпних пристроїв (окрім ваговозів) повинні забезпечувати при максимальному зближенні кутів кузовів тягача і причепа на повороті відстань між ними не менше 50 мм;

• конструкція причепа (напівпричепа) повинна забезпечувати рух з швидкістю, відповідній максимальній швидкості автомобіля тягача.

Для створення спеціалізованого причіпного складу використовують в основному базові моделі причепів і напівпричепів, що випускаються.

Причепи і напівпричепи мають оригінальні конструкції, а іноді випускаються заводом-виготовлювачем в одиничному екземплярі.

Осі причіпного складу повинні забезпечувати достатню жорсткість при мінімальних розмірах. Балки осей мають кругле, квадратне, прямокутне, двотаврове та ін. січення.

Найбільшого поширення набули балки з трубчастим перерізом і запресованою цапфою або з обтиснутими кінцями, обробленими під цапфи. Маточини і колеса на осях причіпних ланок в більшості випадків такі ж, як і на мостах автомобілів.

На причепах і напівпричепах застосовують підвіски з металевими (зазвичай у вигляді ресори), гумовими, пневматичними і пружними гідравлічними елементами або комбінації цих елементів. Найчастіше використовують ресори. Для причіпного складу з великою кількістю коліс (ваговози) застосовується в основному гідравлічна підвіска. Іноді застосовують незалежну торсіонну підвіску (причіп МАЗ-5224В).

Опорні пристрої призначені для утримання від'єднаного від тягача напівпричепа в горизонтальному положенні.

В основному використовують каткові двоопорні пристрої. Катки під-німають і опускають до зіткнення із землею за допомогою механічного, гідравлічного, електричного або пневматичного приводу. Як правило, механічний пристрій виготовляється з редуктором (двошвидкісним) на кожну опору. Обертання редукторів водій здійснює руків'ям опорного пристрою.