8. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді - сформоване за результатами виборів і на основі узгоджених політичних позицій та на засадах, встановлених Конституцією України і Регламентом, об’єднання депутатських фракцій, народних депутатів, до якого входить більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Коаліція формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання новообраної Верховної Ради або протягом одного місяця з дня припинення діяльності попередньої коаліції.

Коаліція формується після проведення депутатськими фракціями консультацій. За результатами проведених консультацій за особистими підписами голів відповідних депутатських фракцій або за рішенням депутатської фракції одним із заступників голови депутатської фракції укладається Угода про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді. У коаліційній угоді фіксуються узгоджені політичні позиції, що стали основою формування цієї коаліції, а також порядок вирішення внутрішньо- організаційних питань діяльності коаліції. До коаліційної угоди додається список народних депутатів, які сформували коаліцію, з особистими підписами народних депутатів. Такий список є невід’ємною складовою коаліційної угоди.

Коаліція вважається сформованою з моменту' офіційного оголошення про це головуючим на пленарному засіданні на підставі поданих до Апарату Верховної Ради відповідних документів.

107

Погоджувальна рада депутатських фракцій, як орган дорадчого характеру: узгоджує проект плану законопроектної роботи та рекомендує його Верховній Раді України для затвердження; розглядає та ухвалює пропозиції щодо проектів календарного плану роботи сесії, порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань; погоджує кандидатів на посади голови комітету, першого заступника, заступника голови та секретаря комітету; вносить Голові Верховної Ради України пропозицію щодо скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України та дати його проведення на вимогу трьох депутатських фракцій чи п’яти комітетів; розглядає питання про вжиття заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях; вносить пропозиції щодо проведення парламентських слухань⁸².

9. Комітети Верховної Ради України

Комітети Верховної Ради України здійснюють законопроекту роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради, виконують контрольні функції, насамперед за діяльністю Уряду та його окремих членів. Комітети є постійним місцем роботи народних депутатів за фаховою приналежністю. Залучення народного депутата до роботи у відповідному комітеті є добровільним і потребує відповідної заяви. Склад комітетів затверджується сесією Верховної Ради України окремою постановою.

Конституційні положення про статус комітетів Парламенту деталізуються в Законі України “Про комітети Верховної Ради України”⁸³.

Перелік комітетів затверджується у разі необхідності на першій сесії Верховної Ради нового скликання більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу. Верховна Рада створює комітети у складі голів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів. Голови комітетів, перші заступники, заступники голів комітетів, секретарі, персональний склад членів комітетів обираються Верховною Радою більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу. Народний депутат може бути членом лише одного комітету. Квоти розподілу посад голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів визначаються пропорційно від кількісного складу депутатських фракцій (депутатських груп) до фактичної чисельності народних депутатів у порядку, встановленому Верховною Радою. Список кандидатур на посади голів, перших заступників, заступників голів та секретарів комітетів, по одній кандидатурі на кожну посаду, за поданням депутатських фракцій схвалюється Погоджувальною

84

радою .

Основними функціями комітетів є:

*^! Закон України "Про Регламент Верховної Ради України ". Ст. 73 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2010. - № 14-15. №16-17.-С. 133.

“ Відомості Верховної Ради України. - 1995. № 19. -С. 134. (Вводиться в дію Постановою ВР № 117/95-ВР від 04.04.95 /.' ВВР. - 1995. - № 19. - С. 135.) (Ь змінами, внесеними згідно із Законами № 40-Х1У (40-14) від 14.07.98 Ч ВВР. - 1998, - № 40-41. - С. 250 № 1430-111(1430-14) від 10.02.2000 //ВВР. - 2000. - № 12. -С. 96. № 1475-111(1475-14) від 22.02.2000 //ВВР. - 2000. № ІЗ. -С. 107.)

** Закон України “Про Регламент Верховної Ради України “. Ст. ст. 81,82. // Віломосіі Верховної Ради України (ВВР). - 2010. - Аа 14-15, №16-17.-С. 133.

законопроектна робота, яка включає організацію розробки за дорученням Верховної Ради України чи із власної ініціативи проектів законів та інших актів, що розглядаються Верховною Радою України, попередній розгляд та підготовку висновків і пропозицій щодо законопроектів, внесених іншими суб’єктами законодавчої ініціативи, доопрацювання та редагування за дорученням Верховної Ради України чи із власної ініціативи окремих законопроектів за наслідками розгляду їх у першому та наступних читаннях, визначення завдань щодо розробки законопроектів чи їх структурних частин, узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли внаслідок їх всенародного обговорення;

збір, вивчення, дослідження інформації з питань, що належать до компетенції комітетів, організація слухань із цих питань, у тому числі на засіданнях Верховної Ради України;

здійснення контролю за дотриманням і реалізацією Конституції та законів України, інших нормативних актів Верховної Ради України, за відповідністю підзаконних актів Конституції, законам України, а також вивчення ефективності їх застосування;

вивчення доцільності та ефективності дій Уряду, інших органів виконавчої влади, їх посадових осіб у питаннях, віднесених до компетенції комітетів, підготовка та подання відповідних висновків на розгляд Парламенту;

участь у складанні, прийнятті, контролі за виконанням державного бюджету в частині, що віднесена до компетенції комітетів, з метою забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів;

попередній розгляд та підготовка висновків і пропозицій щодо ратифікації чи денонсації міжнародних договорів і угод, проектів перспективних програм економічного й соціально-культурного розвитку України, звітів про їх виконання та інших питань, що розглядаються Верховною Радою України;

попереднє обговорення кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України, заслуховування та підготовка для розгляду Верховною Радою України відповідних висновків щодо цих кандидатур;

обговорення кандидатур посадових осіб, призначення яких погоджується з комітетами, підготовка відповідних висновків щодо цих осіб.

Дослідники відмічають особливу роль комітетів Верховної Ради України у перевірці виконання прийнятих Парламентом законів і розглядають їх як основну форму залучення народних депутатів до законодавчої та контрольної

• • 85

діяльності представницького органу .

Уявляється, що комітети Верховної Ради України слід визнати суб’єктами

законодавчої ініціативи. Внесення на розгляд Верховної Ради України

законопроекту лише одним-двома депутатами призводить до того, що в

Парламенті розглядається значне число законопроектів, які позбавлені реальної

перспективи стати законами⁸⁶. До сказаного можна додати ще один аргумент.

Закони у своїй суті мають бути сумарним вираженням волі всього народу, і

85. Мудра О. Роль комітет Вершеної Ради України у законодавчому процесі // Право України. - 2000. - № 12. - С. 29. ^м Заєць А. Правова держава в конгсксіі новітнього українського досвіду. - K.: Парламентське видавництво, 1999. - C. 187.

110

До складу робочої групи включаються члени комітету, інші народні депутати України, які не є членами цього комітету, за їх згодою, а також можуть включатися працівники Секретаріату Верховної Ради України, науково- дослідних інститутів і навчальних закладів, фахівці-практики, автори проектів.

Робочу групу очолює народний депутат України, якщо він у ініціативному порядку бере на себе відповідальність за підготовку відповідного законопроекту. Робоча група подає напрацьовані нею матеріали на розгляд комітету.

До роботи в робочих групах за рішенням комітету можуть залучатися фахівці на контрактній основі з оплатою за виконану роботу за рахунок виділених на ці цілі коштів Верховної Ради України.

Питання, що належать до відання кількох комітетів, можуть за їх ініціативою, а також за дорученням Верховної Ради України розглядатися комітетами спільно. Спільні засідання веде один із голів цих комітетів за їх взаємною згодою. У разі необхідності спільне засідання за рішенням комітетів можуть вести Голова Верховної Ради України або його заступники. Голосування з обговорюваних питань проводиться окремо.

Спільне засідання комітетів, на якому розглядається пропозиція про дачу згоди на затримання, арешт чи притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності народного депутата України, веде Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - заступник Голови Верховної Ради України.