- •Предмет і завдання науки конституційного права
- •Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •Конституційне право України як галузь права
- •Конституційно-правові норми
- •Конституційно-правові інститути
- •Система конституційного права України
- •Конституційно-правові відносини
- •Предмет і метод конституційного права України
- •Предмет конституційного права України
- •Метод конституційного права України
- •Суб’єкти конституційного права України
- •Основи конституційно-правового статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •Мета парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина
- •Відомості Верховно? Ради України. - 1998. - № 20. - с. 99.Призначення на посаду, звільнення з посади та припинення повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •Права Уповноваженого
- •Акти реагування Уповноваженого
- •4. Організація діяльності Уповноваженого
- •101 Доступ до інформації, пов'язаної із службовою та державною таємницями, здійснюється в порядку, визначеному законодавчими актами України.
- •Основи конституційно-правового статусу Президента України
- •Функції та повноваження Президента України
- •109 Тим самий, за Основним Законом України отрок повноважень Президента України обчислюстіля з моменту складання ним прнеяїн народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
- •101 Шаповал в. Конституція і виконавча влада - к.: Юрінком Інтер, 2004. -с. 63.
- •1 Закон України “Про Кабінет Міністрів Україні
- •Дострокове припинення повноважень Президента України
- •Консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби при Президентові України
- •151 Тарасенко к. Констиіуційно-правовнй стаїус Ради національної безпеки і оборони України. Автореферат дисертації на здобуті* наукового ступеня кандидата юридичних наук. - Київ, 2010. - с. 6,16.
- •Система органів виконавчої влади в Україні
- •Основи конституційно-правового статусу Кабінету Міністрів України
- •Склад і порядок формування Кабінету Міністрів України
- •1,4 Конституция Греции. Гл. 2. Отношения между Парламентом и Правительством // Конституции государств Европейского Союза / Под ред. Л. А Окунькова. - м.: норма-инфра.М, 1999. - с. 276, 277.
- •Складення повноважень та відставка Кабінету Міністрів
- •Повноваження Кабінету Міністрів України
- •Закон України “Про Кабінет Міністрів України". Ст. 4. П. 1 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - с. 7.
- •Закон України “Про Кабінет Міністрів України". Ст. 27. П. П. 8,9 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - с. 7.
- •Статус Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр- міністрів України
- •Конституційно-правовий статус міністрів Уряду
- •Конституційно-правовий статус Прем’єр-міністра України
- •Статус міністрів
- •Організація діяльності Кабінету Міністрів України
- •Акти Кабінету Міністрів України
- •Центральні органи виконавчої влади
- •Урядові комітети
- •Секретаріат Кабінету Міністрів України
- •52 Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 33. - с. 443.
- •Принципи участі громадян України в референдумах
- •Засади підготовки і проведення референдумів в Україні
- •Проведення нового референдуму
- •Бюлетень для голосування на референдумі
- •Порядок голосування й визначення результатів референдуму
- •Голосування на референдумі
- •Підрахунок голосів на дільниці для голосування
- •Опублікування, введення в дію, зміна або скасування законів, інших рішень, прийнятих референдумом
- •Дорадче опитування громадян України (консультативний референдум)
- •Правове регулювання статусу політичних партій в Україні
- •Розвиток правового статусу політичних партій України
- •49 Конституція Республіки Угорщина // Конституції нових держав Європи та Азії, - к.: Укр. Правн. Фундація. Право, 1996. - с. 308.
- •Правове регулювання утворення і припинення діяльності політичних партій в Україні
- •Членство в політичних партіях України
- •Права політичних партій в Україні
- •Фінансова діяльність політичних партій в Україні
- •Види джерел конституційного права України
- •Конституція України - джерело конституційного права України
- •Основні етапи конституційної нормотворчості в Україні
- •Юридичні характеристики Конституції України
- •Структура Конституції України
- •Внесення змін та доповнень до Конституції України
- •Прийняття нової Конституції України
- •1997. - Чис,ю29. - с« Верховною Радон, України статті 98 Конституції України) від 11.07.1997 // Офіційний вісник України.
- •Органічне законодавство України
- •Поняття конституційного ладу України
- •Основні принципи конституційного ладу України
- •Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •Структура конституційно-правового статусу людини і громадянина
- •4І Ейде а. Мінімальний рівень реалізації соціально-економічних прав // Права людини: Концепції, підходи, реалізація. - к,: Ай Бі, 2003. - с. 187.
- •Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні, їх класифікація
- •4І Шал о вал т. Основні права і свободи в механізмі конституційного регулювання / т. Шаловал // Юридична Україна. - 2010. - № 10. - с. 54.
- •Теоретичні підходи до закріплення прав та свобод у Конституції України
- •Основи конституційно-правового статусу Верховної Ради України
- •Організація роботи Верховної Ради України
- •Рішення Верховної Ради України
- •Компетенція Верховної Ради України
- •Повноваження Верховної Ради України в бюджетній сфері
- •Фракції і групи у Верховній Раді України
- •Погоджувальна Рада депутатських фракцій
- •8. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України
- •Комітети Верховної Ради України
- •Тимчасові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України
- •Законодавчий процес у Парламенті України
- •Конституційно-правовий статус народних депутатів України
- •Вимоги до народних депутатів України
- •Права народного депутата України у Верховній Раді України
- •Конституційно-правові основи інституту громадянства
- •Принципи законодавства України про громадянство
- •Належність до громадянства України
- •6.3. Набуття громадянства України за територіальним походженням
- •Набуття громадянства України
- •Підстави набуття громадянства України
- •Набуття громадянства України за народженням
- •Прийняття до громадянства України
- •Поновлення у громадянстві України
- •Набуття дітьми громадянства України
- •Припинення громадянства України та скасування рішень про набуття громадянства України
- •Скасування рішень про оформлення набуття громадянства України
- •Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства
- •Повноваження Президента України
- •Повноваження Комісії при Президентові України з питань громадянства
- •Повноваження Міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв та консульських установ України
- •Конституційно-правові основи виборів в Україні
- •Вибори до Верховної Ради України
- •Організація діяльності Конституційного Суду України
- •Повноваження Конституційного Суду України
- •Повноваження судді Конституційного Суду України
- •Голова Конституційного Суду України
- •Підстави для визнання правових актів неконституційними
- •Судді Конституційного Суду України
- •Вимоги до судді Конституційного Суду України
- •Заступники Голови Конституційного Суду України
- •Припинення повноважень судді Конституційного Суду України
- •Дострокове звільнення з посади Голови Конституційного Суду України, заступника Голови за їх заявами
- •Наукові консультанти і помічники суддів Конституційного Суду України
- •Секретаріат Конституційного Суду України
- •Комісії Конституційного Суду України
- •Звернення до Конституційного Суду України. Форми звернення до Конституційного Суду України
- •Засідання Конституційного Суду України
- •Пленарні засідання Конституційного Суду України
- •Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді України
- •Колеги суддів Конституційного Суду України
- •16. Порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду України
- •Принципи та конституційно-правові начала організації судової влади в Україні
- •Суди загальної юрисдикції
- •Система судів загальної юрисдикції
- •Спеціалізація судів загальної юрисдикції
- •Порядок утворення судів ... „
- •Місцеві суди
- •Види і склад місцевих судів
- •Повноваження місцевого суду
- •Повноваження вищого спеціалізованого суду
- •Верховний Суд України
- •Верховний Суд України - найвищий судовий орган
- •Голова Верховного Суду
- •Заступник Голови Верховного Суду України
- •Пленум Верховного Суду України
- •Недоторканність судді
- •Незмінюваність судді
- •Народні засідателі та присяжні
- •Статус народного засідателя
- •Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган Верховного Суду України
- •Професійні судді
- •Основи правового статусу суддів
- •Список народних засідателів
- •Вимоги до народного засідателя
- •Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків народного засідателя
- •Залучення народних засідателів до виконання обов’язків у суді
- •Гарантії прав народних засідателів
- •Присяжні
- •Порядок зайняття посади судді суду загальної юрисдикції
- •Вимоги до кандидатів на посаду судді
- •Порядок обрання на посаду судді безстроково
- •Добір кандидатів на посаду судді
- •Порядок призначення на посаду судді вперше
- •Переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду
- •Правовий статус Вищої ради юстиції України
- •117 Указ Президента України “Про Національну конституційну ралу" н Офіційний Вісник України. - 2007. - № 99. - с. 3583.
- •2. Основи правового регулювання статусу політичних партій в Україні на сучасному етапі
- •05. 10. 2005 Р, // Офіційний вісник України. - 2005. - № 41. - с. 31 -35.
- •4! Шаповал в. Територіальна органіїація держави в конституційному праві // Вісник Конституційного Суду України. - 2002. - № 5. - с. 45. .
- •Порядок складення присяги народним депутатом України
- •Питання, що розглядаються на першій сесії новообраної Верховної Ради України
- •Структурні складові Верховної Ради України
- •51 Закон України "Про статус народного депутата України" //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - X? 3. -с 17.
- •17 ЛинецькийС. Методологічні засади осмислення місця і ролі державного режиму в структурі державного ладу України //Право України,-2000.-№ 6.-с. 20. Структурі
49 Конституція Республіки Угорщина // Конституції нових держав Європи та Азії, - к.: Укр. Правн. Фундація. Право, 1996. - с. 308.
” Конституції Республіки Болгарія П Конституції нових держав Європи та Азії, - К.: Укр. Правн. фундація. Право, 1996. - С. 122.
™ Конституція Словацької Республіки І! Конституції нових держав Європи та Азії. - К.: Укр. Правн. Фундація. Право, 1996. - С.454.
! Хартія основних прав та свобод // Конституція Чеської Республіки // Конституції нових держав Європи та Азії. - К.: Укр. Правн. Фундація. Право, 1996. -С. 516.
В Закон України “Про об'єднання громадян". Ст. 8 // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - X» 34. - С. 505.
проголошенням демократичного розвитку країни і рівнем політичної та правової культури посадових осіб і громадян.
Правове регулювання утворення і припинення діяльності політичних партій в Україні
Українське законодавство передбачає випадки обмеження утворення і діяльності політичних партій за ініціативою органів державної влади, що цілком відповідає світовій практиці правового регулювання статусу політичних партій. У ст. 37 Конституції України Передбачено, що забороні підлягають ті політичні партії, програмні цілі або дії яких спрямовані на: ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, підрив безпеки держави, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення. Як і в інших країнах світу, в Україні політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань. З огляду на відсутність в Україні глибоких демократичних традицій згадане положення Основного Закону України набуває особливого значення; воно покликане забезпечити політичним партіям вплив на громадян, реалізацію права формувати органи державної влади і місцевого самоврядування тощо виключно цивілізованими засобами в межах Конституції та законів України.
Членство в політичних партіях України
Для нормального функціонування демократії дуже важливим є право громадян на добровільне членство в політичних партіях. Водночас свобода членства в політичних партіях не є абсолютною. Найпоширенішою підставою для її обмеження є належність громадян до певних категорій державного апарату. Можливість і правомірність такого обмеження визнається
міжнародними актами про права людини (Міжнародний пакт про громадянські і політичні права66, Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод ). Так, у ст. 11 Європейської Конвенції, яка декларує право на свободу мирних зборів і свободу асоціацій, разом із тим, вказується, що “ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції або державного управління”68.
Мета таких обмежень цілком очевидна - запобігти втручанню політичних партій у діяльність важливих державних органів. Особливо це актуально для країн, де попередньо монопольно домінувала одна партія, а державний апарат був цілковито їй підпорядкованим. Конституції і законодавство ряду посткомуністичних країн (Угорщина, Болгарія, Словаччина, Чехія) закріплюють принцип відокремлення політичних партій від держави, пов’язують його з обмеженням свободи членства в партіях для певних категорій посадових осіб.
^ “ Пакт о гражданских и полнтических правах. Ст. 22 П Международнме акш о правах человека. - М.: НОРМА-ИНФРА.М. 2000, - С.
' Донна Гом’єн Короткий путівник Європейською конвенцією і прав людини. Ст. 11. -Л.: Кальварія, -С. 104.
“ Донна Гом'сн Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини. Ст. 1І.-Л.: Кальварія. - С. 105.
91
партії; в) членство в політичній партії є фіксований, його обов’язкового умовою є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії; г) форма фіксації членства в політичній партії визначається статутом політичної партії; г) членами партії не можуть бути: судді, працівники прокуратури, працівники органів внутрішніх справ, співробітники СБУ, військовослужбовці. На час перебування на зазначених посадах або на службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії. Дане положення випливає зі змісту ст. 15 Конституції України 4. Цим же зумовлюється і заборона діяльності структурних осередків політичних партій в органах виконавчої та судової влади, у виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах і в навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.
Діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Таким чином, встановлюється правовий зв’язок між політичними партіями та органами державної влади, місцевого самоврядування, громадянами, деякими іншими суб’єктами конституційно-правових відносин. Акт реєстрації, з одного боку, надає можливість політичним партіям легально, на законних підставах, реалізувати передбачені Законом України “Про політичні партії в Україні” права, а з другого - зобов’язує встановлені цим законом органи державної влади здійснювати передбачений ним державний контроль за діяльністю політичних партій.
Реєстрації політичної партії передує її створення. Рішення про створення політичної партії приймається на установчому з’їзді партії. Воно повинне бути підкріплене підписами не менше 10 тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів і не менш як у двох третинах областей України, міст Києва та Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим. У такий спосіб українське законодавство прагне розширити суспільну підтримку політичних партій, забезпечити умови для їх всеукраїнського статусу.
Створення політичної партії супроводжується затвердженням її статуту та програми, обранням керівних і контрольно-ревізійних органів. Після цього і відбувається реєстрація політичної партії, яку здійснює Міністерство юстиції України. До заяви про реєстрацію додається програма і статут, протокол установчого з’їзду, підписи громадян України, зібрані на підтримку рішення про створення політичної партії, відомості про склад керівних органів політичної партії та ін. Після перевірки цих матеріалів у 30-денний термін приймається рішення про реєстрацію. Якщо вони не відповідають Конституції і законам України, Міністерство юстиції відмовляє в реєстрації політичної партії. А в разі виявлення протягом трьох років недостовірних відомостей у документах, наданих політичною партією для реєстрації, реєстраційне свідоцтво може бути анульоване за рішенням суду за поданням реєструючого органу.
’* Одне з положень ст. 15 Конституції України гласить: “Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова"Фактично законодавство передбачило постійний контроль Міністерства юстиції України за діяльністю політичних партій, особливо на початковому етапі їх розвитку.
З дня реєстрації політична партія впродовж шести місяців повинна створити у більшості областей України, містах Києві і Севастополі, Автономній Республіці Крим передбачені її статутом обласні, міські, районні організації та інші структурні підрозділи. Вони реєструються відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України упродовж 10 днів від дня надходження письмової заяви від них, завіреної керівним органом політичної партії. До заяви додаються копія статуту політичної партії та протокол установчих зборів або конференції, на яких було утворене відповідне структурне відділення політичної партії. Якщо ця умова створення політичної партії не буде виконана, її реєстраційне свідоцтво може бути анульоване згідно із зазначеною процедурою. Після реєстрації структурні підрозділи політичної партії можуть набувати статусу юридичної особи лише у випадку, коли це передбачено її статутом. Міністерство юстиції та його органи у випадку відмови в реєстрації як політичної партії, так і її структурних підрозділів та утворень повинні надати заявникові своє вмотивоване письмове рішення. Воно може бути оскаржене до суду. Відмова в реєстрації не може бути перешкодою в повторному зверненні про реєстрацію.
