- •Соціологія сім’ї Навчально-методичний посібник
- •Методичні рекомендації студенту з освоєння навчальної програми курсу «Соціологія сім'ї»
- •Система нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Організація контролю за модулями
- •Підсумковий контроль: іспит
- •Критерії оцінювання, узгоджені зі шкалою ects з курсу “Соціологія сім’ї”
- •Структура іспитового кредиту курсу
- •Програма лекційного курсу Змістовий модуль 1. Сім’я як об’єкт вивчення соціології
- •Тема 1. Соціологія сім’ї в системі наук про сім’ю.
- •Тема 2. Основні теоретичні підходи до вивчення сім’ї в соціології. Етапи історичного розвитку сім’ї як соціального інституту
- •Змістовий модуль 2. Найважливіші напрями дослідження сім’ї
- •Тема 3. Дошлюбна поведінка подружжя і якість шлюбу. Теорії шлюбного вибору.
- •Тема 4. Життєвий цикл сім’ї. Особливості сучасної сім’ї в Україні
- •Тема 5. Сім’я і сексуальність. Репродуктивна поведінка
- •Тема 6. Сімейна політика держави. Методологічні аспекти вивчення сім'ї та шлюбу
- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Соціологія сім’ї як самостійна галузь соціології
- •Тема 2. Основні теоретичні підходи до вивчення сім’ї в соціології
- •Тема 3. Дошлюбна поведінка подружжя і якість шлюбу. Теорії шлюбного вибору.
- •Тема 5. Життєвий цикл сім’ї. Особливості сучасної сім’ї в Україні
- •Тема 5. Сім’я і сексуальність. Репродуктивна поведінка
- •Тема 6. Сімейна політика держави. Методологічні аспекти вивчення сім'ї та шлюбу
- •1) Фінансові ініціативи:
- •2) Підтримка батьків щодо поєднання їх зайнятості з вихованням дитини:
- •3) Суміжні компоненти соціально-економічного середовища, що впливають на сім’ї з дітьми:
- •Соціологія сім’ї як галузь соціологічного знання
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Вибір шлюбного партнера як предмет соціологічного вивчення
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практичні завдання
- •Література
- •Найважливіші проблеми функціонування молодої сім’ї
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Подружні стосунки
- •Література
- •Репродуктивна поведінка як предмет дослідження соціології сім’ї
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Литература
- •Сімейно-шлюбні відносини в сучасному суспільстві
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Самостійна робота студентів
- •Основні форми творчої самостійної роботи студентів
- •Структура есе
- •Батьківство як предмет вивчення соціології сім’ї (10 годин)
- •Проблемні сім’ї. Соціальна робота з сім’ями (10 годин)
- •Насильство в сім’ї (7 годин)
- •Література
- •Сім’ї з одним з батьків. Зведені сім’ї (8 годин)
- •(10 Годин) Образи сім’ї, чоловіків та жінок у змі та рекламі
- •Основні методичні принципи в дослідженнях сім’ї (10 годин)
- •Опрацювання фрагментів текстів зарубіжних та вітчизняних соціологів Тема 1 о.Тоффлер
- •А.І. Антонов, в.М. Медков
- •Е.Гідденс
- •Запитання для роздумів
- •П.Сорокін
- •Запитання для роздумів
- •Ф.Енгельс
- •Запитання для роздумів
- •М.Бердяєв
- •Запитання для роздумів
- •С.И.Голод
- •Толкот Парсонс Американська сім’я: її стосунки з особистістю та соціальною структурою
- •Американська сім'я в контексті суспільства
- •Типологія шлюбу
- •Найважливіші демографічні показники України
- •Число народжених на 1000 жінок відповідного віку
- •Населення України
- •Перелік питань до іспиту
- •Зразки тестових завдань
- •Альтернативний гендерний словник
Американська сім'я в контексті суспільства
Розглянемо тепер найбільш суттєві особливості структури сімейно-родинних відносин в Америці та їх взаємовідносини з суспільством в цілому.
Перша риса, на якій слід зупинитися - це рівень організації роду, як його зазвичай розглядають антропологи; а саме – «ізольованість» нуклеарної (однопоколінної) сім'ї та її «подвійність» відносно ліній походження (тобто вона не є ні власне патрилінійною, ні матрилінійною). «Ізольованість» виражається в тому факті, що члени нуклеарної сім'ї, що складається з батьків і їхніх неповнолітніх (матеріально залежних) дітей, як правило, мають окреме від інших родичів житло, і що ця сім’я зазвичай веде незалежне економічне існування, яке забезпечується в першу чергу за рахунок доходів чоловіка-батька. У переважній більшості випаків ці доходи являють собою підсумок його професійної діяльності.
Отже, по мірі того як професійна структура суспільства розвивається і набуває нові функції, це повинно відбуватися за рахунок значення родинних відносин і за рахунок багатьох функцій, які раніше традиційно належали роду як структурній одиниці. При такому типі суспільства взаємини між сім'єю та професійним світом грунтуються на факті, що одні й ті ж люди є членами нуклеарних сімей і працюють, мають «робочі місця». Наступний важливий момент пов’язаний з тим, що основний обов’язок матеріальної підтримки нуклеарної сім'ї лежить на одному з її членів - дорослому чоловікові. Саме він відіграє роль «кордону», займаючи позицію і в професійному світі, і в родині.
Не можна заперечувати і того факту, що багато американських жінок теж працюють. Тим не менше, не можна навіть ставити питання про симетричність між статями в цьому відношенні і, з нашої точки зору, немає жодних серйозних тенденцій в цьому напрямі. Велика частина працюючих жінок - незаміжні, або вдови, і навіть, якщо вони заміжні, то не мають дітей (або їх діти вже виросли). Більшість же заміжніх жінок з маленькими дітьми, як і раніше, є домогосподарками. І навіть якщо вони працюють, то вони в основному виконують роботу такого роду, яка непорівнянна за статусом і за доходами зі статусом і доходом, який забезпечує робота їхніх чоловіків. Ми можемо тому цілком впевнено зробити висновок, що роль дорослої жінки, як і раніше, полягає передусім у виконанні її сімейних функцій в якості дружини, матері і домашньої господині, в той час як роль дорослого чоловіка насамперед здійснюється в професійному світі, на роботі, а також у забезпеченні своєї сім’ї певним статусом і доходом. Позиції, які займають жінки як частина робочої сили, тільки підкреслюють це загальну рівновагу статевих ролей. На найвищих щаблях професійної ієрархії типові заняття для жінок - це вчитель, соціальний працівник, няня, особистий секретар або працівник культури. Ці ролі мають явний експресивний компонент і часто є «підтримуючими» по відношенню до чоловічих ролей. В межах професійної структури вони являють собою аналог ролі дружини-матері в родині. Набагато рідше можна зустріти жінок в якості керуючих або виконуючих більш спеціалізовані і «безособові» технічні ролі. Навіть всередині професій ми спостерігаємо значну диференціацію: наприклад, в медицині жінки в основному сконцентровані в двох галузях - педіатрії та психіатрії, в той час як в хірургії їх зовсім мало.
ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ НУКЛЕАРНОЇ СІМ’Ї
Що ж ми можемо сказати про функції ізольованої нуклеарної сім'ї в структурі всього суспільства? На наш погляд, тут можливі два основні підходи. Перший полягає в тому, що «втрата функцій», що проявила себе як в сучасному житті нашої країни, так і в більш широкому контексті, означає, що на «макрорівнях» сім'я стає практично повністю нефункціональною. Вона в більшості випадків не бере участь в економічному виробництві, не є значущим політичним осередком, безпосередньо не сприяє інтеграції в суспільство. Окремі її члени беруть участь у виконанні цих функцій, але як індивідууми, а не як члени сім'ї.
Найбільш важливий висновок з цього подання полягає в тому, що функції сім’ї у високо диференційованому суспільстві не можуть інтерпретуватися як функції, значущі для суспільства, але лише як значущі для особистості. Якби, як вважають деякі психологи, основні риси людської особистості були біологічно детерміновані і не пов'язані з включеністю до соціальних систем, то в сім'ях не було б необхідності, оскільки для біологічного відтворення як такого це не потрібно. Але сім’ї необхідні саме тому, що людською особистістю не можна народитися, а можна тільки стати за допомогою процесу соціалізації. Сім'ї - це «фабрики» з виробництва людських особистостей. У той же час, не можна розраховувати, що людська особистість буде стабільною у взаєминах, життєво необхідних для соціального функціонування, якщо буде позбавлена «механізмів стабілізації», органічно закладених в процес соціалізації. Отже, ми виділяємо дві найважливіші функції сім'ї: по-перше, первинна соціалізація дітей, щоб вони могли стати членами суспільства, в якому народилися, по-друге, стабілізація дорослих членів суспільства. Найважливішою тезою нашого подальшого аналізу є твердження про те, що обидві ці функції найтіснішим чином взаємопов'язані.
Найперша функція і характеристика сім'ї полягає в тому, що вона повинна бути соціальною групою, якій дитина на ранній стадії дитинства зможе віддати всі свої емоційні ресурси, якій вона зможе повністю «належати», або від якої буде повністю «залежною» . Але, в той же час, сама логіка процесу соціалізації припускає, що ця залежність повинна носити тимчасовий, а не постійний характер. Тому сім'я повинна бути диференційованою підсистемою суспільства, а не «суспільством в мініатюр» або його точною подобою. Кажучи конкретніше, це означає, що дорослі члени сім'ї повинні мати крім своїх сімейних ролей й інші ролі, які відігравали б стратегічне значення для них як особистостей. У нашій культурі, безсумнівно, з цих інших ролей найважливішою є професійна роль батька.
Друга найважливіша функція сім'ї, поряд з соціалізацією дітей, відноситься підтримання рівноваги в особистих відносинах дорослих членів сім'ї обох статей. Зрозуміло, що вона зосереджена навколо шлюбних відносин як таких. З цієї точки зору, особливо важливим аспектом ізоляції нуклеарної сім'ї в нашому суспільстві є чітка відмінність статусів між членами і не-членами сім'ї. Це означає, що подружжя виявляються з'єднаними одне з одним, і їх зв'язки з членами сімей, з яких вони вийшли (з батьками), відповідно, слабшають. Ця ситуація має й негативні аспекти, оскільки в кризовій ситуації подружня пара виявляється позбавленою підтримки ...
Ми збираємося показати у наступних розділах, що, схематично кажучи, зріла жінка може любити тільки чоловіка, який є повноцінним представником чоловічого світу, перш за все, в професійному аспекті, який несе відповідальність за сім’ю; та навпаки, зрілий чоловік може любити тільки таку жінку, яка є по-справжньому дорослою людиною, повноцінною дружиною і матір’ю його дітей і адекватною «особистістю» у позасімейній сфері.
СТАТЕВІ РОЛІ І СТРУКТУРА СІМ’Ї
Само собою зрозуміло, що диференціація ролей в сім'ї за статевою ознакою представляє із себе не тільки головну вісь, на якій тримається її структура, але вона також глибоко пронизує обидві з двох головних функцій сім'ї, а також їх взаємовідносини. Ми стверджуємо, що важливість сім'ї (і виконуваних нею функцій) для суспільства і лежить в основі існування соціальної, а не тільки біологічної диференціації статевих ролей.
Ми збираємося довести, що в самій основі структури нуклеарної сім'ї лежать чотири головних типи ролей, які різняться між собою за критеріями статі і приналежності до різних поколінь. Один з цих двох критеріїв, «поколінний», має біологічне походження, але розглядається тут з точки зору соціальної значущості: так, безпорадність маленької дитини виключає будь-яку форму рівності в розподілі «влади» між поколіннями на ранніх стадіях соціалізації. Але така біологічна «зумовленість» ніяк не пов'язана зі статевою приналежністю: обидва батьки - дорослі люди, діти обох статей однаково безсилі. Ми покажемо, що диференціація ролей в сім'ї за статтю з соціологічної точки зору є, насамперед, прикладом базової якісної моделі диференціації, яка має властивість проявлятися у всіх системах соціальної взаємодії, безвідносно до їх складу. Зокрема, тип диференціаціі по лінії «інструментальний-експресивний» помітна також у малих групах, близьких за кількістю членів до нуклеарної сім'ї.
Ми припускаємо, що порядок диференціації з точки зору «елементів лідерства» носить загальний і універсальний характер, і що стосовно сім'ї проблема полягає не в тому, чому диференціація існує, а в тому, чому саме чоловік грає більш інструментальну роль, жінка більш експресивну, і чому ці ролі приймають ті чи інші форми. На нашу думку, фундаментальне пояснення розподілу ролей між біологічними статями полягає в тому, що виношування і вигодовування дітей створює переважно зв'язок між матір'ю і маленькою дитиною, що в свою чергу передбачає, що чоловік, позбавлений цих біологічних функцій, повинен спеціалізуватися в іншому, інструментальному напрямку.
Як би цей розподіл ні складався в ході біосоціальної еволюції, роль, яку він відіграє в структурі та функціонуванні сім'ї в сучасному суспільстві, не викликає сумнівів. Ми вважаємо, що недавні зміни в самій американській родині та в її відносинах з суспільством, з констатації яких ми почали, далекі від того, щоб розмивати диференціацію статевих ролей; навпаки, у багатьох відношеннях, вони посилюють і виявляють її. По-перше, чітке розходження між сім'єю і професійною системою в нашому суспільстві досить чітко покладає інструментальну відповідальність за сім'ю на одного з її членів - дорослого чоловіка, і запобігає розподіл цієї відповідальності між членами більш широкої групи родичів. По-друге, ізоляція нуклеарної сім'ї додатково концентрує материнську роль на одній дорослій жінці, відсікаючи її від допомоги родичок, більше того, факт відсутності вдома чоловіка-батька означає, що на неї лягає головна відповідальність за дітей. Ця відповідальність частково полегшується зменшенням кількості дітей і допомогою по господарству, але звільниться від неї повністю мати ніяк не може. До того ж, з точки зору інтересів дитини, відбувається посилення її емоційної прихильності до батьків як індівідуальностей, особливо - на ранніх стадіях - до матері, яка дуже важлива для прийнятого в нашій культурі типу соціалізації.
Отже, диференціація ролей між батьками набуває в умовах сучасної Америки все більшого значення. Можна припустити, що ця тенденція спрацьовує і стосовно відносин подружжя між собою. Посилення значення відносин у шлюбі як для структури сім'ї, так і для особистостей подружжя означає, що на перший план виходить взаємодоповнюваність їх ролей. Це передбачає і комплекс романтичної любові, і величезне емоційне значення, яке зараз надається особистості «значущого іншого» людини протилежної статі. Ми вважаємо, що надзвичайно зросла цінність хороших гетеросексуальних відносин, причому саме всередині шлюбу. Якщо ж в цій області і відбувається якась дезорганізація, то вона, як правило, означає лише проблеми з даним конкретним шлюбом і призводить до його розпаду і виникнення нового. Задоволення ж еротичних інтересів за допомогою позашлюбних союзів не отримало розповсюдження.
Це зростаюче значення відносин між подружжям, на наш погляд, знаходить різне вираженняз, в тому числі і в тому, як цінується в сучасній сім'ї зовнішня привабливість жінки (яка набуває сильного еротичного відтінку). Безсумнівно, змінюється зміст концептів «мужність» і «жіночність». Але в той же час відмінності між ними анітрохи не зменшилися.
У світлі цих тверджень, мабуть, потребує коментарів факт зростання кількості розлучень. Це не означає, що нуклеарна сім'я і власне шлюб знаходяться в стадії розпаду або втрачають своє значення. Справа, швидше, в тому, що, з одного боку, обидві подружні ролі міняють свій характер, а з іншого, їх значення в шлюбі тільки збільшується. Обидва ці аспекти створюють додаткову напругу в сім'ї та шлюбі як соціальних системах, і між подружжям як особистостями. Ми вважаємо, що зростання кількості розлучень лише відображає це додаткову напругу. Нічого дивного немає в тому, що ускладнення завдання призводить до зростання кількості невдач, поки не вироблені якісь засоби врегулювання ситуації. У даному випадку такі засоби можуть бути тільки дуже складними і важкодосяжними.
... Хоча посилюється спеціалізація жінки в експресивному напрямку, американці аж ніяк не нехтують і цінностями раціоналізму. Навпаки, вони з усіх сил намагаються раціоналізувати саму сферу людських відносин. Жінки не тільки є пацієнтками психіатра, але часто самі працюють психіатрами. Мати не просто «любить» своїх дітей, але намагається раціонально зрозуміти природу, умови і обмеження цієї любові, а також визначити, в яких випадках вона може скоріше зашкодити, ніж принести користь дитині.
