
- •Соціологія сім’ї Навчально-методичний посібник
- •Методичні рекомендації студенту з освоєння навчальної програми курсу «Соціологія сім'ї»
- •Система нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Організація контролю за модулями
- •Підсумковий контроль: іспит
- •Критерії оцінювання, узгоджені зі шкалою ects з курсу “Соціологія сім’ї”
- •Структура іспитового кредиту курсу
- •Програма лекційного курсу Змістовий модуль 1. Сім’я як об’єкт вивчення соціології
- •Тема 1. Соціологія сім’ї в системі наук про сім’ю.
- •Тема 2. Основні теоретичні підходи до вивчення сім’ї в соціології. Етапи історичного розвитку сім’ї як соціального інституту
- •Змістовий модуль 2. Найважливіші напрями дослідження сім’ї
- •Тема 3. Дошлюбна поведінка подружжя і якість шлюбу. Теорії шлюбного вибору.
- •Тема 4. Життєвий цикл сім’ї. Особливості сучасної сім’ї в Україні
- •Тема 5. Сім’я і сексуальність. Репродуктивна поведінка
- •Тема 6. Сімейна політика держави. Методологічні аспекти вивчення сім'ї та шлюбу
- •Конспект лекцій
- •Тема 1. Соціологія сім’ї як самостійна галузь соціології
- •Тема 2. Основні теоретичні підходи до вивчення сім’ї в соціології
- •Тема 3. Дошлюбна поведінка подружжя і якість шлюбу. Теорії шлюбного вибору.
- •Тема 5. Життєвий цикл сім’ї. Особливості сучасної сім’ї в Україні
- •Тема 5. Сім’я і сексуальність. Репродуктивна поведінка
- •Тема 6. Сімейна політика держави. Методологічні аспекти вивчення сім'ї та шлюбу
- •1) Фінансові ініціативи:
- •2) Підтримка батьків щодо поєднання їх зайнятості з вихованням дитини:
- •3) Суміжні компоненти соціально-економічного середовища, що впливають на сім’ї з дітьми:
- •Соціологія сім’ї як галузь соціологічного знання
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Рекомендована література
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Вибір шлюбного партнера як предмет соціологічного вивчення
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Практичні завдання
- •Література
- •Найважливіші проблеми функціонування молодої сім’ї
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Подружні стосунки
- •Література
- •Репродуктивна поведінка як предмет дослідження соціології сім’ї
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Литература
- •Сімейно-шлюбні відносини в сучасному суспільстві
- •Теми рефератів
- •Теми індз
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Самостійна робота студентів
- •Основні форми творчої самостійної роботи студентів
- •Структура есе
- •Батьківство як предмет вивчення соціології сім’ї (10 годин)
- •Проблемні сім’ї. Соціальна робота з сім’ями (10 годин)
- •Насильство в сім’ї (7 годин)
- •Література
- •Сім’ї з одним з батьків. Зведені сім’ї (8 годин)
- •(10 Годин) Образи сім’ї, чоловіків та жінок у змі та рекламі
- •Основні методичні принципи в дослідженнях сім’ї (10 годин)
- •Опрацювання фрагментів текстів зарубіжних та вітчизняних соціологів Тема 1 о.Тоффлер
- •А.І. Антонов, в.М. Медков
- •Е.Гідденс
- •Запитання для роздумів
- •П.Сорокін
- •Запитання для роздумів
- •Ф.Енгельс
- •Запитання для роздумів
- •М.Бердяєв
- •Запитання для роздумів
- •С.И.Голод
- •Толкот Парсонс Американська сім’я: її стосунки з особистістю та соціальною структурою
- •Американська сім'я в контексті суспільства
- •Типологія шлюбу
- •Найважливіші демографічні показники України
- •Число народжених на 1000 жінок відповідного віку
- •Населення України
- •Перелік питань до іспиту
- •Зразки тестових завдань
- •Альтернативний гендерний словник
Толкот Парсонс Американська сім’я: її стосунки з особистістю та соціальною структурою
Американська сім'я впродовж життя останнього покоління, якщо не раніше, переживає процес глибоких змін. Серед соціальних вчених, а також інших спеціалістів, що займаються колом цих проблем, існує велика розбіжність думок з приводу інтерпретації цих змін. Деякі посилаються на такі факти, як значне зростання кількості розлучень, зміна старої статевої моралі і, до зовсім недавнього часу, зниження народжуваності, як на свідоцтво тенденції до дезорганізації в абсолютному значенні цього слова. Подібні міркування, в свою чергу, часто пов’язувалися з тим, що одного разу було названо «втратою функціональності» сім'ї. Це пов'язано з тим фактом, що так багато потреб, наприклад, в одязі, які раніше задовольнялися членами сім'ї, що працювали вдома, тепер обслуговуються зовнішніми підприємствами. Одяг тепер зазвичай купується готовий, в домашньому господарстві переробляється набагато менше їжі, існує величезна кількість комерційних видів відпочинку поза домом, і т.д.
Те, що відбуваються зміни глобального характеру, здається безсумнівним. Те, що деякі з них спричиняють серйозну дезорганізацію, теж зрозуміло. Але ми знаємо, що значні структурні зміни в соціальних системах часто мають на увазі напругу і дезорганізацію, так що питання про оцінку симптомів дезорганізації, одним з яких можна вважати зростання кількості розлучень, включає в себе питання, наскільки мова йде про тенденції до дезорганізацію як таку, а наскільки про те, що може бути названо «дезорганізацією змін».
Деякі факти про останні фази розвитку, здається, можуть заронити сумніви щодо загальної дезорганізації. По-перше, після післявоєнного піку тенденція зростання кількості розлучень сповільнилася, хоча і рано ще говорити про те, які будуть більш довготривалі перспективи.
Таблиця 1 Тенденції зміни кількості шлюбів і розлучень у США - 1920-1952 (кількість на 1000 осіб)
Рік |
Кількість шлюбів |
Кількість розлучень |
1920 |
12,0 |
1,6 |
1925 |
10,3 |
1,5 |
1930 |
9,2 |
1,6 |
1935 |
10,4 |
1,7 |
1940 |
12,1 |
2,0 |
1945 |
12,2 |
3,5 |
1950 |
11,1 |
2,6 |
Кількість розлучень впала трохи нижче 1,3 в розпал депресії і досягло найвищого показника 4,3 в 1946 р. Потім кожен рік їх кількість зменшувалася. Кількість шлюбів досягла свого піку в 16,4 у 1946 році, на чому відбилася демобілізація, але з тих пір не змінювалася протягом 10 років.
Щоб судити про наслідки нестабільності шлюбів, не менш ніж абсолютні показники, важливо розглянути також розподіл розлучень в залежності від тривалості шлюбу та наявності та кількості дітей. Як показують цифри, в цілому розлучення продовжують концентруватися на ранніх періодах шлюбу і серед бездітних подружжів. Навіть якщо вони були вже одружені і розлучені, люди, які народжують дітей, з відносно високою ймовірністю залишаться разом. «... Дві третини тих подружжів, які зважуються на розлучення, бездітні; одна п’ята має лише одну дитину. Фактично існує певна залежність між бездітними шлюбами і розлученнями. Відносно невелика кількість дітей у Сполучених Штатах мають розлучених батьків - ймовірно, ще й завдяки тому, що насправді багато подружжів не залишаються разом так довго, щоб мати велику сім’ю. Більше 35 відсотків розлучених у 1940 р. були одружені менше чотирьох років. Середня тривалість шлюбів, що закінчилися розлученням, менше шести років». (H.E. Barnes and O.M. Ruedy, The American Way of Life, New York: Prentice Hall, Inc., 1951. - Р.652-653).
По-друге, розлучення, звичайно ж, не означає ще глобального розчарування у шлюбі, такого, щоб люди залишалися б на все життя самотніми і не робили більше спроб створити сім’ю. Незважаючи на те, що в сучасній ситуації самотні жінки мають більше економічних можливостей жити окремо, ніж коли-небудь раніше, відсоток перебуваючих у шлюбі зараз найвищий за весь період, охоплений переписами, і суттєво зріс як раз за останній період часу (див. табл.1).
По-третє, зниження народжуваності, особливо сильне в середині 30-их, коли населення перестало заміщати себе повністю, припинилося вже на початку 40-их, і навіть відбулося його помірне зростання. У будь-якому випадку, саме по собі зниження народжуваності не є ще ознакою кризи: перехід від демографічного стану, що характеризується високою смертністю і високою народжуваністю, до стану низької смертності і помірної народжуваністю відноситься до надбань людства.
... Отже, аналіз статистики показує, що американці продовжують активно одружуватися, зберігають досить стабільний рівень народжуваності і у великій кількості обзаводяться сімейними житлом. У цій книзі ми спробуємо показати, що існує ряд найважливіших елементів, що підтримують сталість структури і функціональне значення сім'ї для людської культури, і що ці елементи постійності є відображенням її біологічного складу.