Подружні стосунки

1. Чоловіки і жінки в шлюбі. Розподіл подружньої влади.

2. Задоволеність шлюбом. Фактори стабільності сім’ї.

3. Подружні конфлікти та шляхи їх вирішення.

4. Розлучення як предмет вивчення соціології сім’ї.

Ключові слова: розподіл влади, задоволеність шлюбом, фактори стабільності сім’ї, подружні конфлікти, розлучення

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Розпочинаючи підготовку першого питання, слід звернути увагу на аналіз взаємовідносин в сім’ї, що передбачає вивчення проблеми засвоєння і виконання сімейних ролей, розподілу влади та домашніх обов’язків, форм міжособистісного спілкування та ін.

Поміркуйте, які сімейні ролі виконують чоловіки й жінки і чому в залежності від індивідуальних особливостей кожного їх виконання може суттєво відрізнятись від зразка. Спробуйте пояснити, чому зміст сімейних ролей в шлюбі визначається історичним і культурним контекстом.

Пригадайте ідею Т.Парсонса та Р.Бейлса про оптимальний зміст сімейних ролей. Чи залишається актуальним це твердження?

Виконання сімейних ролей пов’язане з розподілом влади. Зважте на те, що прийняття рішень у сім’ї може бути об’єктивним критерієм верховенства чоловіка або дружини. Т.Гурко (1996) вважає, що в даний час практично в усіх сферах сімейного життя дружина частіше, ніж чоловік, приймає рішення.

Можна виділити такі типи сімей в залежності від розподілу влади:

- авторитарна (домінаторна, тоталітарна), де є підпорядкування одного з подружжя іншому і дітей-батькам, де є характерним зловживання владою; відсутність рівних прав всіх членів сім’ї, особливо дітей. Такі сім’ї можуть бути патріархальними та матріархальними;

- демократична (рівноправна, партнерська) сім’я, де розподіл ролей здійснюється відповідно до обставин, особистих якостей та здібностей подружжя; повага до особистого життя членів сім’ї, основою дисципліни є повага та довіра;

- автономна сім’я (чоловік та дружина намагаються не втручатися до сфери впливу один одного).

Підготовка другого питання пов’язана з аналізом стабільності сім’ї. Практика показує, що в більшості випадків міцність шлюбу залежить від того, наскільки люди можуть і бажають йти назустріч одне одному, задовольняючи потреби іншого і жертвуючи своїми потребами. Недарма А. Шопенгауер вважав, що одружитися — означає наполовину зменшити свої права і вдвічі збільшити свої обов’язки. Очевидно, це в більшій мірі стосується чоловіків, тому що в конфліктних сім’ях дружини поступаються чоловікам більше ніж удвічі частіше, ніж чоловіки — дружинам (А. И. Антонов, В. М. Медков, 1987).

Прикладом систематизації факторів стабільності шлюбу може служити модель успішного шлюбу американських соціологів Л’юїса і Спенієра, що здійснили вторинний аналіз більше 300 праць з вказаної проблематики наприкінці 1970-х р. Було виділено 40 найважливіших ознак подружнього успіху, об'єднаних у 14 груп, що, у свою чергу, дали три збільшених блоки факторів: а) дошлюбні фактори; б) соціальні й економічні фактори; в) особистісні й внутрішньо-шлюбні фактори. Ознайомтесь з ними (див. Медіна Т.В. Соціологія сім’ї: навчальний посібник) і спробуйте пояснити їх зміст.

Характер спілкування чоловіка і дружини – важлива детермінанта задоволеності шлюбом. У наш час однією з найважливіших сімейних функцій є забезпечення емоційної стабільності. На думку деяких дослідників, українській сім’ї притаманний певний стереотип спілкування чоловіків з дружинами, який можна охарактеризувати як стриманий у вияві своїх справжніх почуттів, більш «закритий».

Підготовка третього питання вимагає поглибленого вивчення конфліктного потенціалу сімей. Сімейні конфлікти – це протиборство між членами сім’ї на основі зіткнення протилежноспрямованих мотивів та поглядів. Познайомтесь з найбільш поширеними класифікаціями типів сімейних конфліктів і спробуйте пригадати, чи зустрічалися ви у своєму житті з деякими з них.

Розгляд сімейних конфліктів як проблеми соціології вимагає врахування кризових періодів розвитку сім’ї. І період – перший рік сімейного життя. Відбувається процес адаптації подружжя. ІІ період пов’язаний із появою дітей. У подружжя з’являються нові нелегкі обов’язки, суттєво обмежуються можливості для професійного росту, можливі сутички подружжя та їх батьків щодо виховання. ІІІ період співпадає із середнім подружнім віком (10-15 років), який характеризується насиченістю один одним, появою дифіцита почуттів. ІV період наступає після 20-24 років подружнього життя. Основна причина кризи пов’язана із посиленою емоційною залежністю дружини.

На жаль, далеко не завжди сімейні конфлікти розв’язуються позитивно. Підвищена конфліктність сімей досить часто є причиною розлучень.

Серед різноманітних суспільних процесів, типових саме для нинішнього сторіччя, одним із найбільш помітних у сфері сімейно-шлюбних відносин є стрімке збільшення кількості розлучень. Розірвання шлюбу — ще на початку ХХ століття вийнятково рідкісна подія — стало масовим явищем, що стосується інтересів безлічі людей.

Аналіз макросоціальних умов звичайно обмежується загальними міркуваннями про вплив на інститут сім’ї і стабільність шлюбу таких глобальних процесів, як урбанізація, міграція із села до міста, залучення жінок до суспільного виробництва і зростання їхньої економічної самостійності, зміна форм соціального контролю й ін. До мікросоціальних факторів розлученості звичайно відносять культурно-історичні традиції, соціально-демографічні і регіональні особливості функціонування сім’ї.

Після ознайомлення з найбільш розповсюдженими мотивами розлучень спробуйте побудувати їх ієрархію.

Розлучення впливає на всі сторони життя членів сім’ї, що розпалася: і на емоційне самопочуття людини, і на стан її здоров’я; породжує серйозні юридичні проблеми; ускладнює економічне становище розлучених; змінює взаємини з найближчим соціальним оточенням; ставить гострі проблеми, пов’язані з виконанням батьківських ролей. Розлученим доводиться одночасно адаптуватися до розпаду шлюбу і формувати новий стиль життя. Спробуйте розробити рекомендації, яким чином можна запобігти розлучення. Чи завжди розлучення має негативні наслідки? На Вашу думку, якою повинна бути позиція держави в цьому питанні? Які шляхи подолання цієї соціальної проблеми Ви бачите? Свої міркування можете викласти у вигляді есе.

Теми рефератів

1. Роль національних традицій в сімейних відносинах.

2. Нуклеаризація сімей: сутність, соціально-економічні наслідки.

3. Соціально-демографічні аспекти альтернативних форм сімейної поведінки.

4. Розірвання шлюбу: ціннісно-мотиваційні аспекти.

Теми ІНДЗ

1. Підготуйте реферативний огляд статті Магун В.С. «Влияние культуры и образования на переход от традиционных семейных норм к современным (сравнение России и Франции)»

1. Нині значна кількість людей активного віку в Україні зайнята заробітчанством за кордоном. Які наслідки це може мати для окремої сім’ї та для інституту сім’ї в Україні в цілому? (напишіть есе).

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте зміст таких понять: види сімейної поведінки, структура сімейної поведінки, задоволеність сімейним життям.

2. Назвіть фактори стабільності сім’ї.

3. Якими є передумови стабільної сім’ї?

4. Чому в сільській місцевості шлюби стабільніші?

5. Які сім’ї стабільніші: ті, що грунтуються на коханні чи на розрахунку?

Завдання для самостійної роботи

1. Зробіть запис подружньої сварки. Як побудований її сценарій?

2. Виконання обов’язків чоловіком і дружиною можуть набувати таких форм:

   • чоловік виконує тільки свої, а дружина - свої обов’язки;

   • чоловік не виконує свої обов’язки, а дружина свої виконує;

   • чоловік виконує свої обов’язки, а дружина – ні;

   • чоловік виконує жіночі обов’язки, а дружина чоловічі.

Що відбудеться в кожній із цих ситуацій - скандал, розлучення, конфлікт, гармонія? Проаналізуйте ситуації.

3. Американські соціологи Е. Берджес і X. Лок у праці «Сім’я — від інституту до співдружності», що вийшла в 1945 р., стверджували, що в структурі й у функціонуванні сучасної сім’ї відбулися істотні зміни. «У минулому основні фактори, що поєднують родину, були зовнішні, формальні, такі, як закон, вдача, звичаї, громадська думка, традиції й авторитет глави родини, сувора дисципліна і розроблені ритуали. У даний час знаходиться в стадії становлення нова форма сім’ї — товариство, її єдність усе менше залежить від тиску суспільства, а усе більше від міжособистісних відносин, як взаємна прихильність, взаєморозуміння і товариство її членів». На основі цього твердження автори прийшли до висновку про те, що сім’я поступово трансформується від соціального інституту до товариства. Чи можна погодитися з подібною думкою? Сформулюйте своє ставлення до зазначеного підходу. Аргументуйте свою відповідь.

4. Доведіть або спростуйте наступні твердження:

• Мотиви вступу до шлюбу визначають характер майбутнього подружжя.

• Часто молодята переносять на сім’ю стереотипи своїх батьків.

• У відносинах з чоловіком дружина частіше прислуховується до порад батьків, ніж чоловік.

• Більшість наречених з сільської місцевості беруть шлюб з партнерами із села.

• Жінки-городянки частіше виходять заміж за вихідців з села, ніж чоловіки-городяни одружуються на наречених із села.

Прослушать