Найважливіші проблеми функціонування молодої сім’ї

1. Життєвий цикл сім’ї: поняття, класифікації, неповнота життєвого циклу.

2. Молода сім’я як особливий тип сім’ї.

3.Соціально-психологічні та соціально-економічні проблеми молодих сімей.

4.Проблема стабільності молодої сім’ї.

Ключові слова: життєвий цикл сім’ї, тривалість сімейного циклу, повний сімейний цикл, неповнота сімейного циклу, молода сім’я, стабільність молодої сім’ї, адаптація

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

Підготовку цього питання варто розпочати з ознайомлення з працею американського вченого П.Гліка “The family Life Cycle” (1947 р.), яка вважається початком використання поняття “життєвий цикл сім’ї” в соціології та демографії. Виділяють 4 стадії життєвого циклу: 1) заключення шлюбу; 2) народження першої та останньої дитини; 3) відокремлення від батьків дорослих дітей, народження онука; 4) смерть одного із подружжя. Але таку модель можна спостерігати не в усіх сім’ях, тому відмічаються відхилення від цієї моделі: а) бездітність подружжя; б) смерть дітей; в) розпад подружжя.

Познайомтесь з різними підходами до вивчення життєвого циклу сім’ї (П.Сорокіна, Е.Васильєвої, І.Герасимової, А.Антонова).

Поняття життєвого циклу фіксує тривалість сімейного спілкування, головною характеристикою якого є безпосередність контактів. Тому розлуки та деривації (ізоляції) при зовнішньому збереженні шлюбу різко скорочують простір контактів. Тому неповнота сімейного циклу теж досліджується.

Добровільне роз’єднання подружжя характеризується рядом різновидів: 1) експерементальне розлучення; 2) дезертирство одного із подружжя; 3) довготривалі відрядження; 4) сезонні роботи; 5) роз’єднання на час навчання і т.п.

Зверніть увагу на те, що завдання сімейного розвитку як першого джерела зміни стадій життєвого циклу включають в себе завдання, пов’язані з фізичним та моральним збереженням, соціалізацією, соціальним контролем, а також з появою та вибуттям членів сім’ї. Друге джерело - це подолання стресів, що неминуче виникають в процесі здійснення циклу. Американському соціологу Роні Рапопорт належить авторство поняття «нормально-критичних переходів» (1963), коли життєвий цикл сім’ї розгортається через послідовність кризових подій входження до шлюбу, першого батьківства, завершення батьківства, відокремлення дітей, відчуження старіючих батьків та розпаду сім’ї.

Приступаючи до підготовки другого питання, слід звернути увагу на спірність поняття молодої сім’ї та необхідність його уточнення. Це пов’язано з тим, що в основі визначень можуть бути різні критерії. Як правило, це стаж подружнього життя або вік подружжів. Згідно першого підходу, молодими можна вважати сім’ї з подружнім стажем не більше 5 років, а згідно другого підходу, вік подружжів не повинен перевищувати 28-30 років. Обидва підходи мають свої вади (поміркуйте, які саме).

Російські соціологи Т.О.Гурко та М.С.Мацковський пропонують використовувати таке визначення: «Вік подружжя не перевищує 30 років, стаж спільного життя не перевищує 5 років, обидва знаходяться в першому шлюбі». Спробуйте дати своє пояснення, чому автори акцентують увагу на тому, що вступ у повторний шлюб хоча б одного з подружжів не дозволяє вважати сім’ю молодою.

У Законі України «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні» (1993) наводиться таке визначення молодої сім’ї: «Молода сім’я – подружня пара, в якій вік чоловіка та жінки не перевищує 35 років, або неповна молода сім’я, в якій мати (батько) знаходиться у віці до 35 років» (наведено за http: // zakon2.rada.ov.ua)

Третє питання семінарського заняття варто розглянути, прив’язуючись до стадій життєвого циклу сім’ї.

Перша стадія. Як правило, перша стадія пов’язана із проживанням дорослих дітей у батьківській сім’ї. Це спричиняє певні психологічні проблеми молодих, що можуть потім прямо чи опосередковано проявлятись при створенні власної сім’ї. Найсуттєвіше у даній ситуації те, що молоді люди практично не мають можливості набути досвіду самостійного, незалежного від батьків життя, не оволодівають “дорослими” позиціями у взаєминах з близькими людьми, не вчаться відповідати самі за себе і визначати самі свою долю. Зустріч з майбутнім чоловіком (жінкою) - це найчастіше зустріч двох “дорослих” дітей, що відчувають свою психологічну і матеріальну залежність від батьків. У наших умовах нерідко саме батьки молодих, а не самі молоді, виступають ініціаторами переходу до наступної стадії – спільного проживання та офіційної реєстрації взаємин.

На другій стадії життєвого циклу молодої сім’ї хтось з молодих людей приводить свого партнера у батьківський дім. Перед молодими постає складна проблема побудови власної малої групи в межах вже існуючої, їм потрібно не тільки домовитись між собою про сімейні правила, розподілити ролі, але й узгодити все це з нормами і правилами батьківської сім’ї. Фактично шлюб у такому варіанті укладається не між двома молодими людьми, а між молодою людиною з одного боку і сім’єю, представником якої є партнер – з іншого. Складається досить цікава і суперечлива у психологічному плані ситуація. Не випадково, мабуть, пік розлучень у молодих сім’ях припадає на перші рік-два сімейного життя.

Третя стадія сімейного циклу пов’язана з народженням дитини. Цей період можна вважати кризовим у житті молодої сім’ї. Такий стан набуває хронічного характеру, коли молода сім’я живе разом з батьківською і її зовнішні кордони невизначені. Плутанина у сімейних ролях може доходити до того, що молоді батьки взагалі усуваються від виконання цих соціальних ролей, а їхнє місце займають дідусі і бабусі.

Підготовку четвертого питання слід розпочати з того, що молоді люди потребують від держави різноманітної матеріальної та соціальної допомоги, зокрема, в житлі та вихованні дітей. Проте в житті на реальну допомогу у вирішенні основних проблем подружжя можуть розраховувати на батьків та родичів, про що зазначають 64 % респондентів, допомогу ж від державних структур отримали лише 0,5% сімей.

Велика залежність від батьківської сім’ї породжує у молодих подружжів свої проблеми. Найгостріші питання, до яких молоді сім’ї хотіли б привернути увагу суспільства, це – нестабільність шлюбів, часті розлучення, зайнятість подружжів в заробітках грошей і напруженість у взаєминах подружжів та їх батьків і родичів (зайнятість подружжів, особливо тих, хто має дітей, є одним із чинників соціального ризику для сім’ї).

У процесі становлення сім’ї і сімейних стосунків відбувається формування і закріплення в нормах і правилах сімейної структури і стилю спілкування, які з часом набувають відносно незалежного (від широкої соціальної системи та індивідуальних підсистем) статусу і впливають на життя сім’ї. В цьому аспекті особливо важливою є не лише психологічна сумісність партнерів, але і їх психологічна обізнаність та можливість отримати кваліфіковану допомогу спеціалістів, зокрема, Центрів соціальних служб сім’ї та молоді.